Справа № 2- 875 /2008 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2008 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Коновалової Н.І.
секретаря Остап′юк М.В.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
з участю сторін: позивача- ОСОБА_3,представника відповідача: Семківа М.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до редакції газети „Галичина”, третьої особи без самостійних вимог-головного редактора газети”Галичина” ОСОБА_4 про поновлення на роботі на посаді заступника головного редактора газети „Галичина”, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд, -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом про поновлення на роботі на посаді заступника головного редактора газети „Галичина”, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, які викладені ним в позовній заяві та доповненнях до неї. Пояснив суду, що наказом головного редактора газети „Галичина” ОСОБА_4 № 124 від 25.12.2000 року його було звільнено з роботи з посади заступника головного редактора газети „Галичина” на підставі ст. 41 п. 1 КЗпП України за ряд нібито грубих порушень фінансово-господарської дисципліни, виявлених перевіркою КРУ. Наказ про звільнення його з роботи був виданий в день коли він був у відпустці та перебував на лікуванні, що теж вважає грубим порушенням трудового законодавства.
Вважає, що причиною звільнення насправді послужила кримінальна справа, яка була порушена на підставі замовлення групи осіб 07.11.2000 року прокуратурою Івано-Франківської області по факту зловживань посадовими особами редакції газети „Тижневик Галичини” . Пізніше , 29.05.2001 року ст. слідчим прокуратури Івано-Франківської області Яш П.К. кримінальна справа була порушена вже відносно нього , як головного редактора „Тижневик Галичини” за ст.ст. 86-1,133, 148-2 ч. 2, 165 ч. 2 КК України( в редакції Закону 1960 року) та інших осіб.
18.12.2006 року начальник СВ прокуратури м. Івано-Франківська Дзюбей В.В.своєю постановою кримінальну справу, порушену відносно нього за ст.ст. 165 ч.2, 172 ч.2, 133, 86-1 КК України(в редакції Закону 1960 року) закрив на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину. Оскільки , після порушення кримінальної справи його було звільнено з роботи з тих самих підстав, з яких порушено кримінальну справу, то просить винести рішення, яким поновити його на роботі на посаді заступника головного редактора газети „Галичина” та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відповідно до представлених ним розрахунків.
Представник відповідача -позову не визнав, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. Пояснив суду, що позивач був звільний з роботи з посади заступника головного редактора газети „Галичина” відповідно до наказу № 124 від 25.12.2000 року на підставі ст. 41 п. 1 КЗпП України, тобто за одноразове грубе порушення. Посилання позивача , як на підставу поновлення на роботі на Закон України” Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства , прокуратури і суду” не відповідають фактичним обставинам. В даному випадку має місце трудовий спір, оскільки позивач не був звільнений з роботи в зв”язку з притягненням до кримінальної відповідальності, серед підстав звільнення відсутнє посилання на порушення кримінальної справи. Відносно позивача кримінальна справа була порушена 29.05.2001 року, а звільнений він з роботи 25.12.2000 року, тобто майже за півроку до порушення кримінальної справи. Позивач був звільнений з роботи з газети „Галичина”, тоді як кримінальна справа порушувалася по газеті „Тижневик Галичина”, що є двома різними юридичними особами. Твердження позивача про те, що його звільнення відбулося з тих самих підстав, що і порушення кримінальної справи не відповідають дійсності, оскільки в наказі про звільнення з роботи, крім підстав, які значаться в акті КРУ від 06.09.2000 року , є й інші підстави звільнення: відмова виконати наказ про ліквідацію редакції газети „Тижневик Галичини”, самовільне захоплення майна редакції газети, невиконання наказів та розпоряджень керівництва газети „Галичина”. Крім того, позивачем оскаржувався наказ про його звільнення від 25.12.2000 року в суді , з ухвал суду, якими була залишена його скарга без розгляду , вбачається , що в даному випадку має місце трудовий спір , який повинен розглядатися в порядку позовного провадження. Позивач у встановлений законом строк не скористався своїм правом на звернення з відповідним позовом про поновлення його на роботі, тому вважає такий строк звернення пропущеним, просить відмовити в позові.
Заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази та оцінивши їх в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом № 124 головного редактора газети „Галичина” ОСОБА_4 від 25.12.2000 року , ОСОБА_3 було звільнено з посади заступника головного редактора газети „Галичина” у зв”язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов”язків , відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України. Підставами звільнення були: відмова виконати вимоги наказу про ліквідацію редакції газети „ Тижневик Галичини”-передати ліквідаційній комісії печатку, штамп, свідоцтво про реєстрацію , статут газети, що призвело до затягування процесу ліквідації газети „Тижневик Галичини”, як самостійної юридичної особи та перереєстрації газети; грубих порушеннях фінансово-господарської дисципліни, виявлених перевіркою КРУ від 06.09.2000 року; самовільному захопленні майна редакції газети ”Тижневик Галичини”, незаконному знятті з рахунків редакції газети „Тижневик Галичина” коштів; незаконній виплаті заробітної плати стороннім особам; постійній відкритій протидії, демонстративному невиконанні будь-яких наказів та розпоряджень керівництва газети „Галичина”.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду „ право на відшкодування шкоди в розмірі і порядку, передбаченому цим Законом , виникає у випадку закриття кримінальної справи за відсутністю в діянні складу злочину.
За змістом ст. с. 2,6 вказаного Закону, визначено право особи на відшкодування шкоди в розмірі і в порядку, передбаченому цим законом при закритті кримінальної справи за відсутністю в діянні складу злочину, а громадянин звільнений з роботи (посади) у зв”язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності має бути поновлений на колишній роботі(посаді).
З досліджених судом доказів встановлено, що 07.11.2000 року прокуратурою Івано-Франківської області порушена кримінальна справа по факту зловживань посадовими особами редакції газети „Тижневик Галичини” .
29.05.2001 року ст. слідчим прокуратури Івано-Франківської області Яш П.К. кримінальна справа була порушена відносно ОСОБА_3, як головного редактора „Тижневик Галичини” за ст.ст. 86-1,133, 148-2 ч. 2, 165 ч. 2 КК України( в редакції Закону 1960 року) та відносно інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила , а згідно ст. 267 ЦК України сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності , порушене право підлягає захисту.
До суду позивач з позовом про порушення його трудових прав звернувся 02.04.2007 року , в той час як ст. 233 КЗпП України передбачений місячний строк звернення до суду з позовом про відновлення порушеного трудового права позивача.
Посилання позивача. на те, що він чекав прийняття рішення щодо нього по кримінальній справі, яка порушувалася відносно нього по тих самих підставах, по яких і проведено його звільнення з роботи , суд вважає безпідставними , оскільки розслідування та розгляд кримінальної справи по суті, не позбавляло позивача можливості звернутися до суду за захистом порушеного права.
Твердження позивача про те, що його звільнення з роботи відбулося з тих самих підстав, що і порушення кримінальної справи, не відповідають дійсності, оскільки в наказі про звільнення з роботи, крім підстав, які значаться в акті КРУ від 06.09.2000 року , є й інші підстави звільнення. Газета „Галичина” звідки було звільнено з роботи позивача є окремою юридичною особою, кримінальна справа була порушена по факту зловживань посадовими особами редакції газети „Тижневик Галичини”.
Позивачем 04.01.2001 року було подано до суду скаргу на дії редакції газети”Галичина” в порядку глави 41-А ЦПК України, в якій однією із вимог позивач просить визнати незаконним наказ про його звільнення з роботи від 25.02.2000 року . Судом було встановлено, що між позивачем та редакцією газети „Галичина” виник трудовий спір, який розглядається в порядку позовного провадження, з цих підстав скарга позивача залишена без розгляду з роз”ясненням його права на пред”явлення позову на загальних підставах.
За змістом ст. 41 п.1 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках одноразового грубого порушення трудових обов”язків керівником підприємства, установи , організації всіх форм власності. . Однак, як вбачається з наказу № 124 від 25.12.2000 року позивача було звільнено за ряд триваючих та одноразових порушень, в наказі про звільнення не вказано конкретно за яке одноразове грубе порушення звільнений з роботи позивач, що є порушенням трудового законодавства.
Зважаючи на те, що строк звернення з позовом до суду позивачем пропущений, підстав для його поновлення на даний час немає, тому виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за пропуском строку звернення до суду .
Керуючись Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду „ ст.ст.261, 267 ЦК України, ст.ст. 233, 41 п. 1 КЗПП України , ст.ст. 88, 212-219 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позовних вимогОСОБА_3 до редакції газети „Галичина”, третьої особи без самостійних вимог-головного редактора газети”Галичина” ОСОБА_4 про поновлення на роботі на посаді заступника головного редактора газети „Галичина”, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу-відмовити у зв”язку із пропуском строку звернення до суду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів. Апеляційна скарга може бути подана на протязі 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя Коновалова Н.І.