Справа № 22- 7796 Головуючий 1 інстанції - Таніч Л.М.
Категорія 21 Доповідач-Бабенко П.М.
УХВАЛА
22 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого- судді Пономарьової ОМ. суддів: Бабенка П.М., Бондаренко Л.І. при секретарі: Білявській І.Є.
за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача та третьої особи Біблі В.В., Петрухіна С.А., розглянувши апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1, на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2006 року по справі
за позовом Добропільського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2
до Державного підприємства Об'єднаної дирекції„Укрвуглеторфреструктурізація м.Макіївки дреті особи- Територіальна державна інспекція праці у Донецькій області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропілля Донецької області про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та покладення зобов'язання щодо виконання приписів Територіальної інспекції праці в Донецькій області,
ВСТАНОВИВ: В березні 2006 року прокурор в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача - ДП „Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових та вуглепереробних підприємств Об'єднаної дирекції „Укрвуглеторфреструктурізація" про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та здійснення перерахунку розміру відшкодування шкоди .
Судом проведена заміна вказаного відповідача,якого ліквідовано, ДП Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Державного підприємства „Донвуглереструктурізація",ячке є правонаступником ліквідованого підприємства.
В обґрунтування позову прокурор послався на те, що відповідач відмовився виконати приписи від 31.10.03 року НОМЕР_1, від 14.01.04 року НОМЕР_2, від 19.01.04 року НОМЕР_3 Державної т територіальної інспекції праці в Донецькій області про коригування середнього заробітку для -відшкодування шкоди потерпілим внаслідок професійного захворювання або каліцтва на виробництві на коефіцієнт підвищення тарифних ставок та окладів 1,43 з 01.02.1992 року у відповідності до Постанови КМУ від 26.05.1992 року № 276 та на коефіцієнт 2,38 відповідно до Постанови КМУ від 23.06.1993 року №472..
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просив вказане рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора з посиланням на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача та третьої особи просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін,посилаючись на те,що рішення суду ухвалено з дотриманням норм иматеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді- доповідача, пояснення сторін та інших осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суджу залишити без змін з таких підстав :
Судом встановлено ,що ОСОБА_2 25.06.1987 року при виконанні трудових обов'язків, працюючи на гідрошахті „Красноармійська" ДП „Добропіллявугілля", яка ліквідована,
одержав каліцтво.
За висновком СЕК. від 30.10.1989 року йому вперше,а за висновком МСЕК, від 23.12.1998 року встановлено 80% втрати професійної працездатності, його визнано інвалідом
2 групи та призначені йому відповідні виплати на відшкодування шкоди, заподіяної його
здоров'ю .
В березні 2001 року ОСОБА_2 звертався з позовом до УДКР „Укрвуглереструктурізація" з позовом про перерахунок його середнього заробітку,з якого призначені виплати на відшкодування шкоди, з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів на вказаній шахті на коефіцієнт 2,38, але рішенням Добропільського міськсуду Донецької області від 13.03.02 року в задоволенні позову йому відмовлено і встановленого середній заробітокдкий складав за станом на грудень 2000 року в сумі 481,96 ірн., з якого призначені йому виплати, визначений правильно. З цього ж середнього заробітку ,який щорічно коригується у відповідності до закону, визначені виплати на відшкодування шкоди третьою особою- відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
При перевірці додержання законодавства про працю ,а саме правильності нарахування
сум відшкодування шкоди ,в Селидівскій дирекції з ліквідації шахт інспекторами
Територіальної інспекції праці в Донецькій області зроблені приписи від 31.10.03 року НОМЕР_1, від 14.01.04 року НОМЕР_2, від 19.01.04 року НОМЕР_3 ,якими запропоновано директору ДЛШ Семенцову О.П. провести перерахунок цих сум з урахуванням коефіцієнтів
підвищення тарифних ставок та окладів 1,43 з 01.02.1992 року у відповідності до Постанови КМУ від 26.05.1992 року № 276 та на коефіцієнт 2,38 відповідно до Постанови КМУ від 23.06.1993 року № 472, які не виконані.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив в
з того, що відповідач у справі -, ДП Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових
вугледобувних та вуглепереробних підприємств Державного підприємства
„Донвуглереструктурізація" є неприбутковою організацією і фактично підвищення тарифних
ставок на підприємстві не провадилось.
Чинним законодавством передбачений порядок виконання приписів Територіальної державної інспекції праці та відповідальність за їх невиконання п.п.З п.6 „Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю", затвердженого Постановою КМУ №50 від 18.01.03 року та „Порядком проведення перевірок стану виконання законодавства про працю „ затвердженого наказом Мінпраці і соціальної політики України"№432 / 7753 від 03.06.03 року. За невиконання законних вимог, викладених у приписі, передбачена дисциплінарна,адміністративна чи кримінальна відповідальність.
Крім того, суд виходив з рішення Добропільського міського суду від 13.03.02 року
по справі за позовом ОСОБА_2, яким встановлений факт,що середній заробіток йому
встановлений правильно, без врахування коефіцієнту 2,38, оскільки фактично середній
заробіток по професії після введення цього коефіцієнту на шахті не підвищився .
Апеляційний суд вважає, що вказані висновки суду є обґрунтованими і відповідають встановленим обставинам справи та вимогам законодавства, підтверджені доказами, які надані сторонами та іншими учасниками процесу.
Позивач не надав судові і з матеріалів справи не убачається, що на підприємстві ,де працював позивач ОСОБА_2 відбулось фактичне підвищення заробітної плати з застосуванням вказаних коефіцієнтів.
Згідно із ч.З ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справжню набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті ж самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З рішення Добропільського міського суду від 13.03.02 року по справі за позовом ОСОБА_2 до УДКР „Укрвуглереструктурізація" про перерахування сум на відшкодування шкоди, яке набрало законної сили, убачається, що при введенні коефіцієнта 1,43 та 2,38 з
ці коефіцієнти для підвищення розміру відшкодування потерпілим не застосовувались, оскільки фактичного підвищення заробітної плати на шахті не відбулось.
З вказаного рішення також убачається,що суд у повному обсязі перевірив правильність нарахування сум відшкодування шкоди ОСОБА_2. та надійшов до висновку про те, що ОСОБА_2 за період з січня 1994 року по березень 2002 року було правильно нараховані та сплачені щомісячні суми відшкодування шкоди.
Розглядаючи позов, суд першої інстанції всебічно повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку та правильно надійшов до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.І ст.307 , 309 ,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня
2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.