ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5793/24

Провадження № 2/210/249/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 січня 2025 року                                                                        

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чайкіної О.В.., секретаря Кучевасової А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

04 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» (далі – ТОВ «Сітісервіс-КР, Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в обґрунтування якого зазначає, що з 01.01.2015 року Позивач розпочав виконання функцій управителя багатоквартирними будинками по Металургійному району в м. Кривому Розі. Позивач у період з 01.09.2021 року по 01.09.2024 року, надав відповідачу послуги за адресою: АДРЕСА_1 на суму 7962,65 грн.

В порушення вимог законодавства, відповідач не виконав свого обов`язку щодо сплати вартості житлово-комунальних послуг та допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 7962,65 грн. Станом на 26.09.2024 року інфляційні збитки становлять 75,64 грн., 3% річних становлять 26,48 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території) в розмірі 7962,65 грн., інфляційні збитки в розмірі 75,64 грн., 3% річних в розмірі 26,48 грн. та судові витрати.

Аргументи учасників справи

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності Позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відзив на позовну заяву відповідачі не надали.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації та проживання.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву – не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 01.01.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» виконує функції управителя багатоквартирними будинками Металургійного району в м. Кривому Розі.

На підставі Договору про надання послуг з управління будинком, спорудою та прибудинковою територією у Дзержинському (на теперішній час – Металургійному) районі м. Кривого Рогу від 27.12.2013 року, укладеному між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міської ради м. Кривого Рогу та ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР», останній надає послуги з управління будинком, спорудою та прибудинковою територією у Дзержинському (на теперішній час – Металургійному) районі м. Кривого Рогу, в тому числі й до будинку АДРЕСА_2 .

Згідно з пунктом 4.1. цього Договору, договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом 1 року. Функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях розпочинають здійснювати з 01.04.2014 року. Даний договір може бути пролонговано за згодою сторін на той самий термін. Якщо одна із сторін має намір розірвати договір, вона повинна попередити про свій намір не менш як за місяць до його розірвання (а.с.5).

Згідно з пунктом 4.4. цього Договору, він припиняє свою дію у випадку підписання нового договору, який відповідає новим нормативним актам і Законам України.

У разі припинення дії цього Договору об`єкт передається замовникові із складанням акту прийняття-передачі, про що зазначено у пункті 6.6. Договору (а.с. 5 зворот).

Зважаючи на відсутність в Договорі про надання послуг з управління будинком, спорудою та прибудинковою територією у Дзержинському (на теперішній час – Металургійному) районі м. Кривого Рогу від 27.12.2013 року застереження про обов`язковість надання письмової згоди сторін при його пролонгації та відсутності в матеріалах справи жодних відомостей про припинення цього Договору у порядку, визначеному в пунктах 4.4. та 4.4. Договору, суд вважає, що цей Договір є чинним та ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» є управителем будинку АДРЕСА_2 .

За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 10.10.2024 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.15).

За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 10.10.2024 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16-17).

Згідно розрахунків суми заборгованості, інфляційних витрат та 3% річних по приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість відповідачів за період з вересня 2021 року по серпень 2024 року складає 7962,65 грн., інфляційні збитки становлять 75,64 грн., 3% річних – 26,48 грн. (а.с.3-4).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» є суб`єктом господарської діяльності, який здійснює надання населенню за плату житлово-комунальних послуг, є управителем будинків Металургійного району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, та надає мешканцям району послуги з утримання будинківі прибудинкової території, в тому числі за адресою: АДРЕСА_2 .

У період 01.09.2021 року по 01.09.2024 року, відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, однак відповідачем оплата за надані житлово-комунальні послуги не здійснювалася, що призвело до утворення заборгованості.

За адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказані відомості відповідачем не спростовані.

Отже, між сторонами склалися правовідносини у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробником (виконавцем) і споживачем, а тому регулюються положеннями ЦК України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Суб`єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники - споживачі (індивідуальні та колективні);управитель;виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 4, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За визначенням, наданим у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послугице результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону №2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Таким чином, відповідно до зазначеної норми та за змістомЗакону України «Про житлово-комунальні послуги», проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання.

Окрім того, наявність реєстрації місця проживання особи в житловому приміщенні зобов`язує, зокрема, по його утриманню та нести відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від місця фактичного проживання, що повністю узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2019 року у справі №756/10344/14.

Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальнихпослугінформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості. В пункті 5 частини 2 статті 7 Закону передбачено, що такому праву споживача прямо відповідає обов`язок оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а за змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон встановлює презумпцію власника майна нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов`язані із зберіганням майна, його ремонтом, забезпечення збереження його властивостей, тощо.

Так відповідно до статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Згідно з статтею 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до вимог статей 11, 526 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», тощо, відповідачі мають зобов`язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України: «Під час розгляду справ про стягнення заборгованості за комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами (постанова від 09.11.2016р. у справі №1238/8935/12).

У пунктах 76-79 постанови Верховного Суду від 22.05.2019 року (справа N642/8210/16-ц, провадження N61-7787св18) йдеться мова про обов`язковість (з`ясування) доведення відповідного обсягу фактично наданих (а не тільки нарахованих за твердженням позивача) житлово-комунальних послуг.

Зобов`язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані), а також у разі, якщо споживач фактично користувався фактично наданими комунальними послугами. Саме про це йдеться мова в постановах Верховного Суду від 20.04.2016 року (справа №6-2951цс15); від 26.09.2018 року (справа №750/12850/16-ц); від 06.11.2019 року (справа №642/2858/16).

Відсутність укладеного між сторонами договору не є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних, так як споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц та постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.

Відповідно до статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1ст. 81 ЦПК України)

Відповідно до статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони Одночасно це принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд зазначає, що відповідачі не спростували правильність нарахування заборгованості, інфляційних витрат, 3% річних, а надані позивачем розрахунками по буд АДРЕСА_2 , не викликають сумнівів у їх достовірності (а.с.3-4).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другоїстатті 625 ЦКяк спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі №6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі №6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі №369/88/17, провадження №61-4924св18) тому оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище та ту обставину, що відповідач у встановлені законом строки не вносив плату за отримані житлово-комунальні послуги у спірному періоді, суд дійшов до висновку про те, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за період з 01.09.2021 року по 01.09.2024 року у розмірі 7962,65 грн., інфляційні збитки у розмірі 75,64 грн., 3% річних – 26,48 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 258, 509, 525, 526, 546, 551, 625, 627, 629, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» (ЄДРПОУ 38788964):

- суму заборгованості за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території) у розмірі 7962,65 грн. (сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні шістдесят п`ять копійок);

- суму інфляційних збитків у розмірі 75,64 грн. (сімдесят п`ять гривень шістдесят чотири копійки);

- суму 3% річних у розмірі 26,48 грн. (двадцять шість гривень сорок вісім копійок).

Стягнути з  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» (ЄДРПОУ 38788964) суму сплаченого судового збору в розмірі 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» (ЄДРПОУ 38788964) суму сплаченого судового збору в розмірі 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень).

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 04 лютого 2025 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» (ЄДРПОУ 38788964, р/р НОМЕР_1 у АТ КБ «Приват Банк») юридична адреса: 50008, м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, 34А, офіс 3;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації: АДРЕСА_3 );

- відповідач: ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце реєстрації:  АДРЕСА_3 ).

Суддя: О. В. Чайкіна