Справа № 334/7172/13-ц

          Номер провадження 6/334/415/14

У х в а л а

Про залишення подання  без руху

"07" травня 2014 р.  суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя КОЛЕСНИК С.Г., розглянувши матеріали  подання  Ленінського відділу Державної виконавчої служби в Запорізького міського управління юстиції про тимчасове  обмеження у праві виїзду за межі України   ОСОБА_1 ,  

ВСТАНОВИВ:

Заявник – Ленінський відділ Державної виконавчої служби в Запорізького міського управління юстиції звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України   ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, в якому вказав, що на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 334/7172/13-ц, виданий 30.10.2013 року Ленінським  районним судом м. Запоріжжя на підставі рішення суду від 19.09.2013 року щодо стягнення з   ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ?  частину від середньої заробітної плати (доходу) відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.08.2013 року до повноліття дитини або до зміни матеріального положення сторін.

Постановою від 14.11.2013 року за № ВП 40720465 було відкрито виконавче провадження.  

Станом на 01.04.2014 року заборгованість складає 5  064,82 грн.

Просить обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобов`язань, покладений на нього рішенням суду.

Зміст і форму подання державного виконавця визначено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка набрала чинності з 17.04.2012 року та затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5. Ця Інструкція містить окремий розділ XI «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в`їзду в Україну», який передбачає зміст подання державного виконавця при зверненні до суду, згідно якого у  разі  ухилення  боржника  від  виконання  зобов`язань, покладених  на  нього  рішенням,  державний  виконавець  може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення  тимчасового   обмеження  у  праві  виїзду  боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.  

За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього відповідним судовим рішенням та його намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі надані докази в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до норм діючого законодавства, до неналежно оформленої заяви застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.

Відповідно до ч.3,4, 8 ст. 119 ЦПК України,  позовна заява підписується  позивачем або його представником із зазначенням дати подання. Якщо позовна заява  подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Однак, подане до суду подання не підписано  старшим державним виконавцем Вербицькою Л.Г., в ньому відсутня дата погодження  з начальником  відділу ВДВС, відсутня гербова печатка, а також відсутня копія належним чином завіреної довіреності.

Про  направлення  до  суду  подання  щодо  встановлення тимчасового    обмеження    у    праві    виїзду    державний    виконавець повідомляє боржника, проте серед наданих документів, відсутні докази, що державним виконавцем були виконані вказані вимоги, а також відсутні докази того, що боржником вказані документи були отримані.

Також, в наданих суду документах відсутні дані, що боржник був належним чином у встановленому законодавцем порядку повідомлений про відкриття виконавчого провадження відносно нього, тобто відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримав копії відповідних документів та йому надавалась можливість для добровільного виконання рішення суду, оскільки серед наданих суду матеріалів відсутні копії реєстрів вихідної кореспонденції, а також копії  поштового повідомлення, згідно якого можна було б зробити висновок, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність заборгованості по аліментам.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі надані докази в сукупності, суд вважає, що вказане подання не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки державний виконавець в обґрунтування своїх вимог не надає жодних доказів того, що боржник умисно ухиляється від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань і в чому саме полягає таке ухилення, оскільки  веред наданих документів відсутні докази того, що державним виконавцем окрім надіслання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, вчинялися будь-які інші виконавчі дії, як то вихід за адресою мешкання боржника для встановлення майна, на яке можливо було б звернути стягнення, оскільки відповідно до акту  від 17.02.2014 року при виході державного виконавця за місцем мешкання боржника було лише встановлено, що він постійно  там мешкає і взагалі відсутні дані стосовно того чи є за вказаною адресою майно боржника, на яке можливо було б звернути стягнення.

Також не знайшло свого підтвердження посилання державного виконавця на той факт, що ним неодноразово  направлялися вимоги за місцем реєстрації та місцем проживання боржника, оскільки серед наданих доказів наявна лише копія постанови про  відкриття виконавчого провадження і взагалі відсутні докази її направлення. Також відсутні докази того, що  державний виконавець звертався до сектору державної міграційної служби з запитом щодо встановлення місця проживання чи  реєстраціє боржника, у зв`язку з тим, що направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою мешкання боржника, вказаною у виконавчому листі, залишилося без  реагування.

Разом з тим, в поданні державного виконавця лише зазначено про наявність невиконаних боргових зобов`язань ОСОБА_1 та на наявність заборгованості, однак не надано доказів факту умисного ухилення  боржника від  виконання зобов`язань, встановлених  рішенням  суду.

Крім того, серед наданих документів не вказано,  які саме дії   ОСОБА_1 свідчать про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Положеннями ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачений перелік  осіб, які є державними виконавцями. У випадку  заміни державного виконавця після відкриття виконавчого провадження до подання мають бути додані документи, які підтверджують, що з поданням  до суду звернувся  саме той виконавець, який здійснює виконання за конкретним виконавчим документом.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що з поданням  до суду звернувся не державний виконавець, а Ленінський відділ ДВС Запорізького МУЮ, який таким правом не наділений.

Критерій достатності, вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів, визначається судом. А тому, вивчивши надані до подання  матеріали суд приходить до висновку, що вказане подання не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки державний виконавець в обґрунтування своїх вимог не надає доказів того, що боржник умисно ухиляється від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань і в чому саме полягає таке ухилення.

Відсутність вказаних доказів у поданні державного виконавця не відповідає вимогам до змісту подання державного виконавця при зверненні до суду, який повинен відповідати Інструкції з організації примусового виконання рішень, а це, в свою чергу, позбавляє суд здійснювати справедливе, неупереджене судочинство, згідно норм діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 121 ЦГІК України суддя, встановивши, що подання подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 та 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення подання без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Таким чином, суд приходить висновку, що подання подано без додержання вимог передбачених ст. 119-121 ЦПК України у зв`язку з чим, вважає необхідним залишити його без руху та надати заявникові строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 3.7, 119-121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Подання  Ленінського відділу Державної виконавчої служби в Запорізького міського управління юстиції про тимчасове  обмеження у праві виїзду за межі України   ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши термін для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Попередити державного виконавця, що у випадку невиконання ухвали подання буде вважатися неподаним і буде повернуто.

   Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Колесник