УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

273/2525/24

У Х В А Л А

04 лютого 2025 року селище Романів

Суддя Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала заяву – ОСОБА_3 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у справі № 273/2525/24, -

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2025 року до Романівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у справі № 273/2525/24, яка була нею усно оголошена при розгляді матеріалів справи за скаргою ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження.

Окрім того, 03.02.2025 року ОСОБА_3 через канцелярію Романівського районного суду подано письмову заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у справі № 273/2525/24.

Підставами відводу слідчого судді ОСОБА_4 на переконання заявниці ОСОБА_3 є:

-особиста зацікавленість слідчого судді, його упередженість та необ`єктивність;

-обмеження заявниці у доступі до правосуддя внаслідок необґрунтованого повернення її скарги щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення заступником начальника СПД ВП № 5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 кримінальних правопорушень;

-обмеження заявниці у доступі до правосуддя внаслідок невручення судових повісток у справах № 273/2536/24 та № 273/2541/24 за її скаргами;

-наявність порушень частини 3 статті 35 КПК України при визначені слідчого судді ОСОБА_4 у судовій справі за № 273/2525/24 в Романівському районному суді Житомирської області, оскільки в протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями наявна лише дата проведення авторозподілу судової справи без зазначення часу його проведення;

-можливі погрози чи незаконний вплив на суддю ОСОБА_4 з боку сторонніх осіб.

Під час судового розгляду заявник підтримала заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 .

Слідчий суддя Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 правом надати пояснення з приводу відводу не скористався.

Дослідивши підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , заслухавши думку заявниці, суддя прийшов до висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В ході дослідження заяви ОСОБА_3 встановлено, що заява про відвід слідчого судді зводиться лише до незгоди з прийнятими суддею ОСОБА_7 процесуальними рішеннями в інших провадженнях, і жодним чином не стосується провадження № 273/2525/24.

Разом з тим, заява не містить інформації про конкретні обставини, які б свідчили про наявність підстав для відводу слідчого судді, до заяви не долучено та при розгляді заяви не вказано жодних доказів існування підстав для відводу, що зазначені у заяві, зокрема щодо особистої зацікавленості слідчого судді ОСОБА_4 , фактів погроз йому чи іншого незаконного впливу на нього.

Протокол автоматизованого визначення слідчого судді від 22 січня 2025 року в судовій справі № 273/2525/24 відповідає встановленим законодавством вимогам, слідчим суддею ОСОБА_8 самовідводу з підстав порушення порядку авторозподілу також не заявлялося, тому доводи заявниці щодо неправильності та незаконності такого розподілу не знайшли підтвердження.

За змістом статті 80 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) у разі наявності підстав, передбачених статтями 75,76 КПК України, у тому числі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

За цим ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. При цьому, відвід повинен бути вмотивованим.

Правове регулювання підстав відводу судді визначається статтею 75 КПК України, згідно якої суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

- якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

- за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Згідно практики Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді. Так, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення - зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».

Вимога щодо незалежності, неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду судового провадження є конституційною гарантією судочинства, а процесуальні дії чи рішення судді (слідчого судді) в інших провадженнях не можуть бути підставою для висновку про наявність в діяльності судді ознак упередженості чи необ`єктивності щодо конкретної особи.

З урахуванням викладеного, суддя приходить до переконання, що зазначені в заяві ОСОБА_3 про відвід факти не доводять особистої заінтересованості слідчого судді ОСОБА_4 щодо результатів розгляду провадження за скаргою та не викликають обґрунтованих сумнівів його неупередженості і безсторонності при ухваленні процесуальних рішень у справі № 273/2525/24, тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись статтями 75, 81, 369-372 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви  ОСОБА_3  про відвід слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у провадженні № 273/2525/24 за скаргою ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5  про закриття кримінального провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                 ОСОБА_1