Головуючий у I інстанції: Струтинський Р.Р. Справа № 22-а-2788/08
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ряд. стат. звіту № 47
№ 2-а-50/07
Суддя-доповідач: Онишкевич Т.В.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого-судді - Онишкевича Т.В.,
суддів - Улицького В.З., Багрія В.М.,
при секретарі - Троцькому Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2007 року у справі № 2-а-50/07 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тисменицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок раніше призначеної пенсії, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ) включити до заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 97,26 грн., провівши у зв'язку із цим перерахунок раніше призначеної їй пенсії державного службовця із дня призначення, та у подальшому проводити виплати з урахуванням вказаної матеріальної допомоги.
Оскаржуваною постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2007 року у справі № 2-а-50/07 позов було задоволено, зобов'язано управління ПФУ включити у заробітну плату матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 97,26грн. та провести перерахунок раніше призначеної пенсії з дня її призначення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення. Крім того, у дохід держави з відповідача було стягнено 51 грн. судового збору.
Управління ПФУ у поданій апеляційній скарзі просить зазначену постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. У обґрунтування своїх вимог покликається на те, що пенсія позивачці була нарахована відповідно до вимог ст. 37 Закону України “Про державну службу” у розмірі 80 % від суми заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України “Про державну службу” заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавок за вислугу років на державній службі та інших надбавок, а матеріальна допомога на оздоровлення до інших надбавок не відноситься.
Представник апелянта у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у апеляційній скарзі, підтримала повністю, давши пояснення, аналогічні до викладеного у самій скарзі.
Позивачка та її представник у судовому засіданні вимоги апелянта заперечили, просять залишити оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України “Про державну службу” державним службовцям можуть встановлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога. Оскільки пенсія державного службовця призначається у розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а при призначенні пенсії позивачці було включено посадовий оклад, надбавка за стаж, вислугу років, ранг, надбавка за високі досягнення, премія, то її позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується і вважає їх помилковими, виходячи з таких міркувань.
Як вбачається із положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окрім того, згідно із положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
Порядок оплати праці державних службовців визначено статтею 33 Закону України “Про державну службу”, яка передбачає, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 37 цього ж Закону пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.
Можливість надання матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена ст. 35 Закону України “Про державну службу”, тобто нормою, яка регламентує питання надання щорічних та додаткових відпусток державних службовців. При цьому її положеннями передбачено, що державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
На підставі системного аналізу вказаних правових норм колегія суддів приходить до переконання, що надання матеріальної допомоги на оздоровлення не можна вважати іншою надбавкою у сенсі положень ст. 33 Закону України “Про державну службу” і включати її у заробітну плату державного службовця, пов'язуючи із сумами заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з яких вираховується пенсія державного службовця, оскільки надання такої допомоги не пов'язується законодавцем із виплатою державному службовцю щомісячної заробітної плати, а пов'язується із наданням щорічної оплачуваної відпустки.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до переконання що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202 п. 3, 205, 207 КАС України колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тисменицькому районі Івано-Франківської області задовольнити.
Скасувати постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 жовтня 2007 року у справі № 2-а-50/07 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тисменицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок раніше призначеної пенсії та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.В.Онишкевич
Судді В.З.Улицький
В.М.Багрій