Справа № 2-219/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2008 року                   м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайсуд Вінницької обл. в складі:

головуючого Вітковського С.В.

при секретарі Корбі В.І.

з участю адвоката ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайсуду цивільну справу за позовом ОСОБА_2до ВАТ «Могилів-Подільське АТП 10508» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. звернувся з позовом до ВАТ «Могилів-Подільське АТП 10508» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 07 вересня 2007 року він поновлений на роботі на посаді головного інженера ВАТ «Могилів-Подільське АТП 10508»  і це рішення в частині поновлення на роботу допущене до негайного виконання. 

Однак,після винесеного рішення з 08 вересня 2007 року до 21 грудня 2007 року він не міг знаходитися на робочому місці, бо відповідачем було подано апеляційну скаргу і результати її розгляду не були відомі, а тому його не допускали до робочого місця.

21 грудня 2007 року відповідач виконав рішення суду і наказом виданим цього числа його було поновлено на роботі з 08 вересня 2007 року.

За час вимушеного прогулу, а саме починаючи з 08 вересня 2007 року по 20 грудня 2007 року йому заробітна плата відповідачем виплачена не була, а тому просить стягнути її в розмірі: 389,40 грн. за 15 робочих днів вересня з розрахунку 25 грн. 96 коп. за один робочий день, по 519,25 грн. за жовтень і листопад та 346,63 грн. за 14 робочих днів грудня місяця, а всього  на загальну суму 1774,63 грн.. Також просить стягнути витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 150 грн..

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2. позов підтримав,   і обґрунтовуючи позовні вимоги пояснив, що з часу поновлення його на роботі рішенням суду від 07 вересня 2007 року він вживав всіх заходів, щоб 8 вересня приступити до виконання своїх обов'язків, але до робочого місця його керівництво не допускало. Він разом з державним виконавцем неодноразово намагалися зустрітися з керівником ВАТ «Могилів-Подільське АТП 10508» ОСОБА_3., однак останній повідомив, що він до роботи допущений не буде до прийняття рішення апеляційним судом за апеляційною скаргою підприємства.

Незважаючи на те, що він був на роботі йому в табелях робочого часу виставлялися прогули, як йому пояснили з розпорядження директора. Після ухвали апеляційного суду від 20 грудня 2007 року на підприємстві, 21 грудня 2007 року було видано наказ про його поновлення на роботі із зазначеною датою видачі наказу 08 вересня 2007 року. За проміжок часу з моменту винесення рішення міськрайсуду про поновлення на роботі до моменту винесення ухвали апеляційним судом про залишення рішення без змін йому заробітна плата  не виплачувалась, бо в табелях обліку робочого часу проставлені прогули. Вважає, що на його користь слід стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу за затримку виконання рішення суду в сумі 1795 грн. 63 коп., згідно представленої відповідачем довідки. Крім того, заявив додаткові позовні вимоги, в яких просив стягнути на його користь 2000 тисячі гривень моральної шкоди. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заперечуючи позовні вимоги ОСОБА_2. представник відповідача начальник відділу кадрів ОСОБА_4. позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що позивача рішенням суду від 07 вересня 2007 року було поновлено на роботі, але він на своє робоче місце не з'являвся, а займався власними справами. Бачив ОСОБА_2. на підприємстві один чи два рази, проте останній посадових обов'язків не виконував, а керівник підприємства ОСОБА_3. не давав вказівку про підготовку та видачу наказу про поновлення на роботі позивача. Про факт відсутності позивача на робочому місці свідчать табелі обліку робочого часу та відповідні акти. Дійсно наказ про поновлення на роботі ОСОБА_2. за вказівкою керівника підприємства ОСОБА_3. було винесено на наступний день після ухвали апеляційного суду від 20 грудня 2007 року, а саме 21 грудня 2007 року, але вказано не фактичну дату поновлення на роботі, а 08 вересня 2007 року. Трудову книжку від ОСОБА_2. прийняли не 8 вересня, а 21 грудня і тоді ж зробили запис про поновлення на роботі. Вважає, що ОСОБА_2. сам не приступив до роботи, а тому в табелях обліку робочого часу йому були проставлені прогули.

Аналогічні покази в цій частині в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_5. 

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3. суду пояснив, що після оголошення рішення суду 7 вересня 2007 р. він дав розпорядження, щоб видати наказ про поновлення на роботі ОСОБА_2., однак останній до роботи не приступив. В зв'язку з цим в табелях обліку робочого часу ОСОБА_2. були поставлені прогули. Сам наказ був виданий 21 грудня 2007 р. тому, що його розпорядження про поновленні ОСОБА_2. на роботі неправильно зрозумів начальник відділу кадрів ОСОБА_4.. В наказі вказано, що позивач поновлений на роботі з 8 вересня 2007 р.. Вважає, що порушень з боку керівництва «АТП-10508» допущено не було, а сам позивач допустив прогули, а тому в позові слід відмовити. 

Заслухавши сторони, третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

В судовому засіданні з показів сторін, матеріалів справи встановлено, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 07 вересня 2007 року ОСОБА_2. було поновлено на роботі на посаді головного інженера ВАТ «Могилів-Подільське АТП 10508»  і рішення в частині поновлення на роботі допущене до негайного виконання, тобто, позивач мав приступити до виконання обов'язків 8 вересня 2008 р., однак допущений до роботи не був.

Хоч представник відповідача, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог заперечують факт недопущення ОСОБА_2. до роботи, проте ці твердження спростовуються показами позивача, частково показами самого представника відповідача та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, свідків.

Так, представник відповідача ОСОБА_4. вказував, що бачив ОСОБА_2. на підприємстві один чи два рази, проте останній посадових обов'язків не виконував, бо керівник підприємства ОСОБА_3. не давав вказівку про підготовку та видачу наказу про поновлення на роботі позивача. Наказ про поновлення на роботі ОСОБА_2. за вказівкою керівника підприємства ОСОБА_3. було винесено на наступний день після ухвали апеляційного суду від 20 грудня 2007 року, а саме 21 грудня 2007 року, але вказано не фактичну дату поновлення на роботі, а 08 вересня 2007 року. Трудову книжку від ОСОБА_2. прийняли не 8 вересня, а 21 грудня і тоді ж зробили запис про поновлення на роботі.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3. суду пояснив, що наказ про поновлення на роботі ОСОБА_2. був виданий лише 21 грудня 2007 р. тому, що його розпорядження про поновлення ОСОБА_2. на роботі неправильно зрозумів начальник відділу кадрів ОСОБА_4.  

Свідок ОСОБА_6. в судовому засіданні пояснив, що він працює державним виконавцем і неодноразово разом з позивачем після 12 вересня 2007 р. намагався зустрітися з директором «АТП-10508» ОСОБА_3., щоб виконати рішення суду, але увесь час ОСОБА_3. на робочому місці не було, а керівник відділу кадрів без вказівки керівництва поновлювати на роботі ОСОБА_2. не бажав. Пояснив, що кожного разу коли він прибував на підприємство він зустрічав ОСОБА_2., який скаржився, що до роботи його не допускають до вирішення справи в апеляційному суді Вінницької обл.. Йому відомо, що фактично наказ про поновлення видано 21 грудня 2007 року.

Той факт, що державний виконавець неодноразово прибував на підприємство з метою виконання рішення суду і поновлення на робочому місці позивача підтвердили й представник відповідача та свідок ОСОБА_5..

Відповідач як доказ того, що ОСОБА_2. без поважних причин не був на роботі з 8 вересня по 20 грудня представив акти про відсутність позивача на роботі і табелі обліку робочого часу в яких вказано, що позивач з 1 вересня по 20 грудня 2007 р. був відсутній на роботі.

 Проте, суд не може прийняти ці докази відсутності на роботі позивача оскільки вони суперечать поясненням учасників процесу, матеріалам справи та фактичним обставинам.

Так, в судовому засіданні встановлено, що наказ про поновлення ОСОБА_2. на роботі з 8 вересня 2007 р. був виданий 21 грудня 2007 р. і в цей же день від нього прийняли трудову книжку на підприємство та зробили відповідний запис в ній. Як пояснили представник відповідача ОСОБА_4. та свідок ОСОБА_5. до 21.12.2007 р. ОСОБА_2, в списках працівників підприємства не значився. При таких обставинах суд вважає, що  позивач ОСОБА_2. не міг бути включений до табелю обліку робочого часу, оскільки фактично в списках  працівників підприємства він не значився. 

Крім того, до табелю обліку робочого часу включено відомості про прогули ОСОБА_2. з 01 вересня 2007 року по 07 вересня 2007 року, хоч він рахувався звільненим і справа про його поновлення на роботі знаходилась на розгляді в міськрайонному суді і лише 7 вересня в цій справі було постановлене рішення.

При таких обставинах суд вважає, що табелі обліку робочого часу є неналежними та не допустимими доказами, оскільки в них допущені порушення і відображені неправдиві відомості.

Оскільки ОСОБА_2. не був допущений до роботи з 8 вересня 2007 р., то суд не може прийняти акти складені працівниками підприємства про його відсутність на роботі.

У відповідності до ст. 236 КЗпП України: «У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки».

 Частина 1 п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» Із наступними змінами і доповненнями, передбачає:» Роз'яснити судам, що стосовно до правил ст. 24 КЗпП рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу».

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2. поновлено на роботі відповідачем фактично 21 грудня 2007 р., а незаконність звільнення його з займаної посади доведено рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07 вересня 2007 року та ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 грудня 2007 року про залишення без змін вищевказаного рішення, то слід стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу, а саме 406 грн. 76 коп. за період з 8 по 30 вересня; за жовтень - 529,39 грн., за   листопад - 529,39 грн. та з 1 по 20 грудня 330,09 грн., а всього згідно довідки підприємства на загальну суму 1795,63 грн..

  Позивач представив суду квитанцію про оплату послуг адвоката з надання правової допомоги, а тому слід стягнути з відповідача на його користь 150 гривень витрат на правову допомогу.

Разом з тим, суд відмовляє ОСОБА_2. в стягненні з відповідача 2000 гривень моральної шкоди, бо фактичного підтвердження її заподіяння позивачем в судовому засіданні доведено не було.

Згідно ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України суд стягує на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 7,50 грн..

Керуючись ст.ст. 232, 236 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215,367 ЦПК України, суд - 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Могилів-Подільське АТП 10508» на користь ОСОБА_2заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 1795 (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) грн. 63 копійки та 150 (сто п'ятдесят) грн. за надання правової допомоги, а всього 1945 ( одну тис. дев'ятсот сорок п'ять) грн. 63 коп.

Стягнути з ВАТ «Могилів-Подільське АТП 10508» на користь держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору та 7 (сім) гривень 50 копійок за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

Рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць в розмірі 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн.. 39 коп. допустити до негайного виконання.

Відмовити ОСОБА_2в задоволенні позову про стягнення з  ВАТ «Могилів-Подільське АТП 10508» моральної шкоди в сумі 2000 грн..

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення або двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення. 

СУДДЯ: