Справа № 646/531/21

№ провадження 1-кп/646/97/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 року місто Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12020220060001442 від 06.09.2020 з обвинувальним актом щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, уродженця Республіки Азербайджан, який має вищу освіту, одруженого, мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимого 23.07.2020 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , представника потерпілої ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_10 , перекладача ОСОБА_11 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , діючи на гранті конфлікту з двоюрідним братом ОСОБА_12 , який виник з причини пошкодження останнім 30.08.2020 автомобіля ОСОБА_5 , зустрівся 05.09.2020 приблизно о 22 год 15 хв з ним в попередньо обумовленому місці - на території стадіону школи №66 по АДРЕСА_5, де відбулася сварка, що переросла у бійку, та продовжилась біля будинку АДРЕСА_2. Приблизно о 22 год 30 хв, діючи з раптово виниклим умислом та метою, направленими на заподіяння смерті ОСОБА_12 , з мотивів неприязні та помсти, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в момент, коли з метою припинення конфлікту в нього втрутився його дядько ОСОБА_13 , який став поміж ними, ОСОБА_5 з-під руки дядька наніс один удар предметом, схожим на ніж, який тримав у руці, в область грудної клітини ОСОБА_12 , в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини із ушкодженням легеневого стовбура, що призвело до масивної крововтрати у обидві плевральні порожнини та серцеву сумку, та ускладнилося геморагічним шоком, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 при доставленні його до Харківської міської клінічної лікарні швидкої невідкладної допомоги ім. Проф. Мещанінова.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнав, пояснив, що не мав наміру вбивати ОСОБА_12 , останній є його родичем ( двоюрідним братом). 30.08.2020 він був біля мечеті, де на парковці його автомобіль зачепив автомобіль ОСОБА_12 , там були незначні пошкодження, вони домовились вирішити це питання добровільно. Потім 05.09.2020 йому дзвонив ОСОБА_18 , пропонував зустрітися. Він не хотів зустрічатися, бо родичі були агресивно налаштовані, дзвонили кілька разів, призначили зустріч на пр-ті ОСОБА_19 біля магазину «Чудо-маркет», увечері. ОСОБА_12 з ОСОБА_18 запропонували пройти до школи, на стадіон. По дорозі на стадіон він розмовляв по телефону. Коли закінчив розмову, ОСОБА_12 бризнув йому з перцевого балончика в обличчя, а ОСОБА_20 намагався вдарити, але він увернувся, ОСОБА_20 впав. В цей час підбігли їх товариші, близько 15 осіб, почали кидати в нього каміння, у одного була палка. Потім вони розбіглися, він також виходив із стадіону, йому зателефонував дядько ОСОБА_21 , який мешкав у був.АДРЕСА_1, сказав зайти до нього. Коли він ішов в сторону будинку, біла гаражів вискочили ОСОБА_12 та інші хлопці. Він став спиною до гаража, ОСОБА_12 знову бризнув йому з балончика в обличчя, йому наносили удари, зламали ніс, він майже нічого не бачив. В цей час він почув голос дядька ОСОБА_21 , який кричав, щоб вони розійшлися. Потім хтось крикнув, що порізали ОСОБА_12 , всі розійшлися, а він пішов додому. Вдома він зібрав речі і вирішив виїхати в м. Бахмут, оскільки в нього була умовна судимість, бо розумів, що можуть бути проблеми. Стверджує, що в нього не було ножа, свідки його оговорюють. Ті речі, які були на ньому під час події, він викинув, деталі подій чітко не пам`ятає, бо його вдарили палкою по голові. Також додав, що під час проведення слідчого експерименту він став біля того гаражу, який вказував слідчий, а рухи з ножем він показував, бо йому обіцяв слідчий, що йому не будуть обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому в ході відповідей на питання пояснив, що 04.09.2020 він попав на своєму автомобілі в ДТП, було складено «європротокол», вдарився головою. Коли він залишав місце події, де була бійка, він вже не бачив дядька ОСОБА_21 , той повіз ОСОБА_12 в лікарню, хто міг нанести останньому удар ножем, пояснити не може.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 вважав за необхідне виправдати ОСОБА_5 за пред`явленим обвинуваченням, посилаючись на неправильну кваліфікацію його дій, недоведеність місця скоєння злочину, завідому неправдивість показань свідків сторони обвинувачення ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , які не можуть бути визнані допустимими доказами, штучне створення доказів стороною обвинувачення. Крім того, стверджує, що обвинувачений діяв у стані необхідної оборони, оскільки на нього напала група осіб, він захищався.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами у кримінальному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що є матір`ю загиблого ОСОБА_12 , обвинувачений є її племінником. Їй відомо, що обвинувачений вимагав у сина гроші за те, що останній пошкодив його автомобіль. Потім син казав, що має намір з ним зустрітися та віддати тому гроші для ремонту авто. Згодом подзвонив її син ОСОБА_20 та повідомив, що ОСОБА_30 ножем поранив ОСОБА_12 та вони їдуть в лікарню, де її син помер. ОСОБА_31 вона знає як агресивну людину, він постійно носив при собі ніж.

Також потерпіла підтримала заявлений цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, де просила стягнути з обвинуваченого майнову шкоду, пов`язану з репатріацією труни з тілом загиблого сина до Республіки Азербайджан, де він був похований в сумі 85050грн, моральну шкоду в розмірі 1000000грн та судові витрати на правничу допомогу.

Допитаний в якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_12 пояснив суду, що обвинувачений є його племінником, а загиблий- сином. 30.05.2020 близько 13 год він із синами приїхав до мечеті, ключі від автомобіля він віддав сину. Йому відомо, що син на вказаному автомобілі, як потім з`ясувалося, пошкрябав авто обвинуваченого, за що останній почав вимагати у сина гроші. 05.09.2020 він дізнався, що обвинувачений хоче зустрітися та обговорити це питання. Вони із сином приїхали до магазину «Будмен», де домовлялися зустрітися, але той не прийшов. Пізніше син ОСОБА_20 пішов на зустріч з обвинуваченим біля школи , з ним були його друзі. Потім йому подзвонив ОСОБА_20 та повідомив, що ОСОБА_30 вдарив ОСОБА_12 ножем, та вони їдуть в лікарню. Він також поїхав до лікарні, там був його брат ОСОБА_21 , який був на місці події та намагався зупинити конфлікт, але йому це не вдалося. В лікарні син помер. ОСОБА_5 та його родичі не пропонували будь-яку допомогу, після цих подій вони не підтримують стосунки.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснив, що він є братом загиблого ОСОБА_12 . 31.08.2020 йому стало від брата відомо, що ОСОБА_30 вимагає в нього гроші за те, що біля мечеті той зачепив його автомобіль та пошкрябав покриття. 05.09.2020 брат по телефону йому повідомив, що ОСОБА_30 йому погрожує. Він подзвонив ОСОБА_33 та вони домовилися зустрітися біля кінотеатру «Салют», де вони з батьком чекали, але ОСОБА_30 не прийшов. Потім ОСОБА_30 вийшов на зв`язок та сказав, щоб свідок привіз свого брата, з яким він хоче «розібратися», бо це для нього справа принципу. 05.09.2020 ОСОБА_30 запропонував зустрітися, він з братом прийшов до буд АДРЕСА_1. ОСОБА_12 був наляканий, тому з ним прийшли його товариші ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , вони всі були неповнолітніми. Він з ОСОБА_12 пішов на шкільний стадіон, його друзі залишилися біля входу. ОСОБА_5 їх чекав, сказав братові «іди сюди», та дістав ніж. У ОСОБА_12 був газовий балончик, а свідок намагався ногою вибити ніж, який обвинувачений тримав у руці, але промахнувся, той зачепив його лікоть. Потім прибігли друзі ОСОБА_12 на крики про допомогу, вони почали підніматися до будинку школи. ОСОБА_5 йшов за ними з ножем в руці, а хлопці кидали в нього щебінку, яку знайшли під ногами. Потім вони підійшли до будинку АДРЕСА_2 біля гаражів, в цей час під`їхав дядько ОСОБА_21 , він спитав, чи ОСОБА_30 нікого не вдарив. В цей момент підбіг обвинувачений з ножем, дядько ОСОБА_21 став між ним і ОСОБА_12 та намагався їх розвести руками, а ОСОБА_30 вискочив та з-під руки ОСОБА_21 вдарив брата ножем, а потім втік. ОСОБА_12 упав на землю, вони його взяли під руки та поклали в автомобіль дідька ОСОБА_21 і повезли до лікарні, де він помер. Також свідок додав, що в них ніякої зброї не було, палкою ОСОБА_31 ніхто не бив, газовий балончик брат дістав після того, як ОСОБА_30 дістав ніж.

У ході додаткового допиту свідок ОСОБА_18 вказав, що поранення його брата ножем сталося саме біля металевого гаражу, який знаходиться біля буд. АДРЕСА_2 . Після того, як обвинувачений вдарив брата ножем, останній пройшов кілька метрів та впав на алеї, яка йде паралельно проспекту. При цьому його одяг (червона спортивна куртка) був у крові, кров текла по передній частині тіла, ОСОБА_12 хрипів, в нього була задишка. Він з ОСОБА_40 підхопили ОСОБА_12 під руки та повели до автомобіля дідька ОСОБА_21 , який був припаркований біля алеї, і вони поїхали до 4 лікарні невідкладної швидкої допомоги, де ОСОБА_12 помер.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснив суду, що на час вчинення вказаного злочину він був неповнолітнім. 05.09.2020 він зустрічався з друзями біля школи на пр-ті Гагаріна в районі вул. Одеської, в цей час почув крики, побачили ОСОБА_5 , який нападав з ножем на ОСОБА_12 . Також ОСОБА_30 був дуже агресивний, погрожував ножем іншим хлопцям, вони вийшли з території школи та знаходилися на пр-ті ОСОБА_19 . ОСОБА_42 вдарив ОСОБА_12 ножем біля гаражу за територією школи, до цього підбіг його дядя ОСОБА_21 , який став між ОСОБА_12 та ОСОБА_43 і намагався їх заспокоїти, але останній наніс удар ножем з під руки ОСОБА_21 в область грудей, після чого ОСОБА_12 пройшов кілька кроків і впав. ОСОБА_44 сказав, щоб вони несли ОСОБА_12 в його автомобіль, який стояв поруч, він і ОСОБА_20 взяли ОСОБА_12 під руки, поклали в автомобіль та поїхали до лікарні, де останній помер. Також свідок додав, що на той час він був неповнолітнім, після цих подій знаходився у шоковому стані, тому, можливо, під час досудового розслідування давав показання, які на теперішній час не підтверджує. А саме, в частині того, що ОСОБА_31 били, він сам особисто ніяких ударів йому не наносив та не бачив, що це робили інші свідки події.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що вказані події мали місце більше 3 років тому, на той час він був неповнолітнім (16 років). Він із своїми друзями гуляв увечері біля школи №102 в районі пр-та ОСОБА_19 . ОСОБА_45 дівчина сказала, що на стадіоні погрожують ОСОБА_18 , який є його знайомим, вони підійшли ближче і побачили, як ОСОБА_12 і ОСОБА_30 розмовляють на стадіоні, до них було близько 40 метрів. ОСОБА_42 дістав ніж та йшов в сторону ОСОБА_20 , а ОСОБА_12 відтягував останнього та казав ОСОБА_33 , щоб той уходив, але останній кричав, демонстрував ніж та був дуже агресивний. Потім всі вийшли із стадіону та стали біля гаражів за територією школи. В цей час підійшов дядько ОСОБА_21 , який став заспокоювати ОСОБА_31 та ОСОБА_12 , став між ними із витягнутими руками. Але ОСОБА_30 вдарив ОСОБА_12 в цей момент ножем, він почав непритомніти, пройшов деяку відстань, упав, ОСОБА_20 та ОСОБА_47 підхопили його під руки та повели до машини ОСОБА_21 , а ОСОБА_42 почав тікати. Також свідок додав, що його показання, які він давав під час досудового розслідування, він не пам`ятає, він тоді був у стані шоку, та не пам`ятає, щоб ОСОБА_33 на той момент хтось наносив тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні пояснив, що він товаришував з ОСОБА_18 і ОСОБА_12 , які йому на той час, приблизно 3 роки тому, розповіли, що за участі ОСОБА_5 відбувся інцидент біля мечеті, автомобіль якого пошкодив авто їх батька. Також повідомили, що повинні з ним зустрітися біля школи№66 на пр-ті ОСОБА_19 . Після цього ОСОБА_20 , ОСОБА_12 і ОСОБА_30 пішли на територію стадіона, він з ОСОБА_40 стояли неподалік. ОСОБА_30 вихопив ніж і став ним махати, погрожувати, біля них було кілька чоловік. Потім всі вийшли з території школи, ОСОБА_12 та ОСОБА_30 були біля гаражів, між ними була «потасовка», в цей час під`їхав їх дядко ОСОБА_21 . Свідок подумав, що останній все владнає, і хотів піти, але почув крик, що ОСОБА_12 «порізали», моменту нанесення удару ножем свідок не бачив. Після цього він побачив ОСОБА_12 у крові, його поклали в автомобіль дядька ОСОБА_21 і повезли у лікарню. Також свідок додав, що не бачив, щоб хтось наносив удари ОСОБА_33 , ОСОБА_12 намагався в нього ногою вибити ніж, але в нього не вийшло, також він не бачив , що в ОСОБА_31 хтось кидав каміння. Крім того, у ОСОБА_20 був поріз на руці в області ліктя, ніякої зброї у ОСОБА_12 , ОСОБА_20 та у інших хлопців не було, нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченому свідок не бачив.

Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 , 05.09.2020 він із знайомими хлопцями гуляв біля школи №66 в районі пр-та ОСОБА_19 , почув крик про допомогу, підбіг ближче та побачив, що ОСОБА_20 лежить на землі, а ОСОБА_30 йде до нього з ножем у руці. ОСОБА_12 бризнув у бік останнього з перцевого балончика і вони стали відходити із території школи, кричали, щоб ОСОБА_30 кинув ножа. Той продовжував йти за ними, свідок кидав в його сторону якесь каміння, шматки землі, потім вибіг подалі, бо був наляканий. Коли повернувся до місця події, побачив, що приїхав дядя ОСОБА_21 , який намагався заспокоїти ОСОБА_31 і ОСОБА_12 , але ОСОБА_30 вдарив останнього ножем в груди, в того одразу почала виступати кров, він зробив кілька кроків і упав, а хлопці понесли його до автомобіля. Також свідок не пам`ятає, щоб ОСОБА_31 хтось бив палкою, на ньому не було видимих тілесних ушкоджень. Свідок додав, що був на той момент дуже наляканий, йому було 16 років. Які він давав показання під час досудового розслідування, вже не пам`ятає, але для нього ці події були сильним стресом.

Як пояснив суду свідок ОСОБА_25 , він разом з ОСОБА_26 гуляв поблизу школи №66 в районі пр-та ОСОБА_19 , де вони зустріли знайомих ОСОБА_18 та ОСОБА_12 , які повідомили, що у них призначена зустріч з ОСОБА_49 , який є їх двоюрідним братом. Вони пішли на стадіон школи, він з ОСОБА_50 були на турніку, коли почули, крики «нож» і побігли до місця, де знаходилися ОСОБА_20 і ОСОБА_12 . Там був ОСОБА_30 , в нього в руці був ніж, він ним розмахував. ОСОБА_18 його просив піти, але той продовжував вести себе агресивно, погрожував. Вони побігли з території школи, а ОСОБА_30 пішов слідом за ними. Потім вже поблизу гаражів, він бачив, як приїхав дядько ОСОБА_21 , який намагався це припинити, став між ОСОБА_43 і ОСОБА_12 , як ОСОБА_30 вдарив останнього ножем, а потім ОСОБА_38 тримав ОСОБА_12 і вів до автомобіля. Також свідок додав, що для нього ці події були страшними і несподіваними, він злякався і побіг. Після цього його допитували працівники поліції, які він давав тоді показання, не пам`ятає, на той час йому було біля 16 років.

Свідок ОСОБА_28 пояснив суду, що 05.09.2020 його товариш ОСОБА_12 ближче до вечора подзвонив та запропонував зустрітися біля «Чудо-маркету» на пр-ті Гагірна, погуляти. Зустрілися, там були ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_51 . ОСОБА_12 розповів, що біля мечеті був інцидент, автомобіль зачепив інше авто, треба зустрітися з братом ОСОБА_43 , обговорити питання. Далі ОСОБА_12 і ОСОБА_20 зустрілися з ОСОБА_43 , вони пішли на стадіон школи, інші хлопці залишилися. Потім ОСОБА_30 достав ножа і став ним розмахувати, ОСОБА_20 хотів вибити ніж, але посковзнувся, упав, в нього був поранений лікоть, він кричав про допомогу. Свідок з другими хлопцями підбіг ближче, стали казати ОСОБА_33 , щоб той сховав ножа, але той кричав, що «всіх поріже». Вони стали відходити з території стадіону в сторону пр-та ОСОБА_19 , ОСОБА_30 йшов за ними. Біля гаражу, який знаходиться за школою, ОСОБА_30 догнав ОСОБА_12 , вони стояли навпроти, схопивши один одного за одяг і щось кричали на азербайджанській мові. В цей час під`їхав дядько ОСОБА_21 , який став між ними і руками намагався їх розвести, але ОСОБА_30 з-під руки останнього вдарив ОСОБА_12 в область серця, а потім втік. ОСОБА_12 пройшов кілька кроків і упав, його посадили в автомобіль і повезли в лікарню, де останній помер. Що стосується тілесних ушкоджень, їх ОСОБА_33 ніхто не наносив. Свідок не пам`ятає, які показання він давав на досудовому розслідуванні, але пам`ятає, що він тоді був дуже наляканий, пережив сильний стрес у зв`язку з тим, що на його очах було вбито його товариша.

У судовому засіданні допитаний свідок сторони захисту ОСОБА_52 пояснив суду, що він мешкає у будинку АДРЕСА_1 , на 4 поверсі. У вересні 2020 року, дату він не пам`ятає, у вечірній час після 20 години, він стояв на балконі, який виходить в сторону шкільного стадіону та почув звідти крики, бачив якусь бійку. Було темно, але він бачив кілька осіб, які знаходилися навколо двох чоловіків, кричали, кидали каміння, після того вони перемістилися до гаражів, де був припаркований його автомобіль. Його вікно з торцевої частини будинку виходить на ці гаражі, у вікно він бачив, як вони бігали, кричали, тому він викликав поліцію, бо мав побоювання за свій автомобіль. До місця події було близько 15 метрів, що конкретно там відбувалося, свідок не бачив.

Свідок сторони захисту ОСОБА_53 у судовому засіданні пояснила, що мешкає у буд. АДРЕСА_2 . На початку вересня 2020 року вона гуляла у дворі із собакою, близько 22 год та бачила, як група осіб била одного хлопця біля гаражу навпроти будинку АДРЕСА_1 . Було темно, обличь вона не бачила, чула крики «не бий». Вона забігла у під`їзд, у вікно побачила, як хлопця, який хотів втекти, тягнули за руки, він кричав «відпустіть». Потім зранку біля автомата питної води вона бачила плями крові, це на відстані приблизно 30 метрів від гаражів, в поліцію вона не зверталася.

Відповідно до протоколу огляду місця події 06.09.2020 о 00 год 40 хв старшим слідчим СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області за участю понятих ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , спеціаліста ОСОБА_56 було проведено огляд ділянки місцевості біля будинку АДРЕСА_2. На дорозі з асфальтовим покриттям між будинку АДРЕСА_2 з лівої сторони та гаражем з правої сторони маються залишки розбитої цегли білого кольору розмірами від 1 до 5 см. Ближче до кута будинку навпроти автомата для питної води на відстані близько 1 метра на асфальті маються плями речовини бурого кольору, з яких зроблено змиви на бинт. Вказані плями речовини бурого кольору збільшуються в напрямку проспекту Гагаріна. Відразу за будинком біля гаражу виявлено недопалок білого кольору з написом KENT. Далі в тому ж напрямку - рясна кількість плям речовини бурого кольору приблизними розмірами 30х15см. На відстані близько 1,5м мається слід долоні з речовини бурого кольору, на відстані близько 40 см на асфальті- пляма речовини бурого кольору довжиною близько 25см. З плям бурого кольору було зроблено змиви та поміщено до паперових конвертів. До протоколу додано ілюстративний матеріал та матеріали роботи інспектора криміналіста (т.2 а.с.126, 138-152).

Постановою старшого слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_57 від 06.09.2020 виявлені та вилучені в ході проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 змиви РБК, недопалок білого кольору з написом KENT, три частини цеглини білого кольору визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. ( т.2 а.с.154)

Відповідно даних протоколу огляду від 12.09.2020 слідчий СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_58 за участю захисника ОСОБА_59 провів огляд відкритої території загальноосвітньої школи №66 за адресою АДРЕСА_5, де було оглянуто футбольне поле, майданчик з тренувальним приладдям, паркан. Також було оглянуто територію біля житлового будинку АДРЕСА_2, біля приміщення «Стоматологія» мається один ліхтар нічного освітлення, на території, де знаходяться приміщення гаражів, ліхтарів не встановлено ( т.2 а.с.155).

Згідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 17.11.2020, слідчим СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_60 було проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_23 та судово-медичного експерта ОСОБА_61 , понятих ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , адвокатів ОСОБА_59 , ОСОБА_64 , статиста у приміщенні Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_41 пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 22 год в районі 66 школи ОСОБА_42 , який знаходився біля гаража та відмахувався ножем, наніс удар вказаним ножем ОСОБА_65 , а потім зник з місця події. При цьому між ОСОБА_43 та ОСОБА_12 стояв дядько ОСОБА_21 , який намагався їх заспокоїти та розводив витягнутими руками. Однак ОСОБА_30 відштовхнув ОСОБА_21 та правою рукою, в якій знаходився ніж, знизу у верх вдарив ОСОБА_12 ножем в область грудної клітини. Також свідок під час слідчого експерименту вказав, що поблизу знаходилися інші хлопці, які намагалися нанести ОСОБА_33 тілесні ушкодження руками, палкою, а у ОСОБА_12 був газовий балончик. ( т.1 а.с.230).

Згідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 17.11.2020, слідчим СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_60 було проведено слідчий експеримент за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_18 , законного представника ОСОБА_66 , та судово-медичного експерта ОСОБА_61 , понятих ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , адвокатів ОСОБА_59 , ОСОБА_64 , статистів у приміщенні Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_18 пояснив, що 05.09.2020 близько 22 год в районі 66 школи, за парканом ближче до буд. №260 по пр-ту ОСОБА_19 , ОСОБА_42 , який знаходився біля гаража та прикривав обличчя рукою, тримав у правій руці ніж, яким розмахував перед собою. ОСОБА_12 стояв ліворуч обличчям до ОСОБА_31 . Поряд знаходилися ОСОБА_67 , ОСОБА_68 . В цей час втрутився дядько ОСОБА_21 , який прибув на місце події та намагався закінчити конфлікт, ставши між учасниками та розводячи їх руками. Продемонстрував, як ОСОБА_30 , знаходячись на відстані витягнутої руки обличчям до дяді, у цей час, коли дядя двома руками тримає ОСОБА_12 від ОСОБА_31 , приймає положення стоячи, тобто випрямляє тулуб, та тримаючи в правій руці ніж, з під правої руки дяді, по траєкторії знизу уверх, завдав ОСОБА_12 удар ножем в область грудної клітини. Також свідок вказав, що біля ОСОБА_31 знаходилося близько 4 осіб, у ОСОБА_12 був газовий балончик, яким він бризнув в бік ОСОБА_69 ( т.2 а.с.13)

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2020 неповнолітній свідок ОСОБА_18 в присутності законного представника ОСОБА_66 впізнав на фото №3 особу, яка є ОСОБА_49 та який ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 22 години 40 хв наніс удар ножем в серце ОСОБА_65 за адресою АДРЕСА_5. За довідкою до протоколу на фото №3 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Азербайджану ( т.2 а.с.162-164).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 17.11.2020 слідчим СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_60 було проведено слідчий експеримент у приміщенні Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_24 в присутності його законного представника ОСОБА_70 , судово-медичного експерта ОСОБА_61 , адвокатів ОСОБА_64 , ОСОБА_59 , понятих ОСОБА_62 , ОСОБА_63 для встановлення і уточнення відомостей про механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_65 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому свідок пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у вечірній час він знаходився за адресою АДРЕСА_2 за парканом школи №66. Показав, що ОСОБА_42 стояв спиною до гаражу, прикривав обличчя руками, потім приїхав його дядя ОСОБА_21 , а ОСОБА_12 стояв на відстані близько 1 метра від нього. В цей момент хтось крикнув, що ОСОБА_20 порізали. ОСОБА_71 їх рознімав, намагаючись утримати на відстані витягнутих рук та заспокоював. В цей час ОСОБА_30 , тримаючи в правій руці ніж, з під руки дяді, який стояв між ними, знизу у верх завдав удар ОСОБА_12 , який прийшовся в область грудної клітини. Також свідок додав, що на місці події було близько 5 осіб ( в метрах за 5-7), ніж виблискував у світлі ліхтаря, мав лезо близько 11см ( т.2 а.с.165-173).

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2020 неповнолітній свідок ОСОБА_27 в присутності законного представника ОСОБА_72 впізнав на фото №2 особу, яка є ОСОБА_49 та який 05.09.2020 у вечірній час біля школи №66 махав та погрожував ножем та з яким зі слів ОСОБА_12 у нього був конфлікт. За довідкою до протоколу на фото №2 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Азербайджану ( т.2 а.с.162-164).

Згідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.09.2020 неповнолітній свідок ОСОБА_73 в присутності законного представника ОСОБА_74 впізнав на фото №1 особу, яка 05.09.2020 нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_65 біля будинку АДРЕСА_2 близько 22год 30хв. За довідкою до протоколу на фото №1 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Азербайджану ( т.2 а.с.177-179).

Витребувані в порядку ст.93 КПК України два DVD диска з відеозаписами із камер зовнішнього спостереження на території школи №66 Харківської міської ради за адресою АДРЕСА_5, постановою слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_75 від 20.11.2020 було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні ( т.2 а.с.180).

За висновком судово-медичної імунологічної експертизи №14/2086-Дм/20 встановлено, що кров трупу ОСОБА_12 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В (т.2 а.с.189).

Згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи №14/2087-Дм/20 кров ОСОБА_5 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ( т.2 а.с.187)

За висновком судово-медичної імунологічної експертизи №14/2089-Дм/20 на куртці спортивній червоного кольору (об`єкти №10,11), вилученій у ОСОБА_5 знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, властиві йому, не можна виключити можливості домішку крові групи О з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, походження якої від ОСОБА_12 не виключається, від ОСОБА_5 кров на об`єктах №1-9,12-18 походити не могла ( т.2 а.с.191) .

Допитана у судовому засіданні судово-медичний експерт імунолог ОСОБА_76 , якою було складено висновок №14/2089-Дм/20 судово-імунологічної експертизи, пояснила, що у п.3.3 висновку нею було допущено технічну помилку, зазначено, що куртка спортивна червоного кольору була вилучена у ОСОБА_5 , але в описовій частині висновку та постанові слідчого про направлення для проведення експертизи вказано, що вищезазначена куртка спортивна червоного кольору була вилучена у приймальному відділенні лікарні у потерпілого ОСОБА_12 , про що експертом надано письмове уточнення до складеного висновку. Крім того, експертом було надано пояснення, що таблиця обліку результатів виявлення групових факторів системи АВО в слідах на речовому доказі та в зразках крові осіб, що проходять у справі, містить чіткий перелік виявлення антигенів і ізогемаглютининів, які вказують, що на всіх об`єктах дослідженні, крім №10,11, виявлені антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В, які мають ознаки групи крові ОСОБА_12 . Що стосується об`єктів №10,11 - це плями невеликого розміру на капюшоні куртки, у яких є ознаки властиві групі крові ОСОБА_5 . Для групи крові О (до якої належить кров ОСОБА_12 ) основним антигеном є антиген Н, для групи крові В ( до якої належить кров ОСОБА_5 ) основним антигеном є антиген В, антиген Н є супутнім, тому не можна виключити можливості присутності домішку крові групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, походження якої від ОСОБА_12 не виключається (лише за наявністю супутнього антигена Н). Те саме стосується висновку судово-медичної імунологічної експертизи №14/2088-Дм/20 - лише за наявністю супутнього антигена Н, який може бути властивий в тому числі групі крові О, але це є припущенням, а не беззаперечним твердженням.

Згідно до висновку судово-медичної імунологічної експертизи №14/2088-Дм/20 було досліджено футболку з поперечними смугами синього та білого кольорів зі слідами речовини бурого кольору, вилучену в ході затримання ОСОБА_5 , та встановлено, що на вказаній футболці виявлено кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном-В, властивій йому самому, однак у великих плямах, неможна виключити можливість присутності домішку крові групи О з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, походження якої від ОСОБА_12 не виключається ( т.2 а.с.195).

Висновком судово-медичної експертизи №12-17-/307-а/20 від 20.10.2020 зазначено, що при досліджені трупа ОСОБА_12 встановлено проникаюче поранення грудної клітини, що бере свій початок з ушкодження розташованого в проекції 2-го міжреберного проміжку по лівій парастернальній лінії із ушкодженням м`яких тканин грудної клітини за ходом раневого каналу, міжреберного м`язу та плеври 2-го міжребер`я, проникає у ліву плевральну порожнину, пошкоджуючи клітковину переднього середостіння, в подальшому наскрізь ушкоджує навколосерцеву сумку, а далі ушкоджує стінку легеневого стовбуру, де закінчується із крововиливом у обидві плевральні порожнини та серцеву сумку, при цьому довжина ранового каналу становить близько 9-11-см, а напрямок ранового каналу -декілька знизу-доверху, дещо зліва-направо, спереду-назад. Причиною смерті ОСОБА_12 стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітини із ушкодженням легеневого стовбура, що призвело до масивної крововтрати (у обидві плевральні порожнини та серцеву сумку) і ускладнилося геморагічним шоком. Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 23 год 20 хв в стаціонарі КНП «МКЛШНМД ім. проф. Мещанінова О.І.». За механізмом вказане проникаюче колото-різане поранення грудної клітини є прижиттєвим та утворилося від одноразової травматичної дії однобічно гострого, гострокінцевого, плаского клинка колюче-ріжучого знаряддя із «м»-подібним поперечним січенням обушка та добре вираженими ребрами, ширина клинка якого, на рівні максимального занурення ( не менше 9-11см) становить близько 2,4 см. При цьому характер колото-різаного поранення не виключає можливості отримання його в строк ІНФОРМАЦІЯ_2 при обставинах, відомих з постанови слідчого. За ступенем тяжкості дане поранення має ознаки тяжкого тілесного ушкодження відповідно до п.2.13 «й» правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. При судово-медичній експертизі крові трупа ОСОБА_12 будь-яких спиртів не виявлено.

Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи №17-302-мк/307-а/20, було проведено дослідження шкірного клаптя з раною на грудній клітині, що розташована в проекції 2-го міжреберного проміжку по лівій парастернальній лінії, та встановлено, що дане колото-різане поранення утворилось від однократної дії гострокінцевого, загостреного з однієї сторони плаского предмета, травмуюча частина якого володіла колюче-ріжучими властивостями. Предмет, який спричинив поранення, мав обух «м»-подібного поперечного перерізу з добре вираженими ребрами, вістря та гостре лезо ( т.3 а.с.7).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №12-23/17/307-а/20 від 25.11.2020 встановлено, що механізм утворення проникаючого поранення грудної клітини, що мало місце у ОСОБА_12 , в цілому не суперечить об`єктивним судово-медичним даним відповідно строку та способу його спричинення, на який вказують свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_78 та ОСОБА_18 в протоколах їх допиту та під час проведення слідчих експериментів за їх участю, в частині локалізації та кількості травматичних впливів нападника. ( т.3 а.с.15).

Згідно даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 07.09.2020 о 10 год 15 хв за адресою АДРЕСА_4 було затримано ОСОБА_5 та під час затримання у нього було вилучено футболку з коротким рукавом із слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон Samsung DUOS SM-А510F/ DS чорного кольору в силіконовому чохлі ( т.2 а.с.225).

Постановою слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області від 07.09.2020 вилучені 07.09.2020 під час затримання ОСОБА_5 футболку з коротким рукавом із слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон Samsung DUOS SM-А510F/ DS чорного кольору в силіконовому чохлі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні ( т.2 а.с.250).

У судовому засіданні було проведено огляд і дослідження речових доказів, які зберігалися в Основ`янському ВП ГУНП в Харківській ( ВП№1 ХРУП№1 ГУНП в Харківській області) а саме: футболки з коротким рукавом із слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон Samsung DUOS SM-А510F/ DS чорного кольору в силіконовому чохлі, що були вилучені у ОСОБА_5 під час його затримання; куртки спортивної червоного кольору, із слідами речовини бурого кольору, футболки, вилученої у ОСОБА_12 в приміщенні КНП «МКЛШНМД ім. проф. Мещанінова О.І.».

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №09-2819/2020 від 08.09.2020 було встановлено, що у ОСОБА_5 встановлені наступні тілесні ушкодження: синці на голові та на нижній повіці лівого ока, садна на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, в проекції остистого виростку 7 грудного хребця по правій біля хребцевій лінії, на рівні 8 ребра по правій лопатковій лінії, на передній поверхні правого колінного суглобу, на розгинальній поверхні лівого передпліччя в середній третині в проекції правого променево-запясткового суглобу по його розгинальній поверхні, на тильній поверхні правої кисті в проекції 4 п`ясткової кістки. Вищевказані синці і садна на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, в проекції остистого виростку 7 грудного хребця по правій біля хребцевій лінії, на рівні 8 ребра по правій лопатковій лінії могли бути отримані за 2-4 доби до моменту огляду; садна на розгинальній поверхні лівого передпліччя в середній третині в проекції правого променево-запясткового суглобу по його розгинальній поверхні, на тильній поверхні правої кисті в проекції 4 п`ясткової кістки могли бути отримані за 1-2 доби до моменту огляду. За ступенем тяжкості вони відносяться до легких тілесних ушкоджень ( т.3 а.с.2).

Згідно даних протоколу слідчого експерименту від 26.11.2020 за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_64 , судово-медичного експерта ОСОБА_61 , ОСОБА_12 пояснив, що 05.09.2020 він був на території школи, а потім біля гаражу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на нього напала група осіб, в цей момент у нього в руці знаходився ніж, який він забрав у ОСОБА_18 на території школи, а ОСОБА_12 застосував до нього газовий балончик, ОСОБА_67 завдав йому удару палкою. Він стояв спиною до гаража, трохи зігнутий в тулубі, лівою рукою прикривав голову, в правій руці був ніж. Після цього він отримав удар в обличчя, з носа текла кров, він нічого не бачив, з метою захисту здійснював махи правою рукою, в якій тримав ніж, знизу уверх, до свого лівого плеча, при цьому його рука була зігнута в ліктьовому суглобі, напрямок леза ножа був до лівого плеча, у верхній точці відмахував рукою біля своєї голови, у нижній- біля поясу, близько 15 разів. Місцезнаходження дяді ОСОБА_21 та інших осіб вказати не може, однак чув голос дяді, та після цього десь через 5-10 секунд всі втекли з невідомих причин. Він не відчував, як лезо ножа когось зачепило. Після того, як всі втекли, він кинув ножа та пішов додому. Додав, що не мав наміру на вбивство, а лише махав ножем, щоб йому не завдавали ударів ( т.3 а.с.11).

Висновком судово-медичної експертизи №12-23/20/307-а/20 від 09.12.2020, який було проведено в тому числі на підставі відомостей, наданих в ході слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , встановлено, що механізм утворення проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини, що мало місце у ОСОБА_12 , не відповідає об`єктивним судово-медичним даним відповідно способу його спричинення, на який вказує ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту за його участю, проте не суперечить строку його утворення. Достовірно встановити, в якому саме положенні знаходився ОСОБА_12 та визначити взаємне розташування потерпілого із нападником в момент отримання колото-різаного поранення грудної клітини, за наявними судово-медичними даними, не є можливим. Проте, не виключається, що у момент спричинення колото-різаного поранення ОСОБА_12 знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні і був звернений до нападника передньою поверхнею тіла. Питання щодо утворення тілесних ушкоджень в результаті того, що ОСОБА_12 міг напоротися на ніж, яким розмахував захищаючись ОСОБА_42 в тому порядку дій, на які посилається під час слідчого експерименту ОСОБА_42 , з рахуванням стрибка-нападу з боку ОСОБА_12 в бік ОСОБА_5 , викладене не коректно, тобто відсутній опис положення потерпілого, траєкторія стрибка-нападу, зона взаємодії травмуючої поверхні ножа з тілом. Проте, малоймовірно, що проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, яке мало місце у ОСОБА_12 , могло утворитися при самостійному стрибку потерпілого на лезо ножа, який тримав у руці ОСОБА_42 . Не виключається, що після отримання проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ОСОБА_12 міг виконувати які-небудь активні дії, об`єм і тривалість яких встановити не представляється можливим. Будь-яких тілесних ушкоджень на кінцівках у ОСОБА_12 не виявлено ( т.3 а.с.31).

Допитаний за клопотанням сторони захисту у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_79 підтримав висновки, які були ним складені у даному кримінальному провадженні та пояснив, що тілесне ушкодження у ОСОБА_12 виникло в результаті ударної дії колюче-ріжучого предмета, показання свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_23 ході слідчих експериментів за їх участі, не суперечать об`єктивним судово-медичним даним експертизи, тілесне ушкодження було нанесено потерпілому при обставинах, що зазначені свідками. Якщо дядя ОСОБА_21 , який тримав ОСОБА_5 та ОСОБА_12 на витягнутих руках, намагаючись розмирити, відстані між ними було достатньо для нанесення ножем удару в грудну клітину потерпілого. Об`єм та тривалість самостійних рухів потерпілого після нанесення йому удару ножем встановити не вдається за можливе, таке тілесне ушкодження передбачає як зовнішню, так і внутрішню кровотечу, об`єм зовнішньої кровотечі встановити не можливо; поранення, отримане потерпілим, було смертельним, врятувати його життя за таких обставин в разі надання невідкладної медичної допомоги не можливо. Чи можливий такий механізм нанесення удару ножем, якщо обвинувачений закривав рукою свою голову для самозахисту, відповісти не може.

На запит слідчого на підставі ст.93 КПК України Харківська спеціалізована школа 1-111 ступенів №66 Харківської міськради надала диск з записами камер відеоспостереження, розташованих по периметру території вказаної школи, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 за період часу х 05.09.2020 21год до 06.09.2020 02 год.

З протоколу огляду від 20.11.2020 вбачається, що слідчим слідчим СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_60 було оглянуто вказаний диск та переглянуто відеозаписи, а саме: Під час огляду предмету виявлено: Один DVD-R диск з одного боку із зазначенням на поверхні диску надпису «Nanotex DVD+R 16x 4.7 GB 120 min». Диск заводського виготовлення, круглої форми, стандартного розміру, без видимих пошкоджень, у технічно стані. Огляд диску проводиться на комп`ютері «Asus R513C» із процессором: Intel (R) Celeron (R) CPU 1007U@ 1.50 GHz, за допомогою плеєру «МРС-НС (64-bit) версії 6.1». справному стані. 1. При перегляді відеозапису із назвою «10.31.119.10_013_IP Camera 13- 20200905220000-20200906020000.ts» на кадрі відеозапису зображена відкрита загальнодоступна ділянка місцевості, що розташована за адресою: АДРЕСА_5, а саме територія школи, яка огороджена парканом та має центральний вхід, об`єктив камери охоплює прилеглу територію вздовж будівлі та центральний вхід із алею. На початку перегляду відеозапису у верхній частині кадру зображена дата та час: «05/09/2020» та час початку запису «22:00:00». Так, при перегляді вказаного відеозапису тривалістю 26 хв. 32 сек., коли на кадрі зображений час «05/09/2020 22:21:05» на кадрі з`являються три особи чоловічої статі, які входять через центральний вхід до території школи, першою особа йде одягнена у футболку білого кольору із стрічкою на футболці темного кольору та шорти, схожа на підозрюваного ОСОБА_5 , по заду неї за нею йдуть ще дві особи, які одягнені в темні кольорі одягу та всі троє рухаються на територію шкоди по алеї. 50 секунд. Обличчя цих осіб розглядіти не виявляється можливим. Після чого, через 50 сек на кадрі зображений час «05/09/2020 22:21:55» на кадрі з`являються ще дві особи чоловічої статі спортивної тіло будови, одна з яких одягнена у шорти світлого кольору та кофта темного кольору, інша спортивний одяг, обидві входять через центральний вхід до території школи, та рухаються на територію школи по алеї. Надалі, на кадрі зображено час «05/09/2020 22:23:29» з`являються дві особи чоловічої статі, які входять через центральний вхід до території школи, рухаються по алеї до території, одна з осіб одягнена у світлу футболку та тримає у руці поводок на якому йде собака, друга особа йде поруч. На кадрі зображений час 05/09/2020 22:26:30» на цьому відеозапис закінчується. 2. При перегляді відеозапису із назвою «10.31.119.10_013_IP Camera 13- 20200905220000-20200906020000_part1.ts» вищезазначена відкрита загальнодоступна ділянка місцевості, що розташована за на кадрі відеозапису зображена адресою: АДРЕСА_5, а саме територія школи, яка огороджена парканом та має центральний вхід, об`єктив камери охоплює прилеглу територію вздовж будівлі та центральний вхід із алею. На початку перегляду відеозапису у верхній частині кадру зображена дата та час: «05/09/2020» та час початку запису «22:26:32». Надалі, на кадрі зображений час «05/09/2020 22:29:02» на кадрі з`являються дві особи чоловічої статі, які швидко біжать з території по алеї у бік центрального виходу із території школи. Надалі на кадрі зображений час «05/09/2020 22:30:23» з`являється одна особа чоловічої статі, яка швидко біжить з території по алеї у бік центрального виходу із території школи. За нею через дві секунди біжить у тому же напрямку ще одна особа чоловічої статі, яка рухається по алеї у бік центрального виходу із території школи та один раз обертається назад. Надалі, на кадрі зображений час «05/09/2020 22:31:07» з`являються 5 осіб чоловічої статі, схожі на підлітків, які у тому же напрямку швидко біжать з території школи по алеї у бік центрального виходу із території школи. Проте добігаючи до виходу, одна із осіб зупиняється, та починає швидко бігти у зворотну сторону, тобто по алеї на територію школи. Надалі, на кадрі зображений час «05/09/2020 22:32:05» на кадрі з`являються 13 осіб чоловічої статі, одна з яких із собакою на поводці, та які всі швидко рухаються - біжать по алеї у бік центрального виходу із території школи та зупиняються біля входу. Через декілька секунд на кадрі зображений час «05/09/2020 22:32:40» на кадрі з`являється особа чоловічої статі, яка була зображена на першому відеозаписі, одягнена у футболку білого кольору, із стрічкою темного кольору, та шорти, та яка схожа на підозрюваного ОСОБА_5 . Вказана особа йде повільно по алеї у бік центрального виходу із території школи. На кадрі зображений 1 час «05/09/2020 23:53:32» та відеозапис закінчується. 3. При перегляді відеозапису із назвою «10.31.119.10_016_IP Camera 16- 20200905220000-20200906020000.ts» на кадрі відеозапису зображено футбольне поле школи №66 розташоване за адресою: АДРЕСА_5, при перегляді встановлено, що об`єктив відеокамери охоплює прилеглу територію школи, а саме футбольне поле. На початку перегляду відеозапису у верхній частині кадру зображена дата та час: «05/09/2020» та час початку запису «22:00:01». Надалі на кадрі зображений час «05/09/2020 22-22-58» з`являються три особи чоловічої статі, одна з яких одягнена у футболку білого кольору зі стрічкою темного кольору схожа на підозрюваного ОСОБА_5 , друга особа чоловічої статі одягнена у кофту червоного кольору, третя особа чоловічої статті одягнена у темний одяг. Вказані особи, доходять до середини поля та зупиняються у лівій його частині. Надалі, особа, схожа на ОСОБА_5 , наближається до особи, яка одягнена у червону кофту, та наносить удар рукою, внаслідок чого, особа яка одягнена у червону кофту похитнулася назад та одразу почала знову наближатися до особи, яка схожа на ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 до неї. В цей час особа у темному одязі втручається та підходить ззаду до особи схожої на ОСОБА_5 , у відповідь на що ОСОБА_5 розвертається та вдаряє особу, яка одягнена у темний одяг, внаслідок чого вказана особа падає. Надалі, на відеозаписі можливо розглядіти, що особа ОСОБА_5 почала відходити до центру поля і в цей час на кадрі з`являються особи чоловічої статі, спортивної тілобудови спочатку у кількості семи чоловік. Вказані особи всі почали наближатися до особи, схожої на ОСОБА_5 , який відходив від вказаних осіб та обертався навколо себе. На кадрі зображений час «05/09/2020 22:31:07» особа, схожа на ОСОБА_5 , зупиняється у правій частині поля, стоячи обличчям до вищезазначених осіб, яких вже на кадрі зображено у кількості п`ятнадцяти осіб. В цей час, особа, схожа на ОСОБА_5 , тримає руку перед собою, що знаходиться у його руці розглядіти не виявляється можливим, та швидким рухом почав наближатися до однієї особи із кількості інших осіб, яких взагалі було у кількості п`ятнадцяти чоловік, однак, пробуючи напасти, знову почав відходити назад. На зображеному часі «05/09/2020 22:26:15» після того, як особа, схожа на ОСОБА_5 , наблизився до краю поля, він ще раз намагався напасти на одну із осіб, які перебували навколо нього. На зображеному часі «05/09/2020 22:26:25» особа, схожа на ОСОБА_5 , зник з об`єктива камери. При перегляді, надалі можливо побачити, як одна з осіб зробила жест нібито щось кидає у сторону, куди пішла особа, схожа на ОСОБА_5 . На зображеному часі «05/09/2020 22:26:55» особи у кількості близько 15 осіб, почали швидко бігти у напрямок руху, куди попрямувала особа, схожа на ОСОБА_5 , деякі зникли з об`єктиву камери. 4. При перегляді відеозапису із назвою «10.31.119.10_014_IP Camera 14- 20200905220000-20200906020000.ts» на кадрі відеозапису зображена відкрита місцевість із зеленими насадженнями, прилегла територія до стадіону школи № 66, розташованого за адресою: АДРЕСА_5. На кадрі зображений час «05/09/2020 22:28:00» на кадрі можливо розглядіти силуети осіб, у кількості близько 10 чоловік, одна особа із собакою, після чого на протязі близько 4 хвилин вказані особи бігають, однак, що саме вони роблять побачити не виявляється можливим, після чого на кадрі зазначений час «22:32:00» всі вказані особи у кількості близько 8-10 чоловік покидають прилеглу територію до стадіону, та за ними не швидким рухом йде одна особа чоловічої статі одягнена у світлу футболку, схожа на ту особу, яка була зображена на попередніх відеозаписах та яка схожа на підозрюваного ОСОБА_5 . 5. При перегляді відеозапису із назвою «10.31.119.10_015_IP Camera 15- 20200905220000-20200906020000 part1.ts» на кадрі відеозапису зображена відкрита місцевість із зеленими насадженнями, прилегла територія до стадіону школи № 66, розташованого за адресою: АДРЕСА_5. На кадрі зображений час «05/09/2020 22:28:00», у правій частині кадру можливо розглядіти паркан ЗОШ № 66, та проїжджу частину дороги, де світиться світло фар та проїжджають автомобілі. При перегляді відеозапису на кадрі зображений час «05/09/2020 22:31:52» на кадрі можливо розглядіти, що вздовж школи по дорозі рухається автомобіль, марку та модель розглядіти якого не виявляється можливим, однак добре видно світло фар. Після чого, вказаний автомобіль зупиняється та швидко починає здавати заднім ходом, та припарковується біля паркану школи. У цей час до вказаного автомобіля починають бігти силуети осіб, у кількості близько 16 чоловік.

Під час відтворення у судовому засіданні вищевказаних відеозаписів з території, прилеглої до школи, дійсно видно силуети осіб, які переміщувалися згідно вищезазначеного порядку та періодів часу, але встановити будь-які риси обличчя та ідентифікувати вказаних осіб не можливо.

Отже, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що всі вище перелічені та досліджені в судовому засіданні докази не викликають у суду сумніву, оцінені судом як належні та допустимі докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

Приписи ч.2 ст.17 КПК України передбачають, що сторона обвинувачення повинна довести винуватість особи поза розумним сумнівом. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версії обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що факти, встановлені на підставі допустимих доказів для розумної і безсторонньої людини дають підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17 та ін.).

Твердження обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, що обвинувачений не скоював умисне вбивство, міг діяти при перевищенні меж необхідної оборони (з огляду на те що він після потрапляння на обличчя перцевої суміші не бачив, що перед ним відбувалося, а тільки махав руками та захищався), судом розцінюється як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за тяжкий злочин і не приймаються судом з таких підстав.

Так, за нормативним визначенням умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Згідно із ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України).

До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах. Обов`язковою умовою кваліфікації вбивства за ст. 118 КК є перебування винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони, уявної оборони або в умовах необхідності затримання злочинця. Якщо буде встановлено, що винний не перебував у такій обстановці, вчинене ним за наявності підстав слід кваліфікувати за ст. 115 КК.

Як зазначено у Постанові ККС №158/2468/22 від 14.03.2024, до критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях вказував на те, що право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання. Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, необхідно враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини.

На підтвердження доводів про перебування обвинуваченого в стані необхідної оборони стороною захисту надано науково-правовий висновок інституту судової експертизи та криміналістики (т.3 а.с.168), згідно до якого дії ОСОБА_12 та групи осіб, що була з ним, створили реальну та безпосередню загрозу для життя ОСОБА_5 та викликали необхідність у її відверненні з його боку, що дає підстави для твердження про наявність ознак необхідної оборони та права на самозахист із заподіянням будь-якої шкоди тому, хто посягає. За висновком спеціаліста інституту судової експертизи та криміналістики ОСОБА_80 від 02.02.2021, між ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та ОСОБА_49 виявлено конфліктну ситуацію, яка склалася в результаті протилежності позицій та розбіжності інтересів щодо відшкодування пошкоджень автомобіля ОСОБА_5 ; інцидентом стала зустріч 05.09.2020 о 22 год 20хв на стадіоні школи №66 на пр-ті Гагаріна, на яку ОСОБА_12 з групою знайомих, маючи газовий перцевий балончик, каміння, палку, прийшли завдати шкоди ОСОБА_82 . Стан емоційної напруженості визначає тимчасове пониження стійкості психічних процесів. Можна констатувати тимчасове пониження стійкості певних психічних пізнавальних процесів (сприйняття, уваги, пам`яті, свідомості) у ОСОБА_5 під час подій на стадіоні школи № 66 та біля гаражів, розташованих поряд з буд. 258 по пр-ту Гагаріна. Ці події загрожували життю і здоров`ю ОСОБА_5 , тому призвели до появи такого виду станів емоційної напруженості, як страх. Ситуація супроводжувалась спричиненням багатьох тілесних ушкоджень ОСОБА_82 , що викликало біль та фізичні страждання останнього; ушкодження наносилися групою 15-18 осіб руками, ногами, з використанням каміння, палки, газового перцевого балончика, застосовувалися погрози, образи, що спричинило окрім фізичних ще й моральні страждання.

При розгляді даного провадження суд ретельно перевірив доводи сторони захисту і з`ясував, що ОСОБА_42 мав реальну можливість припинити суспільно небезпечне посягання з боку ОСОБА_12 , який намагався йому наносити удари руками та розпилив в його бік перцеву суміш з газового балончика, іншими засобами та в нього не було необхідності заподіяння шкоди останньому, необхідної і достатньої у конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, оскільки всі свідки, які були очевидцями події ( ОСОБА_18 , ОСОБА_41 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , ОСОБА_83 ), стверджували, що ОСОБА_42 , після того, як вони вийшли з території школи, слідував за ними, кричав і погрожував вбити, потім біля гаражу удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_12 було нанесено обвинуваченим вже після того, як на місце події прибув родич обвинуваченого ОСОБА_13 , який став між ними, розводячи їх в сторони руками та вимагав припинити конфлікт.

Суд зазначає, що ОСОБА_42 отримав від ОСОБА_12 розпилення в область обличчя перцевої суміші із газового балончика до того моменту, як він вирішив нанести удар ножем у тіло потерпілого. Він діяв свідомо, заздалегідь приготовленим ножем, перебуваючи на відповідній відстані, не маючи безпосередньої для себе реальної небезпеки, оскільки газовий балончик не є зброєю, а є лише засобом захисту, та здійснив удар ножем у життєво-важливі органи ОСОБА_12 .

Згідно показів самого обвинуваченого, які він надав в ході слідчого експерименту, який було відтворено в судовому засіданні, він тримав у руці ніж, яким продовжував махати перед собою, і після того, як на місце події прибув дядько ОСОБА_21 , поки хтось не закричав, що «порізали» та потім всі розбіглися, він викинув ніж і пішов додому.

Зазначені дії обвинуваченого не свідчать, що він потребував захисту. Крім того, судом також враховується, що ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину та позбувся знаряддя його вчинення.

Надані стороною захисту на обґрунтування знаходження обвинуваченого в стані необхідної оборони науково-правовий висновок інституту судової експертизи та криміналістики, а також висновок спеціаліста вказаного інституту не є обов`язковими для суду, містять суб`єктивні думки спеціалістів та жодним чином не спростовують доводи сторони обвинувачення щодо обставин вчиненого діяння та правильності його кваліфікації.

Що стосується посилання сторони захисту на спричинення обвинуваченому ОСОБА_84 тілесних ушкоджень під час конфлікту з ОСОБА_12 саме 05.09.2020, які встановлені у висновку судово-медичного експерта №09-1347/2023 від 10.01.2024: закрита травма носа у вигляді перелому носових кісток, синець у тім`яно-скроневій ділянці справа і синець на нижній повіці лівого ока, садно на спині в проекції остистого відростку 7-го грудного хребця і садно на грудях справа в проекції 8-го правого ребра по лопатковій лінії, три гематоми в кінцівках: на правому передпліччі на рівні середньої третини і в ділянці правого та лівого колінних суглобів, п`ять саден: в ділянці лівого плечового суглобу, на лівому передпліччі, в ділянці правого променево-зап`ясткового суглобу, на тильній поверхні правої кисті та в ділянці правого колінного суглобу по передній поверхні, суд виходить із слідуючого.

За висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_5 №09-2819/2020 від 08.09.2020 у нього було встановлено: синці на голові та на нижній повіці лівого ока, садна на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, в проекції остистого виростку 7 грудного хребця по правій біля хребцевій лінії, на рівні 8 ребра по правій лопатковій лінії, на передній поверхні правого колінного суглобу, на розгинальній поверхні лівого передпліччя в середній третині в проекції правого променево-запясткового суглобу по його розгинальній поверхні, на тильній поверхні правої кисті в проекції 4 п`ясткової кістки. Вищевказані синці і садна на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, в проекції остистого виростку 7 грудного хребця по правій біля хребцевій лінії, на рівні 8 ребра по правій лопатковій лінії могли бути отримані за 2-4 доби до моменту огляду; садна на розгинальній поверхні лівого передпліччя в середній третині в проекції правого променево-запясткового суглобу по його розгинальній поверхні, на тильній поверхні правої кисті в проекції 4 п`ясткової кістки могли бути отримані за 1-2 доби до моменту огляду. За ступенем тяжкості вони відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Речовий доказ-футболка із слідами речовини бурого кольору, яка була на обвинуваченому під час його затримання, дійсно має великі плями крові, що належить йому самому, що зазначено у висновку судово-імунологічної експертизи №14/2088-ДМ /20. Як сам обвинувачений, так і його захисник повідомляли, що після затримання обвинуваченого у м. Бахмут 07.08.2020 року працівниками поліції, він отримав тілесні ушкодження, в тому числі, які мали наслідком носову кровотечу, сліди якої залишилися на вказаній футболці. Вищезазначені у висновку судово-медичного експерта №09-1347/2023 легкі тілесні ушкодження ОСОБА_5 могли бути спричинені саме під час затримання, а не під час конфлікту з ОСОБА_12 05.09.2020. Також суд зазначає, що строки спричинення вказаних тілесних ушкоджень різняться, а саме, як вказано у висновку судово-медичного експерта №09-1347/2023 від 10.01.2024 .

За вказаних обставин скоєного злочину, відсутні дані, що свідчили б про перебування обвинуваченого в стані необхідної оборони, і підтверджують наявність у нього умислу на вбивство ОСОБА_12 , що підтверджується сукупністю всіх обставин вчинених обвинуваченим діянь, зокрема, механізм та локалізація тілесних ушкоджень, інтенсивність і цілеспрямованість дій обвинуваченого, які були направлені на умисне позбавлення життя.

Що стосується посилання стороною захисту на ознаки штучного створення доказів стороною обвинувачення, а саме вказівка у висновку судово-імунологічної експертизи №14/2088-ДМ /20 про неможливість виключити присутність домішку крові групи О з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, походження якої від ОСОБА_12 не виключається у великих плямах на вказаній футболці, то вони спростовуються показаннями наданими у судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_76 про те, що для групи крові О (до якої належить кров ОСОБА_12 ) основним антигеном є антиген Н, а для групи крові В (до якої належить кров ОСОБА_5 ) основним антигеном є антиген В, антиген Н є супутнім, тому наявність на об`єкті дослідження антигену Н не виключає припущення можливості присутності домішку крові як однієї, так і іншої групи. Стверджувати про беззаперечну наявність домішку крові людини з групою крові О експерт не може.

Щодо доводів сторони захисту про те, що свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_47 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 надали суду завідомо неправдиві свідчення, тому ці докази є недопустимими, суд виходить із слідуючого.

Дійсно, згідно ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.12.2023 було внесено відомості про вчиненні кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_10 за ч.2 ст.384 КК України щодо свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_85 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , які, на його думку дають завідомо неправдиві свідчення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , розпочато досудове розслідування за №12032321140001348, на теперішній час будь-яких результатів суду не надано.

Даючи оцінку показанням свідків, які були надані у судовому засіданні, суд виходить із слідуючого.

Термін «показання» в контексті ч. 4 ст. 95 КПК України використовується для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст. 95 цього Кодексу.

Якщо відомості повідомлено свідком під час проведення процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу впізнання за фотознімками, де фіксуються його хід та результати. Отже, показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК України.

За встановленим КПК України порядком, належна правова процедура проведення слідчого експерименту за участі свідка містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта, за його волею та вільним волевиявленням. До системи таких гарантій належить участь понятих, здійснення фотофіксації слідчої дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі свідка в проведенні впізнання особи.

Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності, визначеному ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де протокол слідчої дії є предметом оцінки суду за правилами визначеними ст. 94 цього Кодексу, і після його оцінки судом із точки зору належності, допустимості й достовірності, набуває значення судового доказу.

Відповідно до практики Верховного Суду при визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ККС ВС від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з`ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду)

Той факт, що в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 зазначали, що внаслідок неповнолітнього віку та пережитого стресу, пов`язаного з смертю їхнього товариша на їх очах, кожен з них не міг пояснити розбіжності щодо показань, які мали місце під час досудового розслідування в частині того, що в обвинуваченого кидали каміння та ОСОБА_12 намагався його вдарити, і показаннями у судовому засіданні, не є підставою для визнання їх показань у судовому засіданні недопустимими доказами, оскільки це окремі процесуальні джерела доказів, які суд оцінює у їх сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Принцип безпосередності дослідження показань є розвитком принципу змагальності, та такий підхід спрямований на підвищення захисту прав особи на стадії судового розгляду та нівелювання тиску на особу під час отримання показань слідчим чи прокурором під час досудового розслідування.

Сторона захисту не навела і суд не встановив будь-яких обставин, що можуть свідчити про незаконний вплив на свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 під час судового розгляду, оскільки сторона захисту мала необмежувану можливість ставити вказаним свідкам питання та висловлювати свою оцінку наданим показанням.

Безпосередність дослідження показань, яка передбачена ст. 7 КПК України, є однією з загальних засад кримінального провадження. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Відповідно до ч. 4 ст. 96 КПК України свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що засаді безпосередності дослідження доказів, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин ця засада реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати її з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними (законними) інтересами суспільства чи окремих осіб (постанови ККС ВС від 19.11.2019 у справі № 750/5745/15-к, від 04.03.2020 у справі № 332/2216/17, від 10.09.2020 у справі № 766/19891/17).

Судом не встановлено, що вищевказані свідки, безпосередньо допитані судом, якимось чином зацікавлені у притягненні до кримінальної відповідальності саме ОСОБА_5 , оскільки будучи попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо не правдивих показань, були приведені судом до присяги, та вони не мали будь-яких конфліктів з обвинуваченим до події, що мала місце 05.09.2020. Наявність причин обмовляти обвинуваченого свідками, судом не встановлена.

Деяка різниця в показаннях вищевказаних свідків між показаннями у судовому засіданні та під час досудового розслідування щодо спричинення обвинуваченому ОСОБА_82 легких тілесних ушкоджень, не є настільки суттєвою, щоб дійти до висновку про те, що вони кажуть неправду, так як з моменту події до їх допиту у суді пройшов тривалий час, протягом якого деталі події природно стираються з пам`яті та вони в цілому не впливають на достовірність наданих стороною обвинувачення доказів, а також не мають жодного впливу на кваліфікацію дій обвинуваченого.

Судом показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_90 оцінюються як належні, допустимі і у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Водночас, згідно висновку у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №754/10882/14, положеннями КПК України не передбачено обов`язку суду дослівно викладати показання свідків, таке джерело доказів відображається судом у тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні, що і було зроблено в цьому випадку.

Даючи оцінку показанням свідків сторони захисту ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , суд зазначає що вказані свідки лише бачили конфлікт між групою молодих хлопців біля гаражу поблизу будинку АДРЕСА_2. Риси обличчя свідки не бачили, бо знаходилися на певній відстані від місця події ( ОСОБА_96 - близько 30 метрів, ОСОБА_97 - з вікна своєї квартири на 4 поверсі), на вулиці було темно, моменту нанесення ударів свідки не бачили. Будь-яких конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення свідки не пояснили.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.

Тож, вищенаведені висновки судово-медичних та імунологічних суд також визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.

В свою чергу, згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальних прав сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд зазначає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений ОСОБА_5 є винним у вчиненні цього злочину.

Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його дії вірно кваліфіковано за ч.1 с.115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Слід вказати, що у рішенні ЄСПЛ, у справі «Сєрявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, п. 58 суд вчергове повторював, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов?язок щодо обгрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення (Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 р, серія А, № 303-А п. 29)

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських судів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку чи спростування кожної підстави захисту.

Вивченням даних щодо особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 є громадянином Азербайджанської Республіки, мешкає в АДРЕСА_1 , на обліку лікаря-нарколога не перебуває, за психіатричною допомогою не звертався, офіційно не працює, одружений, неповнолітніх дітей не має.

Згідно даних судово-психіатричної експертизи №609 від 09.12.2020 ОСОБА_5 , він на час обстеження та у період часу, якому відповідає правопорушення, хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Як вбачається з вироку Московського районного суду м. Харкова від 23.07.2020 ОСОБА_5 був засуджений за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком 2 роки, кримінальне правопорушення у даному провадженні скоїв під час іспитового строку.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 20.11.2023 за скаргою ОСОБА_98 було зобов`язано Другий СВ (з дислокацією в м. Харкові ) ТУ ДБР внести відомості про кримінальне правопорушення щодо незаконного затримання його сина ОСОБА_5 працівниками Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області 07.09.2020. 28.11.2023 відповідні відомості було внесено Другий СВ (з дислокацією в м. Харкові ) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві за №62023170020003008 за ознаками ч.2 ст. 365 КК України. На теперішній час будь-яких відомостей, які вказують на незаконність затримання обвинуваченого 07.09.2020 у м. Бахмут Донецької області суду не надано.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами статей 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, вчинене ним кримінальне правопорушення за ч.1 ст.115 КК України згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином; взято до уваги судом те, що він раніше судимий за корисливий злочин, на шлях виправлення не став та не зробив для себе відповідних висновків, та знов вчинив злочин під час іспитового строку за попереднім вироком.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 не встановлено.

Судом встановлено обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченому, а саме рецидив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд повинен призначити остаточно покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за сукупністю вироків, оскільки ОСОБА_5 скоїв зазначений злочин до повного відбування покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 23.07.2020, згідно з яким він визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на два роки. Таким чином обвинуваченому необхідно призначити покарання відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання за попереднім вироком, а строк відбуття покарання по даному вироку рахувати з часу фактичного затримання.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку що перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.115 КК України.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, в якому вона просила стягнути з обвинуваченого майнову шкоду, пов`язану з репатріацією труни з тілом загиблого сина до Республіки Азербайджан, де він був похований, в сумі 85 050, 00 грн, моральну шкоду в розмірі 1 000 000, 00 грн та судові витрати на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України, регламентує, що майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичній чи юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 22 цього ж Кодексу, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх повне відшкодування. Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Статтею 23 Цивільного кодексу України визначаються основні підстави та порядок відшкодування моральної шкоди.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, а частиною 4 визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Розглянувши цивільний позов в межах заявлених позовних вимог, дослідивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог в частині матеріальної шкоди в розмірі 68 141,95 грн, оскільки він доведений наданими суду доказами (копія довідки-дозволу на перевезення труни з тілом померлого від 08.09.2020 , дозволу на поховання, копія накладної №06658797 про авіаперевезення труни з тілом ОСОБА_12 до Азербайджанської Республіки, копія електронного авіаквитка). Щодо моральної шкоди, померлий ОСОБА_12 був сином позивача ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження, її було визнано потерпілою у кримінальному провадженні, у зв`язку із смертю сина вона пережила безповоротну втрату близької людини, тому вимоги в частині стягнення моральної шкоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, суд вважає обґрунтованим вимоги позивачки в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 99 000, 00 грн, на підтвердження яких надано копію договору про надання правничої допомоги за період часу з 07.11.2023 по теперішній час, копія акту виконаних робіт, копія квитанції прибуткового касового ордеру.

Враховуючи, що ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України був фактично затриманий 07.09.2020, відповідно до ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.09.2020 відносно нього обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було в подальшому продовжено, суд вважає міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу - залишити без змін у вигляді тримання під вартою, враховуючи наявність встановлених при його обранні ризиків.

В строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 має бути зарахований строк попереднього ув`язнення, а саме: відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, починаючи з 07.09.2020 до набрання вироком законної сили, - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню слід стягнути з обвинуваченого.

Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_5 за даним вироком, частково приєднати не відбуте ним покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 23.07.2020 та остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі строком на 13 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу його затримання з 07.09.2020.

Зарахувати ОСОБА_5 строк його попереднього ув`язнення з 07.09.2020 з розрахунку один день попереднього ув`знення за один день позбавлення волі на підставі ст. 72 КК України.

Застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 майнову шкоду в сумі 68 141,95 грн, 1 000 000 грн. моральної шкоди та 99 000, 00 грн витрат, понесених нею на правову допомогу.

Речові докази по справі, а саме: 1) виявлені та вилучені в ході проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 змиви РБК, недопалок білого кольору з написом KENT, три частини цеглини білого кольору - знищити; 2) два DVD диска з відеозаписами із камер зовнішнього спостереження на території школи №66 Харківської міської ради за адресою АДРЕСА_5 - залишити в матеріалах кримінального провадження; 3) куртку спортивну червоного кольору із слідами речовини бурого кольору, футболку, вилучені у ОСОБА_12 в приміщенні КНП «МКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_99 - знищити; 4)футболку з коротким рукавом із слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон Samsung DUOS SM-А510F/ DS чорного кольору в силіконовому чохлі, які було вилучено у ОСОБА_5 07.09.2020 - повернути володільцю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5 - у той же строк з для отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Головуючий ОСОБА_1