Справа № 674/38/25

Провадження № 3/674/34/25

ПОСТАНОВА

іменем України

03 лютого 2025 року                                                        м. Дунаївці

       Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Барателі Давид Тамазович, за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали Сектору поліцейської діяльності № 1 Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

13.01.2025 о 08 год. 20 хв. в селищі Смотрич по вул. Садова, 1, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ОСОБА_1 керував саморобним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810 та в медичній установі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

       В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, проти вказаного правопорушення заперечив та пояснив, що 13.01.2025 о 08 год. 20 хв. керував саморобним транспортним засобом, який не являється транспортом в прямому значенні цього слова, на запитання судді вказав, що алкоголю в той день не вживав, а тремтіння рук пов`язане з пережитою в 2023 році важкою подією в житті. Наголосив на тому, що від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер відмовся, оскільки працівник поліції не надав йому жодних сертифікатів на підтвердження справності пристрою, крім того, поліцейський після зупинки не представився, його форма не відповідала встановленому зразку, мала темний відтінок, схожий на уніформу охоронця, а з його посвідчення неможливо було встановити чи дійсно особа, яка його зупинила, є працівником поліції. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, оскільки не хотів залишати транспортний засіб на місці зупинки через побоювання втратити особисті речі.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 219667 від 13.01.2025;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.01.2025, з якого вбачається, що огляд не проводився;

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, від підпису якої ОСОБА_1 відмовився;

- довідкою інспектора САП Кам`янець-Подільського РУП, відповідно до якої ОСОБА_1 станом на 13.01.2025 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягався;

- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1  керував саморобним транспортним засобом, був зупинений поліцейським, який одразу представився та показав посвідчення. Працівник поліціїнеодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, однак останній категорично відмовився. Тремтіння рук пояснював перенесеною нещодавно хворобою (інсультом).

Таким чином, докази, здобуті працівником поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності немає.

Окрім цього, сам ОСОБА_1 як на переглянутому відеозаписі, так і в судовому засіданні підтвердив факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Посилання ОСОБА_1 на стан здоров`я та перенесену хворобу не спростовують наявність у працівників поліції підстав для пропонування проходження зазначеного огляду.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху передбачено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Тобто, проаналізувавши дану норму Правил, можна дійти висновку, що у випадку, коли транспортний засіб служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху і вважається транспортним засобом, а тому особа, що керує таким транспортним засобом, повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння йому номерного знаку.

Відповідно до роз`яснень Верхового Суду, викладених в постанові № 278/3362/15-к від 01.03.2018, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів.

Як вбачається з оглянутого відеозапису, саморобний транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , обладнаний сидінням, призначений в тому числі для перевезення водія та приводився в рух за допомогою двигуна, тому такий є транспортним засобом в розумінні 1.10 Правил дорожнього руху та норм КУпАП, відтак ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, з огляду на що його аргументи з цього приводу не можуть бути прийняті до уваги, а трактуються судом лише як спосіб захисту.

Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху особа, перебуваючи на проїзній частині, є учасником дорожнього руху, і у відповідності до пунктів 1.3 - 1.5 цих Правил зобов`язана неухильно виконувати їх вимоги, розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила, а їх дії або бездіяльність не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

А тому ОСОБА_1 , використовуючи саморобний транспортний засіб, повинен був керувати ним з додержанням вимог Правил дорожнього руху, оскільки являвся учасником дорожнього руху та виконував функції водія.

Що стосується посилань ОСОБА_1 на ненадання працівниками поліції сертифікатів на підтвердження належного стану Драгера Алкотесту 6810, суд також трактує це як спосіб захисту особи, що притягується до відповідальності, оскільки, як видно з оглянутого відеозапису, прохання надати такі документи ОСОБА_1 не висловлював, під розписку повідомлявся про порядок застосування технічного засобу, однак від підпису відмовився.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, доведена.

Відповідно до ст. 34, 35 КУпАП обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, суд вважає, що достатнім та необхідним для виховання особи правопорушника, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, буде адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому законом на час вчинення правопорушення, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 605,60 грн судового збору.М.В.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283-284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафу:

номер рахунку (IBAN): UA748999980313060149000022001; код отримувача - 37971775; код класифікації доходів бюджету - 21081300; отримувач коштів - ГУК у Хмельницькій області /21081300; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; призначення платежу: адміністративні штрафи за порушення правил дорожнього руху протокол серія ЕПР1 №219667.

Стягувач: Дунаєвецький районний суд Хмельницької області, адреса місцезнаходження: м. Дунаївці вул. Красінських, 11 Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886999.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Реквізити для зарахування судового збору:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя                                                             Д.Т.Барателі