Єдиний унікальний номер 728/237/25

Номер провадження 1-кс/728/31/25

                                                              У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання

03 лютого 2025 року слідчий суддя Бахмацького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач клопотання слідчого СВ ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025270390000058 від 21.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України про примусове відібрання зразків для експертизи,-

В С Т А Н О В И Л А :

31.01.2025 слідчий СВ ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 звернулася з клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків букального епітелію у ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України у кримінальному провадженні №12025270390000058 від 21.01.2025. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» від 16.09.2023, обов`язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів передбачених КК України, зокрема за злочини передбачені ч.1 ст.263 КК України. Однак підозрюваний ОСОБА_4 відмовився від добровільного надання зразків букального епітелію для проведення вищевказаної експертизи, у зв`язку з чим слідчий просить надати дозвіл на примусове їх відібрання.

У судове засідання слідчий, прокурор, підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник не з`явилися, надали заяви про розгляд клопотання без їх участі. При цьому, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки в ньому не зазначено яку саме експертизу має намір призначити слідчий і яке доказове значення у кримінальному провадженні матиме висновок експерта.

Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не здійснювалось відповідно до ч.4 ст.107 КПК України.

Повно та всебічно дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 21.05.2025 розпочато кримінальне провадження №12025270390000058 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про підозру у вчиненні якого 30.01.2025 повідомлено ОСОБА_4 .

Згідно з постановою слідчого СВ ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 30.01.2025 було прийнято рішення про відібрання у ОСОБА_4 зразків букального епітелію. При цьому, виходячи з матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_4 від добровільного надання вищевказаних зразків відмовився.

Згідно з вимогами ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею.

Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст.241 КПК України У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому ст.ст.160-166 КПК України, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

З огляду на вимоги п.5, п.6 ч.2 ст.160 КПК України у взаємозв`язку із положеннями ч.5 ст.163 КПК України, клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, може бути задоволено, у разі доведення стороною, якою воно ініційовано, що біологічні зразки, результати їх дослідження мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та будуть використані як доказ відомостей, що містяться в речах і документах, а також у разі неможливість іншими способами довести такі обставини.

Отже, відповідно до вищезазначених положень КПК України, метою відібрання біологічних зразків, зокрема і їх примусового відібрання, є виключно потреби досудового розслідування.

На відміну від примусового відібрання біологічних зразків згідно положень КПК України (для потреб досудового розслідування), існує інший порядок збору, отримання, обробки та використання біологічних зразків, зокрема і для формування Електронного реєстру геномної інформації.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (далі - Закон №2391-IX), державна реєстрація геномної інформації проводиться з дотриманням прав і свобод людини і громадянина та відповідно до таких основних принципів: верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; гуманізму; конфіденційності, у тому числі захищеності персональних даних.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №2391-IX, державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою: 1) ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; 2) розшуку осіб, зниклих безвісти; 3) ідентифікації невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини; 4) ідентифікації осіб, які не здатні через стан здоров`я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе.

В Україні проводяться обов`язкова та добровільна державна реєстрація геномної інформації.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону №2391-IX, обов`язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров`я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду.

Порядок проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини затверджений Постановою КМУ від 29.08.2023 №978, відповідно до п.4 розділу «Відбір біологічного матеріалу та направлення його на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження)» якого, відбір та направлення на проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) біологічного матеріалу осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров`я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у разі, коли результати експертизи (дослідження) можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження, здійснюється згідно із ст.242 КПК України, яка визначає підстави для призначення експертизи у кримінальному провадженні.

Проте переліченими вище нормативними актами не врегульоване питання щодо порядку дій у разі відмови у наданні біологічних зразків для проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації особи, процесуальний статус якої відповідає визначеному у п.1 ч.1 ст.5 Закону № 2391-IX (зокрема повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров`я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду).

Отже, примусове відібрання зразків, у кримінальному провадженні передбачене лише у разі, коли зразки можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження.

Тобто, примусове відібрання біологічних зразків у особи для обов`язкової державної реєстрації геномної інформації, для цілей формування електронного реєстру геномної інформації людини, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до рішення ЄСПЛ «Драган Петрович проти Сербії» від 14.04.2020, скарга №75229/10, відсутність передбачуваності законодавства, яке встановлює процедуру відібрання зразків для ДНК-аналізу під час розслідування, порушує ст.8 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що такий ступінь втручання в права, свободи та інтереси підозрюваного не виправдовує потреб досудового розслідування та фактично буде застосований з іншою метою, яка є відмінною від досягнення завдань кримінального провадження.

З огляду на вищевикладене, дане клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.160-166, 241, 245, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025270390000058 від 21.01.2025 про примусове відібрання зразків для експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бахмацького районного суду ОСОБА_1