КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-770/10                                         Головуючий у 1-й інстанції:     Тучинська Н.В.       

Суддя-доповідач:  Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" жовтня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

           Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                       Файдюка В.В.,

суддів:                                                                             Ганечко О.М., Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області на постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

В С Т А Н О В И ЛА:

Позивачі 09.11.2010 року звернулися до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до УПФУ в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни з 01.03.2010 року по дату винесення судом рішення.

Ухвалами Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 12 листопада 2010 року позовні вимоги з період з 01.03.2010 року по 07.05.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року позовні вимоги за період з 08.05.2010 року по 16.11.2010 року задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову.

Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачам підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачы мають статус дитини війни, що підтверджується копієями посвідченнь.

Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”особам, що належать до соціальної категорії громадян “діти війни”,  відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.

Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік” збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року – 695,00 грн., з 01.04.2010 року – 706,00 грн., з 01.07.2010 року – 709,00 грн..

На момент звернення позивачів до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим вони звернулися до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ч.1 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” позивачам щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мурованокуриловецькому районі Вінницької області –залишити без задоволення.

Постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                          В.В. Файдюк

Судді:                                                                                                                 О.М. Ганечко

                                                                                                                            О.Г. Хрімлі