Головуючий 1 інстанції Артеменко Л.І.
Справа № 22-7952, 2006р. Доповідач Курило В.П.
Категорія 21
РІШЕННЯ Іменем України
22 серпня 2006 року Апеляційний суд Донедької області у складі:
головуючого судді Курило В.П. суддів Санікової О.С., Шамрило Л.Г. при секретарі Личкатій В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 30 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в м. Кіровське Донецької області, посилаючись на те, що він працював в вугільній промисловості на підземних роботах з 1955р. на різних посадах. Працюючи в шкідливих і важких умовах він отримав професійне захворювання - антрако-сілікатоз, інтерстиціальна форма, бронхіт, емфізема легень,, легеневу недостатність першого-другого ступеня . Висновком МСЕК від 08.01.2004р. йому була вперше встановлена втрата професійної працездатності вперше 30% безстроково, а також вдруге за радікулопатією 20%, а за сукупністю 50% втрати професійної працездатності. Його було визнано інвалідом III групи.
Позивач вважає, що йому заподіяна також моральна шкода. Отримані професійні захворювання викликають в нього порушення його нормальних життєвих зв'язків, стан здоров'я значно погіршився, захворювання органів дихання спричиняє йому постійний дискомфорт, в нього постійний кашель, вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, в нього з'явились інші побічні хвороби. Все це спричиняє йому моральні страждання і в рахунок відшкодування моральної шкоди просив стягнути з відповідача 30 000 грн.
Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 30 червня 2006 року позов задоволений частково. На користь ОСОБА_1 з відповідача стягнено в рахунок відшкодування моральної шкоди 18 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в м. Кіровське просить рішення скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди. Крім того, підстав для відшкодування моральної шкоди взагалі немає, тому що факт наявності моральної шкоди не доведений. Довідка МСЕК про встановлення відсотку втрати працездатності є підставою для відшкодування матеріальної, а не моральної шкоди і Відділенням Фонду нараховані і сплачуються позивачу всі передбачені законодавством соціальні виплати в повному обсязі.
Позивач просив апеляційну скаргу відповідача відхилити, а в рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював в вугільній промисловості на підземних роботах з 1955р. на різних посадах з шкідливими і небезпечними умовами праці.
Під час роботи він отримав професійне захворювання - антрако-сілікатоз, інтерстиціальна форма, бронхіт, емфізема легень, легеневу недостатність першого-другого ступеня. Висновком МСЕК від 08.01.2004р. йому була вперше встановлена втрата професійної працездатності вперше 30% безстроково, а також вдруге за радікулопатією 20%, а за сукупністю 50% втрати професійної працездатності. Його було визнано інвалідом III групи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.
Відповідно до змісту ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав професійне захворювання -антрако-сілікатоз, інтерстиціальна форма, бронхіт, емфізема легень, легеневу недостатність першого-другого ступеня, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання і висновком МСЕК .
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають
відшкодування моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст. 46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету, кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України. Суд також не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що позивачу призначені інші виплати, передбачені законом.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров'я позивача, а саме, що він на 50 % втратив професійну працездатність, та визначив розмір моральної шкоди в сумі 18 000 грн.
Вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування моральної шкоди, суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності, відсутність більш тяжких наслідків, його стан здоров'я, дії відповідача, направлені на поновлення здоров'я позивача і добровільне відшкодування шкоди, завданої пошкодженням здоров'я. А також виходячи з принципу розумності і зваженості, тих наслідків, які мають місце у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивача, апеляційний суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути встановленим у 12 тисяч грн. У зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області задовольнити частково.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 30 червня 2006 року змінити. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, 12 000 ( дванадцять тисяч) гривень.
В іншій частині рішення залишити без зміни. Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але воно може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили.