ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.10.11 р.                                                                                 Справа № 39/253                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Макарової Ю.В., судді Курило Г.Є., судді Сгара Є.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля”, Дніпропетровська обл., м. Павлоград

        до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-маркетинговий дім “Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Донецьк,

        про: стягнення пені в сумі 486360грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 26.04.2011р.)

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:           

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Павлоградвугілля” м. Павлоград, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-маркетинговий дім “Ясинуватський машинобудівний завод” м. Донецьк,  про стягнення 489058,18грн., у тому числі пені за порушення строку заміни товару в сумі 486360,00грн., збитків по ремонту та заміні цепу в сумі 1693,13 грн., збитків в вигляді транспортних витрат в сумі 1005,05грн.

Рішенням від 29.10.2009р. суд позовні вимоги задовольнив частково, а саме стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-маркетинговий дім “Ясинуватський машинобудівний завод” м. Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” м. Павлоград збитки у вигляді транспортних витрат в сумі 1005,05грн., збитки   по ремонту та заміні цепу в сумі 1693,13грн., витрати за державним митом в сумі 10,05грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 0,25 коп. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені за порушення строку заміни товару в сумі 486360,00грн. відмовив. Крім того, суд стягнув з кожної сторони на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз м. Донецьк витрати пов’язані з проведенням експертизи в сумі 345,00грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2010р. по справі № 39/253 рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” м. Павлоград – без задоволення.

Вищий господарський суд України постановою від 25.05.2010р. по справі № 39/253 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” м. Павлоград задовольнив частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2010р. у справі № 39/253 про залишення без змін рішення суду першої інстанції від 29.10.2009р. щодо відмови у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно – маркетинговий дім „Ясинуватський машинобудівний завод” 486360,00грн. пені та рішення в цій частині скасував, передав справу в цій частині позовних вимог на новий розгляд, в іншій частині рішення та постанова залишені в силі.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені за порушення умов договору щодо строків заміни товару, Вищий господарський суд України у зазначеній постанові з посиланням на складений позивачем акт №25 від 22.11.2006р., надісланий позивачем відповідачу лист №№3/1638 від 22.11.2006р. з проханням направити повноваженого представника заводу для з'ясування причин виходу із ладу ходової частини комбайну КСП-22 №29, акт обстеження комбайну від 23.11.2006р. дійшов висновку, що наведені обставини доводять, що позивачем дотримано вимоги п.5.4. договору щодо повідомлення відповідача про виявлені дефекти комбайну.

Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що позивачем невірно був зроблений розрахунок пені, оскільки останній помилково виходив з того, що вона має обраховуватися із вартості комбайну в цілому, тоді як за умовами п. 7.3 договору пеня в розмірі 0,35% має сплачуватися від вартості товару, який підлягає заміні. Касаційною інстанцією вказано, що при новому розгляді справи в частині позовних вимог щодо стягнення пені, господарському суду необхідно встановити вартість замінених комплектуючих комбайну.

        Відповідно до положень ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Резолюцією заступника голови господарського суду справа № 39/253 була передана на новий розгляд судді Іванченкової О.М.

Ухвалою від 20.10.2010р. була призначена по справі судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження по справі № 39/253 до повернення матеріалів справи разом з висновком експертів із експертної установи.

Зазначеною ухвалою перед експертом було поставлене наступне питання: яка вартість комплектуючих комбайну, замінених відповідно до товарно - транспортної накладної №271 від 05.02.2007 року (а.с.40 том 1)?

30.06.2011р. до суду надійшли матеріали справи № 39/253 разом з висновком експерту № 2154/26 від 16.05.2011р., згідно з якого вбачається, що ринкова вартість скребкового ланцюга, як однієї із комплектуючих деталей комбайну без ПДВ станом на 2007 складає 84445грн.00коп., станом на грудень 2010 рік складає 226678грн.26коп. Щодо ринкової вартості втулки та блоку ПС –КУ експерт дійшов висновку про неможливість її визначити через відсутність офіціальної цінової інформації на зазначені комплектуючі деталі.

Під час нового розгляду справи № 39/253 склад суду неодноразово змінювався, востаннє розпорядженням голови господарського суду справа була передана на вирішення колегії суддів у складі: головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Сгара Є.В. та Курило Г.Є.

Позивач поясненнями б/н від 19.09.2011р. визначив період нарахування пені, а саме з 08.12.2006р. (п’ятнадцять днів  від дати складання акту обстеження комбайну – 23.11.2006р.)  по 05.02.2007р. (день заміни ланцюга); позивач підкреслив, що відповідач повинен був замінити лише скребковий ланцюг, а поставлені, зокрема, відповідно до товарно – транспортної накладної № 271 від 05.02.2007р. деталі - втулка та блок не мають відношення до предмету спору, оскільки відвантажені по іншим підставам.

Під час нового розгляду відповідач жодного разу не направив свого представника для прийняття участі в судових засіданнях, справа слуханням неодноразово відкладалась у зв’язку з відсутністю відповідача, востаннє судова колегія відклала розгляд справи на 12.10.2011р.

Неприбуття у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи містяться витяг з ЄДР станом на 28.09.2011р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-маркетинговий дім “Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Донецьк, ідентифікаційний код 32496204, знаходиться за адресою: 83048, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, будинок 110. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

Саме за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Проте ухвали суду повернулися з відміткою органу поштового зв’язку у зв’язку з відсутністю адресату за вказаними адресами.

Тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

В судовому засідання 12.10.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначаючи про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції.

Ухвалою від 12.10.2011р. суд змінив найменування позивача по справі з Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Павлоградвугілля”.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши рекомендації Вищого господарського суду України, судова колегія  ВСТАНОВИЛА:

09.06.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Павлоградвугілля” м.Павлоград (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-маркетинговий дім “Ясинуватський машинобудівний завод” м.Донецьк (Поставщик) укладен договір купівлі-продажу №06-970-КП, який за своїм змістом та правовою природою підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 ЦК України.

За вказаним договором постачальник (відповідач) взяв на себе зобов’язання поставити покупцеві (позивачу) продукцію виробничо-технічного призначення, номенклатура, асортимент, кількість, ціна якого зазначені у специфікаціях, які оформлені у вигляді додатку до договору та є невід’ємною його частиною, а саме комбайн прохідницький КСП –22.00.00.000-04 (під круглий перетин) з живильником КСП-22.55.00.000; стричковий перевантажувач КСП 32.27.00.000;  ЗІП; додаткова комплектація ЗІП: колесо зубчате  КСП 22.02.01.800, вал шестерня КСП 22.55.01.003, полумуфта КСП 22.35.01.006; секція робоча 17.12.019.100 /арк. справи 11, т.1/ на умовах оплати у продовж семи банківських днів с дати виставлення рахунку (п.4.1 договору).

Відповідно п. 5.3 договору строк гарантії товару зазначений в паспорті підприємства-виробника. Гарантія поширюється на дефекти в матеріалах, сировину та комплектуючи товари, та його виготовлення (порушення технології виробництва, зберігання, перевезення та інш.) при умові дотримання всіх вимог щодо належного використання товару.

Згідно п. 5.4 договору якщо протягом гарантійного періоду товар буде потребувати гарантійного ремонту, то продавець за свій рахунок здійснює заміну товару, що вийшов з ладу протягом 15-ти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення, покупця про виявлення дефектів товарів.

Як вбачається з матеріалів справи у вересні 2006р. на адресу позивача був поставлений товар – прохідницький комбайн КСП-22, заводський номер 29, вартістю 2316000грн.

22.11.20006р., у період гарантійного строку, комбайн вийшов з ладу, про що складений акт № 25 про виявлення скритих недоліків комбайну КСП-22-04 (зав. №29), яким встановлений факт зупинки комбайну в результаті руйнування зварних з`єднань скребків з пальцями на 4-х секціях /арк. справи 36, т.1/. Цим же актом встановлено, що комісія позивача дійшла висновку, що для розслідування причин виходу із ладу комбайна та складання двостороннього акту у відповідності до п.6.1. договору (виявлення не якості товару), необхідно викликати представника заводу виробника (відповідача) явкою на 23.11.2006р. (а.с.36 т.1).

При цьому, відповідно до п.6.1 Договору №06-970-КП прийомка товару проводиться позивачем відповідно інструкцій П-6, П-7 та документом, який підтверджує якість товару, у випадку виявлення неякісної або недостачі продукції виклик представника продавця та заводу виготовлювача обов’язковий.

22.11.2006р.  Шахтою ім.Героїв Космоса – виробничим структурним підрозділом ВАТ „Павлоградвгілля” на адресу відповідача було направлено листа №3/1638 про виклик повноваженого представника для з’ясування причин виходу із ладу ходової частини комбайну КСП-22  №29.

        23.11.2006р. комісією у складі представників з обох сторін складено акт обстеження комбайну, встановлено, що комбайн знаходиться в робочому стані, мається люфт в кріпленні ходових візках до рами комбайну, вийшли з ладу 4 секції скребкового цепу: зруйновані зварні з'єднання скребків з пальцями, наявні деформації виделок. За висновком цієї комісії приписано відповідачу здійснити заміну скребкового цепу КСП22.

Судами з’ясовано, 05.02.2007р. відповідачем за товарно-транспортною накладною №45 відвантажено на адресу позивача: скребковий цеп 1 шт., ПС-КУ блок електр. 1 шт., втулку 1 шт.

Позивач вважає, що відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання щодо своєчасної заміни обладнання що вийшло із ладу, внаслідок чого позивач на підставі п. 5.4 договору просить суд стягнути з  відповідача пеню в розмірі 0,35% від вартості комбайну в сумі 486360грн.00коп.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають  задоволенню частково, враховуючи наступне:

Предметом розгляду судової колегії  є вимоги позивача про стягнення  з відповідача пені в сумі 486 360грн.00коп. у зв’язку з несвоєчасним виконанням останнім своїх договірних зобов’язань по заміні неякісного товару, що вийшов із ладу. Підставою виникнення спору є договір купівлі-продажу №06-970-КП від 09.06.2006р.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

        Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони п. 5.4 договору передбачили, що якщо протягом гарантійного періоду товар буде потребувати гарантійного ремонту, то продавець за свій рахунок здійснює заміну товару, що вийшов з ладу протягом 15-ти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення покупця про виявлення дефектів товарів.

        Як свідчать матеріали справи, у зв'язку із зупинкою комбайну в результаті руйнування зварних з'єднань скребків з пальцями на 4-х секціях, про що позивачем було складено акт №25 від 22.11.2006р., останній надіслав відповідачу лист №№3/1638 від 22.11.2006р. з проханням направити повноваженого представника заводу для з'ясування причин виходу із ладу ходової частини комбайну КСП-22 №29.

23.11.2006р. представниками обох сторін складено акт обстеження комбайну, де зазначено, що 21.11.2006р. виявлено люфт в цапфах ходових візках та листом №3/1638 від 22.11.2006р. викликаний представник відповідача. Цим же актом зафіксований факт виходу з ладу 4 секцій скребкового цепу, а саме зруйновані зварювальні з'єднання скребків з пальцями, маються деформації виделок, та вирішено здійснити відповідачу заміну скребкового цепу (1 шт.), що останнім і було зроблено 05.02.2007р.  

        Наведені обставини свідчать про те, що позивачем дотримано вимоги п.5.4. договору щодо повідомлення відповідача про виявлені дефекти комбайну.

Оскільки подія відносно складання акту обстеження комбайну за участю представника відповідача відбулася 23.11.2006р., то можна дійти висновку, що станом на цей час повідомлення про виявлення недоліків товару, направлене позивачем, вже було отримано відповідачем.

Так, з урахуванням вимог п. 5.4 договору, відповідач повинен був здійснити заміну скребкової цепі КСП 22.12.00.000-01 (1 шт.) в період з 24.11.2006р. по 08.12.2006р., таким чином 09.12.2006р. почалось прострочення виконання відповідачем зобов’язання по заміні товару, що вийшов з ладу.

        Між тим, як свідчать матеріали справи відповідачем була здійснена заміна комплектуючої комбайну за накладною від 05.02.2007р.

        Враховуючи приписи ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, оскільки відповідачем не виконанні належним чином зобов’язання, тому це є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

        Зокрема, у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

        Також у п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

       Як вбачається із змісту п. 7.3 договору, сторони встановили відповідальність за порушення продавцем строку заміни неякісного товару у вигляді сплати пені в розмірі 0,35% від вартості товару, що підлягає заміні за кожний день прострочення до виконання зобов’язання по заміні.

Позивач обрахував пеню із вартості комбайну в цілому, яка складає 2316000грн.00коп., за період з 08.12.2006р. по 05.02.2007р. включно, внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 486360грн.00коп.

Однак, суд не погоджується з розрахунком позивача, вважає його помилковим, оскільки як вбачається із умов п. 7.3 договору продавець оплачує покупцю пеню в розмірі 0,35% від вартості товару, що підлягає заміні за кожний день прострочення до виконання зобов’язання по заміні. Цього ж висновку дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 25.05.2010р.

Як вбачається із висновків акту обстеження комбайну прохідницького КСП-22-04 зав. №29 від 23.11.2006р., не спростовано письмовими поясненнями позивача від 19.09.2011р., заміні підлягала лише одна деталь -  скребковий ланцюг КСП 22.12.00.000-01 (1 шт.).

Висновком експерта № 2154/26 від 16.05.2011р. встановлена ринкова вартість скребкового ланцюга станом на 2007р., яка становить 84445грн.00коп., разом з ПДВ 101334грн.00коп.

       Суд відзначає, що відповідачем невірно визначений момент настання права вимоги від відповідача належного виконання зобов’язання по заміні деталі, оскільки як встановлено судом саме з 09.12.2006р. почалось прострочення виконання відповідачем зобов’язання по заміні товару, що вийшов з ладу (23.11.2006р. день складання акту обстеження комбайну, яким виявлені дефекти, перебіг строку за вимогами ст. 253 ЦК України починається з наступного дня + 15 днів, так останній день заміни припадає на 08.12.2006р. включно). По-друге, заміна деталі вже відбулася 05.02.2007р., тобто виконання зобов’язання по заміні виконано відповідачем  у вказану дату.

Отже, суд вважає вірним обраховувати суму пені за період прострочення з 09.12.2006р. по 04.02.2007р. (в межах позовних вимог).

Зробивши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату пені за період з 09.12.2006р. по 04.02.2007р. у розмірі 0,35% від вартості заміненої деталі – скребкового ланцюга в сумі 101334грн.00коп., за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:Закон”, встановив, що задоволенню підлягає сума пені в розмірі 20570грн.80коп.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі пені 20570грн.80коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволений вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-маркетинговий дім “Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Донецьк про стягнення пені в сумі 486360грн.00коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-маркетинговий дім “Ясинуватський машинобудівний завод” (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, будинок 110, код ЄДРПОУ 32496204) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (юридична адреса: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, Леніна, будинок 76, код ЄДРПОУ 00178353) пеню в сумі 20570грн.80коп., витрати на оплату державного мита в сумі 205грн. 70коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 5грн. 00коп., витрати, пов’язані з проведенням експертизи 43грн. 60коп.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 465789грн.20коп.

У судовому засіданні 12.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

                                                                Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2011р.

Головуючий суддя                                                               Макарова Ю.В.           

Суддя                                                                  Курило Г.Є.     

Суддя                                                                  Сгара Е.В.    

< Текст >