справа № 208/11004/24

№ провадження 1-кс/208/51/25

      УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  клопотання слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3  погоджене з прокурором Маріупольської  спеціалізованої прокуратури у сфері оборони  ОСОБА_4  про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області  ОСОБА_3  звернувся до суду з клопотанням погоджене з прокурором Маріупольської  спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4  про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Слідчий в судове засідання не з`явилась надала заяву про залишення клопотання без розгляду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Чинними нормами КПК України не передбачено постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без розгляду за відповідним клопотанням особи, яка його подала.

Ч. 5, 6 ст. 9 КПК України вказано, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

П. 15, 16, 19 ч. 1 ст. 7 КПК України передбачені такі загальні засади кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів та диспозитивність.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на викладені положення кримінального процесуального закону, загальні засади кримінального провадження, враховуючи те, що слідчий суддя позбавлений можливості розглянути вимоги клопотання, які не підтримуються стороною, яка їх подала та прийняти рішення по суті заявлених вимог (задовольнити клопотання або відмовити у його задоволенні), те, що за змістом принципів змагальності та диспозитивності сторона в процесі вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, зокрема щодо того, підтримувати клопотання чи ні та самостійно обстоювати перед судом його доводи, прийнятність його форми та законність змісту, того факту, що інші процесуальні закони, що регулюють як публічні, так і приватні процесуальні правовідносини містять положення щодо залишення без розгляду відповідного процесуального документа за клопотанням особи, яка його подала, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без розгляду, роз`яснивши особі, яка його подала, що вона не позбавлена права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно правової позиції, сформульованої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 243/6674/17-к, ухвали слідчого судді, прямо не передбачені КПК, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Вказаному кореспондує Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010, де Конституційний Суд України, розглядаючи положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження.

Керуючись викладеним та ст. 7, 9, 22, 26, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3  погоджене з прокурором Маріупольської  спеціалізованої прокуратури у сфері оборони  ОСОБА_4  про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, залишити без розгляду.

Роз`яснити, що залишення клопотання без розгляду не позбавляє особу, яка його подала, права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1