Справа №22- 8100 Категорія 27
Головуючий 1 інстанції - Тарасенко С.Б. Доповідач -Бабенко П.М.
УХВАЛА
22 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого-судді Пономарьової О.М.
суддів: Бабенка П.М., Бондаренко Л.І.
при секретарі: Білявській І.Є. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 21.10.03 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до КП „Водоканал" м.Горлівки , третя особа на стороні відповідача- КП „Ремонтник" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ: В липні 2003 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача КП „Водоканал" м.Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди в сумі 1850 грн. з розрахунку по 5 мінімальних розмірів заробітної плати на обох позивачів.
В обґрунтування позову вони посилались на те ,що вони мешкають в АДРЕСА_1, користуються водою, але відповідач відмовився укласти з ними договір на водопостачання, чим заподіяв їм майнову шкоду, шкоду їх здоров'ю споживанням неякісної води, а також моральну шкоду.
Надалі позивачі змінили свої вимоги. Просили стягнути з відповідача на користь кожного по 37 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 3 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 21.10.03 року позовні вимоги ОСОБА_2. до КП „Водоканал" про відшкодування моральної шкоди залишені без розгляду через її повторну неявку в судове засідання.
Рішенням цього ж суду від 21.10.03 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивачем ОСОБА_1. 21.11.03 року на вказане рішення подана апеляційна скарга від свого імені та іменіОСОБА_2.в якій вів просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з посиланням на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_2 особисто ні рішення суду, ні ухвалу щодо її позовних вимог, не оскаржила і не надала таких повноважень ОСОБА_1. у відповідності до вимог ст. 115 ЦПК України в ред.. 1963 року, який був чинним на час розгляду справи. Тому апеляційний суд розглядає лише апеляційну скаргу ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення суду - залишити без змін, ухвалу щодо позовуОСОБА_2.- скасувати з таких підстав:
Судом установлено, що позивачка ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 січня 2003 року. Позивач ОСОБА_1. не є членом сім'ї ОСОБА_2., мешкає окремо в квартиріАДРЕСА_2, послугами відповідача з водопостачання не користується.
Позивачі звертались до відповідача з вимогою укласти договір на водопостачання квартириОСОБА_2. Відповідач не заперечуючи проти укладення вказаного договору просив в березні та квітні 2003 року позивачів надати довідку про склад сім'ї, яка мешкає в
квартирі ОСОБА_2., але через ненадання цієї довідки договір не було укладено.( а.с.З, 15-16).
Відповідно до вимог ст. ЗО ЦПК України в ред.. 1963 року, який був чинним на час розгляду справи, кожна сторона повинна довести ті обставини,, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є власником квартири і не проживає в квартирі ,щодо якої виник спір про укладення договору на водопостачання, він не користується послугами відповідача з водопостачання, йому позивачам відповідач фактично не відмовляв в укладенні договору на водопостачання ,та виходив з того, що позивач ОСОБА_1. не надав судові докази на те ,що йому діями відповідача спричинено матеріальну та моральну шкоду .
Висновки суду в цій частині підтверджені матеріалами справи: договором купівлі-продажу квартири, довідками житлового органу ,з яких убачається, що позивач не є власником та не мешкає у вказаній квартирі та тим ,що в матеріалах справи відсутні докази на те, що діями відповідача позивачеві спричинено моральну або матеріальну шкоду (а.с.4, 21,)
Тому рішення суду відносно вказаного позивача є обґрунтованим та законним. Доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Разом з тим апеляційний суд вважає, що ухвала про залишення позовуОСОБА_2. без розгляду постановлена з порушенням норм процесуального права.
Згідно із п.п. 1,3,4 ст. 172 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, щодо яких немає відомостей про вручення їм повісток.
У разі повторної неявки в судове засідання незалежно від причин, позивача або відповідача, яким повідомлено у встановленому порядку про час і місце судового засідання, суд розглядає справу за наявності у справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
У разі неявки в судове засідання позивача без поважних причин за викликом суду відповідно до частини третьої цієї статті або його повторної неявки за викликом суду незалежно від причин суд залишає заяву без розгляду ( п.4 статті 229 ЦПК).
З матеріалів справи убачається, що справа призначалась до розгляду неодноразово, розглянута у відсутності позивачкиОСОБА_2., яка жодного разу належним чином не повідомлена про час і місце судового засідання.
Позивач ОСОБА_1, який заявляв в судовому засіданні,що він представляє
інтереси позивачки ОСОБА_2, не мав права представляти її інтереси ,оскільки усно
ОСОБА_2 в судовому засіданні про це не заявляла, суд не постановляв відповідної
ухвали про це . Також ОСОБА_1. не надав судові під час слухання справи довіреності
,що стверджувало б його повноваження щодо позову ОСОБА_2, як це було
передбачено п.5 ч.І ст. 113 ЦПК України 1963 року.
Таким чином, суд першої інстанції про розгляді позовуОСОБА_2. порушив порядок, встановлений для його вирішення, що у відповідності до п.З ст.312 ЦПК України безумовною підставою для скасування ухвали суду і передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ЗОЗ, 307 ч.2 , 308 , 312 п.З ,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 21.10.03 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 залишити без змін.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької від 21 жовтня 2003 року про залишення позову ОСОБА_2. без розгляду у даній справі скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий: