Справа 22а-3644 Головуючий у 1 інстанції Маловічко З.О.
Категорія 10.3.2 Доповідач Мальований Ю.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Шевченко В.Ю., суддів Мальованого Ю.М., Дундар І.О.,
при секретарі Пасічної О.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області на постанову Дебальцевського міського суду від 25 вересня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманих сум допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення , -
В С Т А Н О В И В :
18 травня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області (далі УПСЗН Дебальцівської міської ради Донецької області ) про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманих сум допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, з азначивши, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи. Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, проте така допомога за 2008 та 2009 роки їй була виплачена в розмірі по 90 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року. Вона зверталася до відповідача за перерахунком отриманої допомоги, на що отримала відмову. У позові просила визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті їй недоотриманих сум щорічної допомоги за 2008-2009 роки та стягнути з відповідача на її користь недоотриману суму допомоги на оздоровлення за вказаний період у сумі 4120 грн. (а.с. 1-3).
Постановою Дебальцевського міського суду Донецької області від 25 вересня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнана неправомірною відмова УПСЗН Дебальцівської міської ради Донецької області у виплаті позивачу недоотриманої разової грошової допомоги за 2008 рік та с тягнуто з УПСЗН Дебальцівської міської ради Донецької області на її користь недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 1790 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України, в решти позовних вимог відмовлено (а.с. 25) .
УПСЗН Дебальцівської міської ради Донецької області на це рішення принесло апеляційну скаргу, яка, відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI та згідно Закону України від 02.12.2010 року № 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набув чинності 30 грудня 2010 року, розглядається апеляційним судом у порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2008 рік скасувати та відмовити позивачу в задоволенні цих вимог.
Зазначає, що згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щ орічна допомога на оздоровлення позивачці повинна виплачуватися у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на момент виплати. Проте згідно ст. 62 зазначеного Закону роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання місцевими органами державної виконавчої влади. Згідно ст. 63 зазначеного Закону фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Держава гарантує виплату зазначеної допомоги з існуючих можливостей, а саме, в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 позивачу виплачена допомога на оздоровлення за 2008 рік - 30 січня 2008 року в розмірі 90 грн., за 2009 рік нараховано 09.01.2009 р. , але не виплачено 120 грн. ( а.с. 5).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали адміністративної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
Відповідно до ст. 202 КАС України п ідставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З матеріалів справи видно, що позивач ОСОБА_1 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 від 10.08.1999 року (а.с. 11).
Вона є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії відповідно до якої 2 група інвалідності була призначена позивачці тільки 24.07.2008 року ( а.с. 8 )
30 січня 2008 року УПСЗН Дебальцівської міської ради позивачу була виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 90 грн., допомога на оздоровлення за 2009 рік нарахована 09 січня 2009 року в розмірі 120 грн. і на час розгляду справи судом першої інстанції не виплачена (а.с. 5, ).
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи, має право на щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. За 2008 рік така допомога їй виплачена в розмірі 90 грн. згідно п останови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка не відповідає ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що має вищу юридичну силу, чим значно звужені права позивачки. При підрахунку належної позивачці допомоги суд виходив з розміру мінімальної заробітної плати 470 грн., який був встановлений з 01 січня 2008 року. Відмовляючи їй в задоволенні позовних вимог про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, суд першої інстанції виходив з того, що така допомога позивачці була нарахована, але ще не виплачена, термін її виплати ще не сплинув (а.с. 5, 28).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII в редакції Закону України від 19 грудня 1991 року № 2001-XII.
Як зазначено вище, допомога на оздоровлення позивачці у 2008 році була виплачена 30 січня 2008 року у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України N 562 від 12 липня 2005 року, який складав 90 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені п/п 11 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-1У «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів щорічної допомоги на оздоровлення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно з ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію і зміни, внесені п/п 11 п. 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-1У «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів щорічної допомоги на оздоровлення, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Т аким чином, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача сум на оздоровлення за 2008 рік є безпідставним, оскільки на момент виплати щорічної разової грошової допомоги, зміни, внесені у ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , були діючими, виплата допомоги здійснена до ухвалення р ішення Конституційного Суду України про неконституційність положень Закону України від 28.12.2007 року № 107-1У «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і підстави для їх задоволення відсутні.
З урахуванням викладеного, рішення про задоволення позовних вимог позивача про стягнення на його користь щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік постановлено з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
Що стосується висновків суду про відмову позивачці у задоволенні позовних вимог про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, постанова суду в цій частині жодною із сторін не оскаржується.
Відповідно до частини 1 ст. 195 КАС України с уд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 198, ст. 202, ст. 207 КАС України, апеляційний суд Донецької області, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області задовольнити.
Постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 25 вересня 2009 року в частині в изнання неправомірною відмови Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік та с тягнення на його користь недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1790 грн. скасувати та постановити в цій частині нову.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік та стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік.
В решті постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 25 вересня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою
Головуючий: В.Ю. Шевченко
Судді: Ю.М. Мальований
І.О. Дундар