КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Справа: №   2-а-534/11                                                       Головуючий у 1-й інстанції:  Кашперська Т.Ц.    

Суддя-доповідач:  Данилова М. В.

  У Х В А Л А

Іменем України

"13" жовтня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                     

головуючого - судді  Данилової М. В.,

суддів:                        Федорової Г.Г., Ключковича В.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Києві апеляційну скаргу  Головного управління Пенсійного фонду в Київській області  на постанову  Ірпіньського міського суду Київської області  від  11 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до  Головного управління Пенсійного фонду в Київській області    про зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

  Постановою суду від 11 лютого 2011 року позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача та зобов’язано його здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без  змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виконав покладені на нього обов'язки,  відповідно  мало  місце  порушення  принципу  законності  встановленого  ст. 19

Конституції України (254к/96-ВР).

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров’ю, визначається у розмірі 15%  мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення обов’язків на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце в подальшому, та без наявності спірних правовідносин є передчасним  і безпідставним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.     

Керуючись статтями 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

  Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Київській області  –залишити без задоволення.

Постанову Ірпіньського міського суду Київської області  від  11 лютого 2011 року –залишити без змін.

Повний текст виготовлено 13 жовтня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

  Головуючий:

 Судді: