Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

                                                                Справа № 279/7553/24

                                                               Провадження № 2/279/384/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року                                                                м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем Маковською Д.О., розглянувши у приміщенні суду в м. Коростені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/7553/24 за позовом Комунального підприємства теплозабезпечення до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 року Комунальне підприємство теплозабезпечення, в інтересах якого діє представник Баранівська Т.М., звернулося до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з останньої борг за послуги теплопостачання у розмірі 111928,96 грн., понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. та поштові витрати у розмірі 100,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач є власником нежитлового приміщення продовольчого магазину за адресою: АДРЕСА_1 , яке розташоване на першому поверсі в житловому будинку, приєднаному до централізованої системи теплопостачання. Рішенням Виконавчого комітету Коростенської міської ради №195 від 22.05.2013 року “Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг " Комунальне підприємство теплозабезпечення визначене виконавцем послуг з централізованого теплопостачання на території міста Коростеня.

Відповідач являється абонентом Комунального підприємства теплозабезпечення, споживачем послуг з централізованого теплопостачання. Між Позивачем і Відповідачем встановились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, однак Відповідач по справі вчасно не сплачував кошти за надані послуги внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку суми боргу з 31 жовтня 2019 по 31 травня 2023 складає 111928,96 грн.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.12.2024 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження направлено сторонам.

Відповідачу в ухвалі про відкриття провадження було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений строк відзив на позов, заперечення щодо розгляду справи без виклику сторін відповідач до суду не подав.

Натомість 15.01.2025 року через підсистему ЄСІТС “Електронний суд” від адвоката Мартинюка Д.В. на підставі ордеру на надання правничої допомоги ОСОБА_2 , надійшла заява про вступ у справу як представника Відповідача та клопотання про надання доступу до матеріалів справи в підсистемі ЄСІТС “Електронний суд”.

17.01.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю, у задоволені якого ухвалою суду відмовлено з підстав виключної підсудності. Разом з клопотанням представника відповідача надані копії документів, а також доказ направлення їх на електронну адресу позивача 17.01.2025 року. Позивач правом на надання відповіді на відзив у 5-ти строк, визначений ухвалою суду від 20.12.2024 року, не скористався, заперечень не надав.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В силу ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Повно, всебічно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, суд за своїм внутрішнім переконанням дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1,2 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради № 195 від 22.05.2023 року Комунальне підприємство "Теплозабезпечення" визначено виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого теплопостачання.

З наведеного судом, вбачається, що позивач є юридичною особою, яка на відповідній правовій підставі здійснює послуги з надання теплопостачання та має право у розумінні чинного законодавства, зокрема й Закону України “Про житлово-комунальні послуги” на справляння відповідної плати за надані житлово-комунальні послуги, зокрема послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, в тому числі на захист свого порушеного права, яке підлягає судовому захисту.

Згідно долученого позивачем до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 09 жовтня 2017 року власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1146074518107) являється ОСОБА_3 .

Згідно розрахунку за надані послуги теплопостачання сума боргу перед КП Теплозабезчення за період з 31 жовтня 2019 року по 31 травня 2023 року по нежитловому приміщенню продовольчого магазину за адресою АДРЕСА_1 складає 111928,96 грн.

Спір між сторонами виник з приводу належної оплати комунальних послуг, а саме послуг з централізованого теплопостачання, що надавав позивач.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно зі ст. ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Отже, враховуючи положення ст. ст. 317, 322 ЦК України власник нежитлового приміщення зобов`язаний нести витрати з його утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг.

При зверненні до суду позивачем пред`явлені вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення за АДРЕСА_1 згідно долученого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 09 жовтня 2017 року.

Разом з тим, згідно даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданого суду представником відповідача, вбачається, що право власності на нежитлове приміщення, продовольчий магазин, об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2211263518107), на підставі договору дарування, серії та номер 2593 від 02.11.2020, зареєстровано 03 листопада 2020 року на праві власності за БЛАГОДІЙНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ “БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “ВЕЛНЕС” (код ЄДРПОУ: 43633564).

При цьому згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги утворилась за період з 31 жовтня 2019 по 31 травня 2023, в той час як нежитлове приміщення з 03 листопада 2020 року відповідачу на праві власності не належить.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Нормами ст. ст. 51, 175 ЦПК на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який має право подати відповідне клопотання.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача ОСОБА_2 у частині стягнення боргу за послуги теплопостачання нежитлового приміщення продовольчого магазину за адресою АДРЕСА_1 , яка не є його власником, за період з 03.11.2020 по 31.05.2023 є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо іншої частини позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку за надані послуги теплопостачання сума боргу перед КП ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ по нежитловому приміщенню продовольчого магазину за адресою АДРЕСА_1 визначена, починаючи з з 31 жовтня 2019 року та станом на 31 жовтня 2020 року (до моменту укладення договору дарування та переходу права власності на об' єкт нерухомості до іншої особи) складає 5599,38 грн.

Разом з тим позивачем до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та розрахунку за вказаний період, зокрема відсутні рішення виконкому Коростенської міської ради про встановлення тарифів на теплопостачання на опалювальний період 2019/2020 років, накази КП Теплозабезпечення про встановлення плати за абонентське обслуговування та введення їх у дію у спірний період з 31.10.2019 по 31.10.2020 року.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість та недоведеність позовних вимог за період з 31.10.2019 по 31.10.2020 року.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що відмова у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2  не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача - Благодійної організації “Благодійний фонд “ВЕЛНЕС”, який має розглядатися у порядку господарського судочинства.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує ст. 141 ЦПК України та відмову в задоволенні позову в повному обсязі, у зв`язку з чим понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 76 - 81, 89, 141, 263-265, 279, 280 - 282, 284, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені позову Комунального підприємства теплозабезпечення (місце знаходження: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шевченка, буд.8А, код ЄДРПОУ: 31871157) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за послуги з централізованого теплопостачання.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: Комунальне підприємство теплозабезпечення, місце знаходження: 11501, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шевченка, буд.8А, код ЄДРПОУ: 31871157;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя:                                                                            Оксана ІВАШКЕВИЧ