Справа № 2-а-12547/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2011 року м. Кіровоград
Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванов Д.Л., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду в м. Кіровограді, в якому просить поновити строк звернення до суду, визнати відмову відповідача у перерахуванні та виплаті, як особі, що має статус дитини війни, щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії - протиправною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та її виплату з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 1 січня по 30 червня 2010 року включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він як особа, що має статус дитина війни, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, розміри призначеної і виплачуваної їй пенсії не відповідають розмірам передбаченим цим Законом, і на відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді привести їх у відповідність з вимогами Закону, позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його усунути зазначені порушення, провівши вказані перерахунки та виплати.
На стадії відкриття провадження у справі, суддя визнав причину пропущення позивачем строку звернення до суду поважною та відкрив скорочене провадження в межах заявлених позивних вимог.
Ухвала суду про відкриття провадження з поновленням пропущених строків звернення до суду в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалась.
У запереченнях представник Управління ПФУ в м. Кіровограді просить відмовити позивачу у задоволенні позову, вказуючи на відсутність бюджетного фінансування щомісячних надбавок до пенсії дітям війни, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Також представник зазначає, що Управління ПФУ в м. Кіровограді не може бути відповідачем у справі, оскільки не являється розпорядником бюджетних коштів.
З’ясувавши обставини справи та оцінивши доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-IV, дитиною війни вважається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року ) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії осіб із статусом «Дитина війни», тобто на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровограді і отримує пенсію за віком та надбавку до пенсії, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 12 ст. 71 та ст.111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V, дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/07 у справі № 1-29/2007 положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо призупинення дії положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.
Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, зазначене рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, враховуючи норми ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Тобто, з 09 липня 2007 року - дати ухвалення рішення Конституційним судом України № 6-рп/2007, вищевказані норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.
Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107- VI підпунктом 2 пункту 41 розділу II внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких «дітям війни» (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини розмір зазначених соціальних виплат згідно із ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та крім цього ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Відповідно до Закону України №1715-УІ від 06.11.2009 року "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" статтю 54 після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: установити з 1 листопада 2009 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі - 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 632 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 776 гривень; працездатних осіб -744 гривні; осіб, які втратили працездатність - 573 гривні.
Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Виходячи з вищевикладеного на відповідача покладається обов’язок здійснення перерахунку пенсії починаючи з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, згідно законодавства України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
В той же час, що відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.
Разом з тим, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Слід зазначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя).
Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна ( юридична або фактична ) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посилання представника відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тобто дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до п. 1, п. 3, п. 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Разом з цим, пунктом 7 Закону України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», наступного змісту: "4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".
06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (яка набрала законної сили 22 липня 2011 року) відповідно до п. 6 якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49 грн. 80 коп.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Суд, діючи в межах заявлених позовних вимог виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної надбавки до пенсії як особі, що має статус дитини війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 1 січня по 30 червня 2010 року, відповідно до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Керуючись ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року № 3551-ХП, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-1, ст. 58, п. 1 2 ст. 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", пп. 2 п. 41 розділу II ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 , статтею 71 ЗУ "Про державний бюджет України на 2009 рік", Законом України « Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154-VI, ст. ст. 7, 94, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячної грошової надбавки до пенсії, ОСОБА_1, як особі, що має статус дитини війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 1 січня по 30 червня 2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової надбавки до пенсії, як особі, що має статус дитини війни, ОСОБА_1 за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 1 січня по 30 червня 2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 Закону України ” Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” та раніше сплачених позивачу сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова підлягає негайному виконанню Управлінням Пенсійного фонду України в місті Кіровограді.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Д. Л. Іванов
- Номер: 2-аво/368/12/20
- Опис:
- Тип справи: на заяву у адміністративних справах (2-асз, 2-ар, 2-аво, 2-адр, 2-азз, 2-аі)
- Номер справи: 2-а-12547/11
- Суд: Кагарлицький районний суд Київської області
- Суддя: Іванов Д.Л.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.12.2020
- Дата етапу: 29.12.2020