Головуючий 1 інстанції Кулик Т.Г.
Справа № 22-7811, 2006р. Доповідач Курило В.П.
Категорія 21
РІШЕННЯ Іменем України
22 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Курило В.П. суддів Саніковой О.С., Шамрило Л.Г. при секретарі Личкатій В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, третя особа Державне підприємство „Макіїввугілля" Відособлений підрозділ шахта „Чайкіно" про стягнення моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, посилаючись на те, що він працював на шахті „Чайкіно" 33 роки на підземних роботах з важкими умовами праці. В 1975р. він отримав травму, перелом фаланг пальців на правій нозі. Його здоров'я постійно погіршується, має атеросклеротичний кардіосклероз з артеріальною гіпертензією, варикозне розширення вен. Від тяжких умов праці захворів хронічним радикулітом, щодня користується інгалятором, приймає ліки, погіршився зір, слух. Висновком МСЕК від 19.01.2004р. йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням хронічний обструктивний бронхіт пилової етнології в фазі нерізкого загострення, легенева недостатність II ступеня. Встановлена III група інвалідності.
Позивач вважає, що йому заподіяна також моральна шкода. Він не має можливості придбати необхідні йому дорогі ліки, вимушений постійно лікуватися, користується інгалятором, не може дихати, погіршився зір і слух. Все це спричиняє йому моральні страждання і в рахунок відшкодування моральної шкоди просив стягнути з відповідача 45 000 грн.
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 червня 2006 року позов задоволений частково. На користь ОСОБА_1 з відповідача стягнено в рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань в Червоногвардійському районі м. Макіївки просить рішення скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди. Крім того, підстав для відшкодування моральної шкоди взагалі немає, тому що факт наявності моральної шкоди не доведений, позивач не визнавався інвалідом, продовжує працювати. Довідка МСЕК про встановлення відсотку втрати працездатності є підставою для відшкодування матеріальної, а не моральної шкоди і Відділенням Фонду нараховані і сплачуються-лозивачу всі передбачені законодавством соціальні виплати в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на шахті Чайкіно.
Під час роботи він отримав професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етнології в фазі нерізкого загострення, легенева недостатність II ступеня. Висновком МСЕК від 19.01.2004р. йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в апеляційному порядку.
Відповідно до змісту ст. ст. 1,21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав професійне захворювання і висновком МСЕК йому встановлена втрата професійної працездатності і він визнаний інвалідом III групи.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому не можуть бути прийняті до уваги посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області на Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим особам чи членам їх сімей, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст. 46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету, кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України. Суд також не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що позивачу призначені інші виплати, передбачені законом.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров'я позивача, а саме, що він на 40 % втратив професійну працездатність, та визначив розмір моральної шкоди в сумі 25 000 грн.
Вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування моральної шкоди, суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності, відсутність більш тяжких наслідків, його стан здоров'я, дії відповідача, направлені на поновлення здоров'я позивача добровільне відшкодування шкоди, завданої пошкодженям здоров'я, те що позивач продовжує працювати, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, тих наслідків, які мають місце у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивача, апеляційний суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути встановленим у 18 тисяч грн. У зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 1 п. З, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області задовольнити частково.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 червня 2006 року змінити. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, 18 000 (дванадцять тисяч) гривень.
В іншій частині рішення залишити без зміни. Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але воно може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили.