Справа № 1-10/2008 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2008 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільським міськрайонний судом Вінницької області
в складі головуючого - судді Соколова В.О.,
при секретарі - Сілантьєвій Л.А.,
з участю прокурора - Ясінського Ю.А.,
адвокатів - ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Могилеві-Подільському кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с. Галайківці, Муровано-Куриловецького району, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта - неповна вища, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у скоєнні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2, ст.ст. 15 ч. 2, 152 ч. 3 КК України, -
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, українця, освіта - середня, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у скоєнні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2, ст.ст. 15 ч. 2, 152 ч. 3 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Органом досудового слідства, підсудним пред'явлено обвинувачення в тім, що 16.11.2004 року о 02 год. 00 хв., ОСОБА_4., ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля АДРЕСА_3, умисно, скориставшись безпорадним станом потерпілої ОСОБА_5., яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, не могла самостійно рухатися, і сиділа на бордюрі, відкрито викрали у останньої 100 грн. та 2 долара США(еквівалентно 10 грн. 60 коп.), які знаходилися в чорній шкіряній сумці.
Привласнивши викрадені гроші, ОСОБА_4. за попередньою змовою з ОСОБА_3. з метою зґвалтування ОСОБА_5., скориставшись тим, що остання була в стані алкогольного сп'яніння, і відсутністю сторонніх осіб біля будинку АДРЕСА_3, біля 02.00 год. ночі, почали її роздягати, а також наносити удари по різним частинам тіла, з метою подолання опору потерпілої, заподіявши останній легкі тілесні ушкодження. Під час зняття одежі з потерпілої, з бюстгальтера випали гроші в сумі 150 грн., які ОСОБА_4. привласнив собі. Однак довести свій злочинний намір, по зґвалтуванню потерпілої, підсудним до кінця не вдалося, з приводу того, що ОСОБА_5., здійснювала активний опір, не змігши який подолати підсудні припинили свої злочинні дії, і залишили потерпілу покинувши місце злочину.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4. винним себе в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2, ст.ст. 15 ч. 2, 152 ч. 3 КК України не визнав, пояснив, що 15.11.2004 року, біля 22.00 год. з ОСОБА_6., ОСОБА_3. зайшли в кафе «Едем». ОСОБА_6. залишивши підсудних, підсів за столик де знаходилися ОСОБА_7., ОСОБА_8. ОСОБА_9Підсудні вжили на двох одну пляшку пива. Біля 24.00 год., вони залишили кафе. ОСОБА_6. пішов додому. В районі кафе «Міранда» по вул..Леніна ОСОБА_7. підійшов до чоловіка, який щось крикнув, через декілька хвилин, підсудні з хлопцями також підійшли до кафе. ОСОБА_4. побачив, що біля входу в кафе «Міранда» справа в калюжі лежить жінка. ОСОБА_3. її впізнав, яка була подругою його матері на прізвище ОСОБА_5.. Вона перебувала в стані алкогольного сп'яніння і вони вирішили підняти її з калюжі. Одягнута вона була в штанах, верхній одяг не пам'ятає, була якась одежа з коротким рукавом і руки були голі. Підсудні вдвох не змогли підняти потерпілу, вона була тяжка, тому покликали хлопців і всі п'ятеро її підняли і віднесли від калюжі до бордюру на відстань біля 10 м.. Переконавшись, що ОСОБА_5., була в сильній стадії алкогольного сп'яніння, не могла самостійно рухатися, не реагувала і не відповідала на запитання, ОСОБА_3. з дозволу працівників кафе «Міранда», які вже йшли, з приміщення кафе визвав приватне «таксі». Через 15 хв. під'їхав, автомобіль ВАЗ 2106 світлого кольору, під керуванням ОСОБА_10. Побачивши потерпілу, яка була брудна, мокра, в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_10відмовився відвезти її додому, мотивуючи, що вона забруднить салон автомобіля. Тоді вирішили відвести її додому, так як ОСОБА_3. знав де вона живе. Всі п'ятеро змогли тільки перенести її на відстань 50 м. на вул.. Леніна. Вона була тяжка, постійно висковзувала з рук, тому вирішили, що ОСОБА_3. ОСОБА_4. залишаються біля неї, так як ОСОБА_3. знає де вона живе, а ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9пішли по домам. ОСОБА_7. пообіцяв викликати «швидку допомогу» щоб вона забрала ОСОБА_5. Почекавши 10-15 хв., підсудні пішли додому так як «швидкої» не було.
Пояснив, що ні він ні ОСОБА_3. не здійснювали відкритого викрадення грошей з сумочки потерпілої. Взагалі не пам'ятає чи була вона біля неї, коли перенесли ОСОБА_5. на вул.. Леніна від кафе «Міранда». Також не мали намір і не могли реально здійснити замах на зґвалтування ОСОБА_5. Вулиця Леніна де вони перебували - центральна вулиця міста, добре освітлена. Навіть вночі, їздять транспортні засоби. В тому місці де перебувала ОСОБА_5., сидячи на бордюрі, не було поблизу ні кущів, ні інших місць, де можна перебувати щоб не бачили сторонні. І взагалі підсудні вдвох не могли підняти і перенести потерпілу в інше місце, так як її ледве переносили в кількості п'ятьох осіб. Роздягати ОСОБА_5., як стверджує потерпіла, боротися з нею з метою зґвалтування, а також лягати на неї для скоєння статевого акту, як вона пояснює неможливо було реально здійснити, в тому місці де вона знаходилась так як підсудні знали , що повинна приїхати «Швидка допомога» за ОСОБА_5.
Через тиждень, приблизно 20-21.11.2004 року, біля 24.00 год. ночі, до дому де проживає підсудний, автомобілем приїхали ОСОБА_11., ОСОБА_6., запропонували їхати з ними до кінотеатру, де хоче з підсудним поговорити ОСОБА_12- син потерпілої. В автомобілі вже знаходився ОСОБА_3.. Приїхавши до кінотеатру, підсудних завели в приміщення де знаходилися ОСОБА_12., ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_7., ОСОБА_6., ОСОБА_11. Хтось закрив вхідні двері. ОСОБА_12. нічого не кажучи став бити підсудного, по обличчю по тулубу, порвав куртку. Потім став бити ОСОБА_3.. Підсудний не чинив опір, так як був наляканий тим, що вони знаходилися в закритому приміщенні і були присутні хлопці, знайомі ОСОБА_12.. Потім, ОСОБА_7. наказав підсудним разом з ОСОБА_12. їхати до його матері. Біля 01.30 хв. ночі, підсудних разом з ОСОБА_12. привезли автомобілем до будинку, де він проживав. Коли з будинку вийшла потерпіла в нічній сорочці, ОСОБА_12. сказав, що він привіз хлопців, які її зґвалтували. Потерпіла стала ображати їх, висловлюватися нецензурними словами, вдарила ОСОБА_3. по щоці, а потім завела його в дім, а підсудний залишився на вулиці з ОСОБА_12. Чув і бачив, через штору вікна, що ОСОБА_5., в кімнаті, кричала на ОСОБА_3.. Все це відбувалося на протязі години. Потім, в кімнату завели підсудного, а ОСОБА_3. вийшов на вулицю. В будинку нікого не було, в тому числі і на кухні, двері якої були відкриті. Потерпіла поклала на стіл якусь розписку і наказала переписати її зміст, підписати, що він з ОСОБА_3. в ніч 18.11.2004 року зґвалтували її. Щоб не порушувати кримінальну справу, треба сплатити їй по 2000 доларів США. Коли підсудний став відмовлятися писати розписку, посилаючись на те, що не було ніякого зґвалтування, потерпіла стала залякувати його, голосно кричала «ОСОБА_12 неси ніж», казала, що приїде її чоловік і всіх їх постріляє. Будучи заляканим, відчуваючи реальну загрозу, так як в клубі підсудних попередили, щоб вони не сперечалися з ОСОБА_12., натякнувши, що вони проживають в місті і з ними може щось статися, після побиття ОСОБА_12., погроз з боку потерпілої, що відбувалися вже на протязі майже двох годин - підсудний написав розписку під тиском потерпілої, що він нібито її зґвалтував і зобов'язується відшкодувати шкоду в сумі 2000 доларів США..
Підтвердив, що дійсно коли викликали в міліцію писав пояснення, давав первинні покази працівникам міліції ОСОБА_15., ОСОБА_16., що нібито мав місце факт, що 16.11.2004 року, він разом з ОСОБА_3., намагалися зґвалтувати ОСОБА_5. і викрали в неї з сумки гроші в сумі 180 грн. і 2 долара США. Однак, вказані покази не відповідають дійсності. Давав їх підсудний будучи заляканий з боку ОСОБА_12., його «компанії», потерпілої, яка наказала, які покази давати, а також під тиском ОСОБА_15., ОСОБА_16., які кричали на нього, погрожували посадити в камеру, де над ним, враховуючи скоєний злочин, будуть «знущатися» засуджені. Батько, який був присутній, коли підсудний давав пояснення, не орієнтувався в ситуації, не міг підказати, або захистити, так як майже зовсім глухий і не чув розмови, яка відбувалася між ним і працівниками міліції. Також підсудний будучи неповнолітнім, достовірно знаючи, що не скоював вказаних злочинів, не був обізнаний про наслідки своїх неправдивих пояснень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. винним себе в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2, ст.ст. 15 ч. 2, 152 ч. 3 КК України не визнав. Дав покази, по обставинам події, яка мала місце 15.-16.11.2004 року, в проміжок часу з 22.00 год. до 02.00 год. ночі, біля кафе «Міранда» з участю його, ОСОБА_4., ОСОБА_5., та знайомих на прізвище ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., аналогічні показам підсудного ОСОБА_4..
Доповнив, що він перший побачив ОСОБА_5., яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння і лежала в калюжі біля кафе «Міранда». Її добре знав, як хорошу знайому його матері, неодноразово бував в неї вдома. Підтвердив, що всі п'ятеро, за два прийоми віднесли її від кафе спочатку на 10 м. потім на 50 м. на вул. Леніна. В нього взагалі не виникало ніяких намірів на заволодіння грошима потерпілої, на її зґвалтування, так як добре її знав, вул. Леніна, де вони перебували була освітлена, їздив транспорт і вони чекали «Швидку допомогу» .
Пояснив, що хтось із знайомих, хто саме не пам'ятає, казав йому, що ні ОСОБА_5. ні її син ОСОБА_12, взагалі не знали що з нею відбувалося і з ким вона була в ніч на 16.11.2004 року. Тому, ОСОБА_12. майже на протязі тижня у знайомих хлопців міста виясняв обставини події 16.11.2004 року. І вже після того, як йому стало відомо, що підсудний з ОСОБА_4. останні залишалися з його матір'ю, організував «дізнання» в приміщенні кінотеатру. Перед тим, як бити підсудного, взагалі не йшла мова про зґвалтування його матері. ОСОБА_12. обурювався, і коли бив підсудного, запитував, чого залишили його матір і не привели її додому. Питання про зґвалтування вже виникло, коли ОСОБА_12. привіз підсудних в будинок матері.
Підсудний також підтвердив, що боячись ОСОБА_12., який його побив, хлопців, що були при цьому присутні, а саме: ОСОБА_14., ОСОБА_7., які були «лідерами» молоді смт. Муровані Курилівці, їх всі боялися, погроз з боку потерпілої, яка лякала своїм чоловіком, що може постріляти, порізати, будучи впевненим, що не скоював грабежу та зґвалтування, під тиском, який чинився на нього на протязі ночі майже з 12.00 год. до 05.00 год. ранку, написав, під диктовку потерпілої зміст розписки, в її будинку .
Потерпіла ОСОБА_5. в судовому засіданні показала, що 15.11.2004 року, о 20.00 год., разом з знайомим ОСОБА_17., пішли до кафе «Міранда» в смт. Муровані Курилівці. Замовили пляшку 0,25 л. горілки, пляшку 0,5л. пива та їжу. Біля 01.00 год. ночі 16.11.2004 року, залишили кафе. Потерпіла була одягнута: в туфлі, штани, светр, куртку. При собі мала сумочку чорного кольору, в якій знаходилося 120 грн., 2 долара США, а 150 грн., потерпіла поклала до бюстгальтера. Виходячи з кафе потерпіла на мокрій траві посковзнулася і впала. Так як, вона хворіє на гіпертонічну хворобу, їй стало погано і вона присіла на бордюр, біля входу в кафе «Міранда». Куди подівся ОСОБА_17не пам'ятає. В цей час, на площадці біля кафе, розмовляли якісь хлопці. Один з них підійшов до неї і запитав, як вона себе почуває. Вона щось йому відповідала, мабуть про стан здоров'я. Скільки часу пройшло і хто з хлопців викликав таксі вона не знає. Однак бачила, як під'їжджав автомобіль з фішкою «Таксі» до кафе «Міранда» і через деякий час від'їхав. Троє з хлопців взяли потерпілу під руки, відвели на сухе місце і посадили знов на бордюр на незначній відстані від кафе по вул..Леніна. Біля неї залишилися ОСОБА_3. та ОСОБА_4., які перебували в стані алкогольного сп'яніння. Інші хлопці кудись пішли. ОСОБА_4. вирвав у потерпілої сумочку, при цьому вона впала з тротуару на дорогу. Витягнув з сумочки гроші і поклав в кишеню своєї куртки. Підсудний ОСОБА_3. став роздягати потерпілу, намагаючись зняти куртку. Коли вона спробувала кричати, ОСОБА_4. долонею закривав їй рота. Перекачуючи потерпілу з одного боку на інший, вони зняли з неї куртку. Підсудний ОСОБА_3. натягнув светр на голову потерпілої, підняв бюстгальтер до гори і оголив груди, при цьому випали гроші в сумі 150 грн., які підняв ОСОБА_4. і поклав до кишені. ОСОБА_3. поки ОСОБА_4. тримав її за руки зняв з потерпілої штани, труси, також спустив свої штани і ліг на потерпілу, намагаючись скоїти статевий акт. Потерпіла чинила опір, і не давала можливості розсунути ноги. Під час боротьби з ОСОБА_3. потерпіла відчула, що він фізіологічно закінчив акт. Після цього вони її залишили і втекли. Все це відбувалося на протязі 30-40 хв.
Потерпіла одягнула труси і побігла до багатоповерхового будинку, номер якого не пам'ятає, дзвонила в двері квартир, просила їй допомогти, але ніхто не відчиняв. Підтвердила, що також перебувала в дворі будинку, як потім стало відомо ОСОБА_18., стукала в двері. Пояснила, що в дворі не було ніяких будівельних матеріалів і вона не падала на землю. Підтвердила, що приїжджали працівники міліції коли вона була на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_18.. Вона їм не повідомляла, що її намагалися зґвалтувати, пограбували, забравши гроші. Працівники міліції відвезли потерпілу додому. Не заперечує, що добре знає підсудного ОСОБА_3., так як колись дружила з його матір'ю. Під час розмови, підсудні називали один одного на ім'я «ОСОБА_3» та «ОСОБА_4».
Про подію, яка з нею відбулася біля кафе «Міранда» вона розповіла своєму сину ОСОБА_12 Вона його не посилала до підсудних і що відбувалося між ним та підсудними 21.11.2004 року в приміщенні кінотеатру не знає. Додому повернулася вранці 16.11.2004 року. Так як погано себе почувала, то не зверталася в міліцію, викликала знайому ОСОБА_19. яка з нею перебувала на протязі всього дня. В зв'язку з поганим станом здоров'я в наступні дні також не могла з'явитися в міліцію, щоб написати заяву. Підтвердила, що 21.11.2004 року, приблизно біля 24.00 год,. до неї додому приходили підсудні ОСОБА_3., ОСОБА_4. разом з її сином. Просили потерпілу, щоб вона не зверталася до міліції і в добровільному порядку, написали розписки, змістом яких визнали себе винними в зґвалтуванні і зобов'язалися в рахунок моральної шкоди сплатити їй по 2000 доларів США. Коли приходили підсудні, в квартирі потерпілої на кухні знаходилася її знайома ОСОБА_19.. Спілкування з підсудними відбувалося в кімнаті напроти кухні. Коли викликали потерпілу в міліцію, вона приносила штани, але їй сказали, що вони не потрібні і вона їх викинула.
Підтвердила, що 18.11.2004 року, додому до потерпілої приходили працівники міліції ОСОБА_8. і ОСОБА_20, які вимагали, щоб вона вибачилася за образу, нанесену їм вночі 16.11.2004 року. Коли вона їм розповіла, що її намагалися зґвалтувати в цю ніч, вони посміялися та пожартували. З 16.11.2004 року по 21.11.2004 року, перебуваючи хворою, лікаря не визивала і в лікарню не зверталася.
Свідок ОСОБА_21. суду показав, що 15.11.2004 року, біля 22.00 год., зі своїм знайомим на прізвище «Олександр», знаходилися в кафе «Міранда» смт. Муровані-Курилівці. Звернув увагу на жінку, яка була в стані алкогольного сп'яніння і ідучи по залу впала на підлогу. ЇЇ підіймав якийсь чоловік. Свідок звернув увагу, що біля жінки на підлозі були розкидані гроші паперовими купюрами. Перед закриттям кафе, приблизно біля 24.00 год., свідок виходив на вулицю покурити і бачив, що ця жінка, лежала на клумбі, яка знаходилася в двох метрах від входу в кафе і хлопці надавали їй допомогу. Коли кафе було зачинено, свідок, повертаючись з п'ятиповерхового будинку, після 24.00 год., бачив біля кафе стояв автомобіль «таксі» світлого кольору. Жінка розмовляла на змішаній мові, волосся було кольору близького до червоного, як потім стало відомо прізвище її «ОСОБА_5».
Свідок ОСОБА_8. суду показав, що він колишній працівник міліції, добре знає ОСОБА_5.. У вечірній час 15.11.2004 року, разом з ОСОБА_20, Чорним, Слободянюком перебували в кафе «Міранда» смт. Муровані Курилівці. Там також перебувала ОСОБА_5., була вона в стані алкогольного сп'яніння. Підходила до свідка з непристойною пропозицією, «пропонуючи себе». Ходячи по залу, вона падала на підлогу, в неї задиралася кофта, на підлогу випадали гроші. Якісь люди допомагали їй піднятися. Виходячи з кафе між дверима знову падала.
Свідок ОСОБА_18. суду показав, що проживає в приватному будинку, по АДРЕСА_4. 16.11.2004 року, приблизно о 03.40 год., свідок почув сильний стук у вхідні двері будинку. У вікно, біля дверей, побачив жінку яка була одіта в кофточку, плавки світлого кольору один туфель на нозі, в руках тримала якусь одежу, перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Так як вона нецензурно висловлювалась , ругалась, кричала на зауваження не реагувала, свідок викликав працівників міліції, які приїхали через 15 хв. Про що вони розмовляли свідку не відомо. На подвір'ї були будівельні матеріали. На вхідних дверях свідок виявив плями крові. Бачив садни на колінах, пальцях рук у жінки. Мати свідка казала йому, що вранці 16.11.2004 року ця жінка приходила на подвір'я шукала туфель. Потерпіла свідку не скаржилася, що її намагалися зґвалтувати та пограбували. Чого вона стукала в двері свідку не відомо.
Свідок ОСОБА_22. в судовому засіданні показала, що станом на 2004 рік працювала продавцем в кафе «Міранда». Підтвердила, що 15.11.2004 року, у вечірній час в кафе була ОСОБА_5. з якимось чоловіком. Спочатку вони замовили горілку 0,25 л., потім брали ще. Свідок бачила, що потерпіла перебувала в стані алкогольного сп'яніння і дійсно падала посеред залу кафе. Чула, що хтось з присутніх в кафе розповідав, що в неї випадали гроші. В той день кафе закривалося значно пізніше і свідок пам'ятає, що потерпіла не хотіла виходити з кафе. Вона не скаржилася, що їй було погано. Коли свідок з працівниками виходила з кафе, то бачила, що ОСОБА_5. лежала біля входу в калюжі. Біля неї були хлопці. Хтось з них, можливо ОСОБА_3., просив викликати таксі. Телефонували з кафе. Бачила, що приїжджав автомобіль «таксі» під керуванням ОСОБА_10., який потерпілу не взяв так як вона була брудна. Через декілька днів, потерпіла приходила в кафе і розпитувала, що з нею відбувалося 15.11.2004 року, а потім казала, що її хтось намагався зґвалтувати.
Свідок ОСОБА_6. підтвердив, що 15.11.2004 року, разом з підсудними приблизно біля 18.00 год., перебували в кафе «Едем». Там зустріли ОСОБА_7. і хлопця на прізвисько «ІНФОРМАЦІЯ_3». Після цього свідок пішов додому. Через декілька днів, ввечері, свідка зустрів ОСОБА_14. і став розпитувати чи був він в ночі 16.11.2004 року разом з підсудними. Потім поїхав до кінотеатру, біля якого перебував ОСОБА_12.. Він вважав, що свідок викрав в його матері гроші. Дізнавшись, що це не так, поїхали за ОСОБА_3. та ОСОБА_4.. В приміщенні кінотеатру їх побив ОСОБА_12. в присутності ОСОБА_14. і ще якихось хлопців. Потім, ОСОБА_12. повіз їх до себе додому на бесіду з його матір'ю. Підсудні були побиті і налякані.
Свідок ОСОБА_23. суду пояснила, що підсудний ОСОБА_3. її внук, проживає з нею, так як батьки знаходяться в Італії на заробітках. Приблизно 20.11.2004 року, вночі, до них приходив ОСОБА_6. з яким онук поїхав і повернувся тільки біля 06.00 год. ранку. Був наляканий, побитий. Свідку розповів, що в кінотеатрі його та ОСОБА_4. побив ОСОБА_12, потім возив їх до себе додому. Де його мати ОСОБА_12. примусила як онука так і ОСОБА_4. написати розписки, що вони намагались її зґвалтувати і зобов'язані сплатити ОСОБА_5. гроші.
Свідок ОСОБА_24. - батько підсудного ОСОБА_3., суду показав, що з 2003 року свідок знаходиться на заробітках в Італії. Син ОСОБА_3. проживав і перебував на вихованні у матері свідка - ОСОБА_23.. Сім'я свідка знаходилася в дружніх стосунках з потерпілою по справі ОСОБА_5.. В серпні 2004 року потерпіла у свідка просила в борг гроші в сумі 5000 доларів США. Їй було відмовлено, в зв'язку з відсутністю такої суми. В грудні 2004 року, свідок приїздив з Італії в смт. Муровані Курилівці. Від матері та сина стало відомо, що в листопаді 2004 року сина та ОСОБА_4. побили, завели додому до ОСОБА_5., яка застосовуючи погрози примусила написати сина і ОСОБА_4. розписку про намагання її зґвалтувати і в порядку відшкодування моральних збитків сплатити по 2000 доларів США на користь ОСОБА_5..
Свідок ОСОБА_25. - батько підсудного ОСОБА_4., показав, що вкінці листопада 2004 року до них додому вночі приходив ОСОБА_6., покликав сина і вони кудись поїхали. Повернувся тільки під ранок, був побитий. Казав, що побився з хлопцями. Свідок був присутній коли працівники міліції допитували сина, і він казав, що хотів допомогти ОСОБА_5. дійти додому вночі 16.11.2004 року, яка була в стані алкогольного сп'яніння. Працівники міліції, погрожували сину, щоб він казав правду. Зміст протоколів свідок не читав.
Свідок ОСОБА_26- брат підсудного ОСОБА_4., показав, що разом з батьком був присутній коли працівники міліції опитували ОСОБА_4.. Він визнавав, що разом з ОСОБА_3вночі 16.11.2004 року хотіли допомогти ОСОБА_5., яка була сильно п'яна, добратися додому. Від батька свідку стало відомо, що брата разом з ОСОБА_3. ОСОБА_12. побив в кінотеатрі, а його мати примусила написати їх якісь розписки.
Свідок ОСОБА_10суду показав, що працює водієм приватного «таксі». 16.11.2004 року, після 24.00 год. по мобільному телефону свідка викликали до кафе «Міранда» в смт. Муровані Курилівці. Біля кафе свідок спілкувався з двома хлопцями, решта знаходилася на відстані. Бачив на бордюрі сиділа якась жінка. Свідок зрозумів, що вона в стані алкогольного сп'яніння. Так як пройшло багато часу свідок не пам'ятає кого треба було відвозити: хлопців чи жінку. Не заперечує, що відмовив везти пасажирів від кафе, можливо тому, що були п'яні або брудні.
Свідок ОСОБА_19. суду показала, що добре знає ОСОБА_5.. 16.11.2004 року о 08.00 год. ранку, син ОСОБА_5. прийшов до свідка і попросив зайти до його матері. Прийшовши побачила ОСОБА_5., яка перебувала в шоковому стані і розповіла, що 15.11.2004 року з ОСОБА_17., перебувала в кафе «Міранда», вживала спиртні напої. Так як хворіє на гіпертонію, їй стало погано, тому вона вийшла на вулицю і сиділа на бордюрі. Пам'ятає, що до неї підходило п'ятеро хлопців, перевели її в інше місце, щоб до неї ніхто не чіплявся. Троє хлопців пішли, а біля неї залишився ОСОБА_4., ОСОБА_3., які намагалися її зґвалтувати, забрали з сумки гроші в сумі 100 грн. і 2 долара США, а з бюстгальтера 150 грн.. В ОСОБА_5. були побиті коліна, синці на грудях, плечах. Так як, ОСОБА_5. не була впевнена, хто намагався її зґвалтувати, тому не зверталася в міліцію із заявою.
Підтвердила, що 20.11.2004 року, перебувала в гостях у потерпілої і бачила, що біля 24.00 год., разом з сином потерпілої ОСОБА_12., до неї приходили ОСОБА_3і ОСОБА_4.. Коли підсудні спілкувалися з потерпілою, свідок перебувала на кухні і вони її не бачили. Заходили по одному - перший ОСОБА_3., потім ОСОБА_4., у якого під лівим оком був синець. Ніяких погроз з боку ОСОБА_5. свідок не чула, ніяких ножів з кухні потерпіла не брала. ОСОБА_5. показувала свідку розписки, які підсудні написали добровільно.
В судовому засіданні були оголошені покази свідків: ОСОБА_17., ОСОБА_9., ОСОБА_7., ОСОБА_27., ОСОБА_14., ОСОБА_28., які в судове засіданні по судовій повістці не з'явилися, примусовий привід виконаний не був, в зв'язку з тим, що вказані особи, станом на 2007 рік в смт. Муровані Куридівці не проживають (довідки Муровано-Куриловецької селищної ради). Також оголошені покази свідка ОСОБА_12., який не з'явився в судове засіданні так як проживає в Росії (письмова заява).
З показів свідка ОСОБА_17. (а.с.38-39) встановлено, що 15.11.2004 року ОСОБА_5. запросила його в бар «Міранда», щоб віддячити за те, що допомагав їй по господарству. З 20.30 хв. до 01.00 год. ночі, перебуваючи в барі вжили горілки 0,25 л. на двох. Коли вийшли з бару ОСОБА_5. посилаючись на те, що їй погано вирішила відпочити, а свідок пішов додому. Через три дні, ОСОБА_5. приходила до свідка і розповіла, що коли вона залишилася біля бару, до неї підходили хлопці, прізвища яких не називала, побили її та забрали гроші. Проте, як саме і при яких обставинах забирали гроші не розповідала.
З показів свідка ОСОБА_9(а.с.133), встановлено, що 16.11.2004 року, після 01.00 год. ночі, він, ОСОБА_8., ОСОБА_7., ОСОБА_4.,ще хлопець, прізвище якого н е знає, біля кафе «Міранда» побачили жінку, яка сиділа на бордюрі. Вона була в стані сильного алкогольного сп'яніння, рухатися немогла, розмовляти теж, була брудна, в болоті. ОСОБА_7. впізнав в ній матір ОСОБА_12.. Вирішили відвести її додому, але йти вона не могла, тому всі п'ятеро її пронесли до колишнього овочевого магазину і посадили на бордюр. Хтось визвав таксі, але водій відмовився її везти, бо вона була брудна. Вирішили, що біля неї залишаться ОСОБА_4. з тим другим хлопцем, а вони підуть по домам і ОСОБА_7. викличе «швидку». Що відбувалося далі свідок не знає.
З показів ОСОБА_7. (а.с.42-43,131) встановлено, що дійсно 16.11.2004 року, вночі він, ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_4., ОСОБА_3., ОСОБА_6., біля кафе «Міранда», побачили жінку, яка сиділа на тротуарі біля дороги в п'яному стані, свідок впізнав в ній ОСОБА_5. і попросив хлопців відвести її додому. Хтось викликав таксі, водій відмовився її везти. Вирішили ОСОБА_4., ОСОБА_3. залишити біля неї, а самим розійтись по домам. А свідок пообіцяв викликати швидку, що він і зробив, прийшовши додому.
Через декілька днів свідок перебував в кінотеатрі, де знаходилися ОСОБА_12., ОСОБА_14., ОСОБА_6.. ОСОБА_12. вивів свідка на вулицю і сказав, що його мати зґвалтували. Свідок розповів, що бачили його мати 16.11.2004 року і що відбувалося в ту ніч до того моменту як з нею залишилися ОСОБА_4., та ОСОБА_3. Через 20 хв. в кінотеатр прийшли ОСОБА_4. і ОСОБА_3.. ОСОБА_12. не стримався і поліз в бійку до ОСОБА_3.. Їх розборонили і запропонували, щоб вони пішли до ОСОБА_5. і з'ясували з нею про обставини події 16.11.2004 року. Через декілька днів, ОСОБА_12. розповів свідку, що ОСОБА_4., ОСОБА_3. зізналися в зґвалтуванні і написали розписки.
З показів свідка ОСОБА_8., вбачається що дійсно він разом з ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_9., ОСОБА_7. 16.11.2004 року, біля 01.00 год., біля кафе «Міранда», помітили на бордюрі сидячу жінку, яка була в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_7. сказав, що її знає, проживає вона біля «нової школи», жінка сама йти не могла, ми намагалися її вести, але нам було важко. Вирішили відправити її на таксі. Хтось викликав таксі, але водій відвезти її відмовився, тому що вона була вся в болоті. Так як вести її не могли, вирішили викликати швидку допомогу, щоб вони її відвезли. ОСОБА_3. з ОСОБА_4. залишилися біля неї, а свідок з хлопцями пішли додому, ОСОБА_7. пообіцяв викликати швидку.
З показів свідка ОСОБА_14. (а.с.130) встановлено, що 21.11.2004 року біля 01.00 год. ночі, в приміщенні кінотеатру, в присутності свідка, ОСОБА_7., ОСОБА_12. з Крачковським М.О. та ОСОБА_3. обговорювали подію, яка трапилася в ніч з 15.11.2004 року на 16.11.2004 року з матір'ю ОСОБА_12.. Вони не визнавали, що били ОСОБА_5. і не ґвалтували. Бійки між ними не було. Потім ОСОБА_4., ОСОБА_3. разом з ОСОБА_12. пішли додому до ОСОБА_5.. Що там відбувалося свідку не відомо. Через дві години прийшов ОСОБА_12. і повідомив, що хлопці зізналися, що намагалися зґвалтувати матір, про що написали розписки.
З показів свідка ОСОБА_27. (а.с.182) встановлено, що станом на 2004 рік, свідок працював в Муровано-Куриловецькому РВ. По заяві ОСОБА_5. відбирав пояснення у ОСОБА_4. в присутності його батька. Підліток визнавав, що 16.11.2007 року, вночі, викрав гроші у ОСОБА_5., а ОСОБА_3. намагався її зґвалтувати. Свідок не застосовував фізичного та психологічного тиску.
З показів свідка ОСОБА_28. (а.с.121) вбачається, що в ніч з15.11.2004 року на 16.11.2004 року чергував в Муровано Куриловецькому РВ. Серед ночі надійшло повідомлення, від ОСОБА_18. мешканцяАДРЕСА_4 що якась жінка стукає і ламає вхідні двері будинку. Свідок з ОСОБА_29. виїхав до домоволодіння ОСОБА_18.. На подвір'ї побачили жінку, яка була в стані сильного алкогольного сп'яніння. Вона не казала , що її зґвалтували та пограбували. Повідомила, що живе неподалік по вул. Тімірязева і сама дійде додому. Через 20 хв., знову надійшло повідомлення, від жителів будинку АДРЕСА_3, що якась п'яна жінка ходить по під'їздам, стукає в двері, будить жителів, порушує спокій і громадський порядок. Виїхавши вдруге, до будинку АДРЕСА_3, побачили ту ж саму жінку, що була на подвір'ї у ОСОБА_18.. Вона намагалася втекти. Наздогнавши, встановили, що вона ледве тримається на ногах, постійно падала, висловлювалася нецензурними словами і виразами. Встановивши де вона проживає - відвезли додому, так як пожаліли її. На питання, чому вона така грізна, чи можливо її хтось побив, або зґвалтував, жінка як потім стало відомо ОСОБА_5., відповідала, що такого не було, а повертається вона з кафе «Міранда».
З показів свідка ОСОБА_12.(а.с.54-56;124), сина потерпілої, встановлено, що о 04.00 год. ночі 16.11.2004 року, мати свідка ОСОБА_5., прийшла додому з двома працівниками міліції. Вона була сильно побита, одяг на ній був мокрий та брудний. Працівник міліції запитував свідка, чи часто мати приходить додому така п'яна. Потім перевірили паспорт матері і поїхали. Мати свідка розповіла, що знаходилася в кафе «Міранда» разом з ОСОБА_17.. Коли вийшли, матері стало погано, а ОСОБА_17. пішов так як поспішав на дачу. Мати сіла на бордюр біля кафе. До неї підійшли п'ятеро хлопців в одному з яких вона впізнала ОСОБА_3. Хлопці її відвели до п'ятиповерхового будинку по вул. Леніна, посадили на бордюр. Троє пішли викликати швидку допомогу, а з нею залишився ОСОБА_3. та його товариш на прізвисько «ОСОБА_4», як потім стало відомо ОСОБА_4.. Він з сумочки матері забрав гроші в сумі 100 грн. та 2 долара США. Після чого обидва стали її бити, намагалися роздіти. З бюстгальтера випали гроші в сумі 150 грн., які вони привласнили. ОСОБА_3. роздягав мати, вдарив головою об землю від чого вона втратила свідомість. Прийшовши до тями встановила, що з неї знято штани і труси і ОСОБА_3. намагався її зґвалтувати, але йому це не вдалося так як мати чинила опір. Коли її залишили, мати побігла до п'ятиповерхового будинку, стукала в двері квартир, просили допомоги, але ніхто не відгукнувся.
Мати зверталась за допомогою до мешканця приватного будинку ( в ньому проживає особа на прізвисько «ІНФОРМАЦІЯ_4»), але він її не пустив, викликав міліцію. Пояснила, що вона від когось тікала, як потім стало відомо від працівника міліції, який наздогнав її і заламав руки, від чого залишилися синці. Претензій до працівників міліції не має. На другий день свідок на прохання матері ходив на вул..Леніна де відбувалась подія і знайшов сумку в якій нічого не було крім шарфа та косметички. Мати просила взнати хто хлопець на прізвище «ОСОБА_4». В розмовах з ОСОБА_14., ОСОБА_7. свідок встановив, що по вул.. Леніна, біля п'ятиповерхового будинку з його матір'ю в ніч з 15-16.11.2004 року залишалися ОСОБА_3. і ОСОБА_4..
20.11.2004 року, ОСОБА_6. на прохання ОСОБА_7. привів в кінотеатр ОСОБА_4. та ОСОБА_3.. Біля 23.00 год., прийшовши в кінотеатр, вони визнали, що намагалися зґвалтувати мати свідка. Він не стримався і вдарив ОСОБА_3.. Потім, всі разом пішли додому до ОСОБА_12. де в розмові з матір'ю підсудні зізналися в скоєному і написали розписки.
В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_30., який був присутнім під час допиту підсудних, потерпілих, свідків на питання учасників процесу пояснив, що тілесні ушкодження у ОСОБА_5., які б свідчили про подолання нею опору під час спроби підсудними зґвалтувати її, а саме розсування ніг, на чому вона наполягає - відсутні. Тілесні ушкодження, у вигляді синців, які виявленні на грудях, передпліччі, колінних суглобах, могли утворитися, як від падіння з висоти власного росту, так і при подоланні опору при самообороні. А садни на кінцівках пальців рук, ніг, могли утворитися при стуканні ногами, руками, в дерев'яні вхідні двері домоволодіння ОСОБА_18..
В судовому засіданні встановлено, що зазначена кримінальна справа слухалась Мурованокуриловецьким районним судом і постановою суду від 31.07.2006 року направлялась для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти і неправильності проведення досудового слідства. В постанові вказувалося на необхідність проведення відтворення обстановки та обставин подій з усіма учасниками; допитати в якості свідка ОСОБА_21.; призначити графологічну експертизу розписок підсудних; витребувати і дослідити одяг потерпілої ОСОБА_5., підсудного ОСОБА_4..
Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області від 20.09.2006 року, постанова суду про додаткове розслідування скасована з посиланням на те, що проводити відтворення обстановки і обставин події по замаху на зґвалтування і грабежу є недоречним, решту недоліків та неповноту можливо усунути в судовому засіданні шляхом повного і всебічного дослідження сукупності доказів давши їм належну оцінку та зробивши висновок про винуватість чи невинуватість підсудних в скоєнні злочинів за які вони обвинувачуються.
Аналізом матеріалів кримінальної справи встановлено, що в основу доказування винності ОСОБА_3., ОСОБА_4. в інкримінованому діянні органом досудового слідства покладенні наступні докази:
- покази потерпілої ОСОБА_5.;
- зізнання ОСОБА_4. в поясненні від 25.11.2004 року (а.с.12);
- письмові розписки підсудних, якими визнали факт зґвалтування і пограбування (а.с.7-9);
- висновками судово-медичного експерта про наявність у ОСОБА_5. тілесних ушкоджень, які могли утворитися внаслідок опору чиненого потерпілою можливо в ніч з 15.11. на 16.11.2004 року (а.с.151);
- показами свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_12., ОСОБА_19., ОСОБА_9..
Представник державного обвинувачення в судовому засіданні також обґрунтовував доказаність вини підсудних за ст.ст. 186 ч. 2, 15, 152 ч. 3 КК України на сукупності вище перерахованих доказів.
Згідно вимог ст. 323 ч. 2 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Вирок не може ґрунтуватися на здогадах, припущеннях. Дослідивши сукупність доказів зібраних в судовому засіданні, суд не може погодитися з висновками досудового слідства, позицією державного обвинувачення про доказаність вини підсудних в скоєнні злочинів за які вони обвинувачуються.
Покази потерпілої ОСОБА_5. як по матеріалам кримінальної справи так в судовому засіданні по обставинам події, яка мала місце в ніч з 15.11.на 16.11.2004 року не послідовні з наявністю суттєвих протиріч, спростовуються об'єктивними обставинами справи, показами свідків, підсудних. Згідно вимог норм КПК України, ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні трактуватися на користь підсудних. При обставинах, що потерпіла є по справі особою зацікавленою, суд не може обґрунтовувати винність підсудних тільки на її протиречивих показах, які не підтверджуються іншими доказами, а саме : її стану в ніч з 15-16.11.2004 року; самої події замаху на зґвалтування і відкритого викрадення грошей підсудними; місця скоєння злочину; послідуючої поведінки потерпілої.
Так, з показів потерпілої встановлено, що їй після вжиття спиртних напоїв в кафе «Міранда» у вечірній час 15.11.2004 року стало погано, з приводу чого, вона присіла на бордюр біля кафе. В спілкуванні з хлопцями, які підійшли до неї, а саме ОСОБА_7., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_8., ОСОБА_9., біля 01.00 год. ночі 16.11.2004 року, вона повідомила останнім про хворобливий стан свого здоров'я, з приводу чого хлопці намагалися відвести відвести її додому на таксі, потім провели на вул. Леніна, де залишили з ОСОБА_4., ОСОБА_3., а самі пішли викликати « Швидку допомогу.
Однак, свідки цієї події, характеризуючи загальний стан потерпілої, акцентували увагу, що вона була п'яна, а не хвора. Так свідок ОСОБА_9- ОСОБА_5. була в стані алкогольного сп'яніння, рухатися не могла, розмовляти теж, була брудна в болоті. Свідок ОСОБА_7. - ОСОБА_5. сиділа на тротуарі біля дороги в п'яному стані. Свідок ОСОБА_8. - ми думали, що ОСОБА_5. погано, побачивши її сидячою на дорожці, але коли підійшли ближче, побачили, що вона була дуже п'яна, сама йти не могла. З показів підсудних, свідків встановлено, що вирішили викликати швидку допомогу не з приводу, що потерпілій було погано, а тому, що всі п'ятеро не могли її вести, так як вона була п'яна, зовсім не могла йти, а таксист, якого викликали - везти її відмовився. З показів офіціантки кафе «Міранда» ОСОБА_22., ОСОБА_8., який перебував в кафе 15.11.2004 року, встановлено, що ОСОБА_5., перебуваючи в кафе, знаходилася в стані сильного алкогольного сп'яніння, хода якої була нестійка, в наслідок чого остання падала на підлогу. Свідки ОСОБА_7., ОСОБА_9., які спілкувалися з ОСОБА_5. коли вона сиділа на бордюрі, біля кафе, в ніч з 15.11. на 16.11.2004 року, як на досудовому слідстві так і в суді, давали покази, що вона була сильно п'яна, не могла рухатися, розмовляти, одежа її була в болоті. Свідок ОСОБА_18., також підтвердив, що потерпіла була в стані алкогольного сп'яніння, поводила себе агресивно, нецензурно висловлювалася. Свідок ОСОБА_8., працівник міліції, який чергував у відділі міліції, в ніч з 15.11. на 16.11.2004 року і спілкувався з ОСОБА_5. двічі виїжджаючи на виклик, підтвердив, що ОСОБА_5. була п'яна, ледве трималася на ногах. Тобто, ствердження ОСОБА_5., що їй було погано, про що повідомила хлопців, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Суд не може погодитись з доводами ОСОБА_5. , що саме на вул.. Леніна біля АДРЕСА_3приблизно о 2 год. ночі 16.11.2004 р. відбулося замах на зґвалтування її підсудними і відкритого викрадання з її сумочки, а також з бюзгалтера грошей на загальну суму 250 грн. та 2 дол. США. В судовому засіданні встановлено і підтверджується матеріалами кримінальної справи, що підсудних залишили біля ОСОБА_5. , яка сиділа на бордюрі по вул.. Леніна для того щоб підсудні дочекалися приїзду «Швидкої допомоги». Як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні ОСОБА_5. стверджувала , що її з вул..Леніна нікуди не відводили і подія відбувалася прямо на асфальті, тобто на дорожньому покритті по вул.. Леніна або тротуара. В тому місці на яке вказує потерпіла з об'єктивних причин не могла відбуватися подія на протязі, як вказує ОСОБА_5. 30-40 хв., що її роздягли майже догола , ОСОБА_3 також знімав штани лягаючи на неї, обоє підсудні боролися з нею намагаючись подолати опір, так як - вул..Леніна це центральна вулиця смт. Муровані Курилівці, вона добре освітлена , по проїжджій частині навіть в нічній час їздять транспортні засоби, ходять пішоходи , поблизу знаходяться кафе «Едем», «Міранда», які зачинилися після 24 годин. Крім того підсудні, чого не заперечує потерпіла, залишились біля неї щоб дочекатись приїзду «Швидкої допомоги». Виклик ОСОБА_7, швидкої допомоги підтверджується карткою виїзду швидкої медичної допомоги № 9062 (а.с.134) на вул. Леніна смт. Муровані-Курилівці. Згідно помітки в картці - «больной на месте не оказалось», викладене свідчить про те, бригада лікарів швидкої допомоги виїжджала на вул. Леніна, в проміжок після 01.00 год. ночі (пункт 22 картки). Як досудовим слідством так і в судовому засіданні не встановлено свідків зазначеної події. Інших доказів, а саме : виявлення, огляд одежі потерпілої і підсудних на предмет виявлення слідів зґвалтування , висновків біологічних, імунологічних експертиз в підтвердження події замаху на зґвалтування досудовим слідством не зібрано.
Ствердження ОСОБА_5. , що підсудні коли залишалися з нею на вул..Леніна викрали з її сумочки 100 грн. і 2 дол.США , а з бюзгалтера , коли роздягали намагаючись зґвалтувати - 150 грн. при обставинах , що підсудні не визнають вказаного факту, також не знайшло свого підтвердження як по матеріалах кримінальної справи так і судовим слідством. З показів свідків ОСОБА_22., ОСОБА_8. встановлено , що ОСОБА_5. перебуваючи в приміщенні кафе «Міранда» знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, падала на підлогу з одежі випадали гроші. Свідки ОСОБА_7., ОСОБА_9., ОСОБА_8., які разом з підсудними спілкувалися з потерпілою біля кафе «Міранда», по вул. Леніна не свідчили , коли її намагалися вести, що біля неї була жіноча сумочка. З показів свідка ОСОБА_12. сина потерпілої вбачається , що тільки на другий день вранці він знайшов на вул. Леніна жіночу сумочку матері яка була пуста. При обставинах, що потерпіла перебувала в стані алкогольного сп'яніння не могла контролювати свої дії , проміжок часу коли у неї могли викрасти гроші, або вона могла їх загубити - з 22.00 год. 15.11.2004 р. до часу 16.11.2004 року коли син потерпілої знайшов пусту сумочку по вул. Леніна. Як по матеріалам кримінальної справи так і в судовому засіданні не добуто доказів , що саме підсудні скоїли відкрите заволодіння грошима потерпілої в ніч на 16.11.2004 року .
Ствердження ОСОБА_5., що коли вона вирвалась, після намагання її зґвалтувати підсудними, бігла від них з однією метою знайти захист у сторонніх осіб від них, також спростовується показами самої ж потерпілої, показами свідка ОСОБА_18., працівника міліції ОСОБА_28.. Потерпіла пояснила, що з метою захисту стукала в двері квартир багатоповерхового будинку № 66, в приватний будинок ОСОБА_18. (АДРЕСА_4). Однак, свідок ОСОБА_18. в судовому засіданні показав, що потерпіла, коли він з нею спілкувався через вікно будинку взагалі не просила захистити її, також не посилалась на те, що її намагалися зґвалтувати. З приводу того, що вона нецензурно висловлювалася, поводила себе агресивно, свідок викликав наряд міліції. Працівник міліції ОСОБА_8. підтвердив, що приїхавши на виклик від ОСОБА_5. взагалі не почув, що її намагалися зґвалтувати, що їй потрібен захист.
Ствердження потерпілої, що її намагалися зґвалтувати саме ОСОБА_3., та ОСОБА_4., і що вона пам'ятає подробиці цієї події, спростовується її ж показами, послідуючою її поведінкою. Свідок ОСОБА_8., працівник кафе «Міранда», пояснила, що через декілька днів ОСОБА_5. приходила в кафе і розпитувала, що з нею відбувалося 15.11.2004 року. Ті обставини, що потерпіла працівникам міліції, які її доставляли по місцю проживання в ніч на 16.11.2004 року, вона не тільки з власної ініціативи не повідомила про намагання її зґвалтувати та пограбування саме ОСОБА_3. та ОСОБА_4., а також на конкретне питання працівника міліції ОСОБА_28., чи не побили її, чи не зґвалтували, відповіла негативно, чим підтвердила покази підсудних, що такої події взагалі не було.
На протязі майже 9-ти днів ОСОБА_5. в міліцію з заявою про зґвалтування не звертається, а звернувшись 25.11.2004 року (а.с.2) просить прийняти міри до невідомих осіб, які викрали її гроші, намагалися зґвалтувати. Хоча з показів потерпілої встановлено , що їй було відомо прізвища осіб скоївших злочин, з якими вона спілкувалась і відібрала розписки
Згідно вимог норм КПК України, обов'язок збору доказів винуватості чи невинуватості особи в скоєнні злочину покладається на органи дізнання, досудового слідства, суд. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний не повинні доказувати свою невинуватість. Зізнавальні свідчення тільки в тому випадку будуть мати доказову базу, якщо будуть підтверджені сукупністю іних фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку буде встановлена наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 65 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3. та ОСОБА_4. на досудовому слідстві давали пояснення, покази в якості свідків, підозрюваних, обвинувачених, по обставинам події: ОСОБА_3. 8-м разів, ОСОБА_4. 11-ть разів. ОСОБА_3. як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні давав однакові покази, що ні він ні ОСОБА_4. в ніч на 16.11.2004 року не скоювали пограбування та замах на зґвалтування ОСОБА_5. при обставинах на які вона вказує. В поясненні (а.с.12) від 25.11.2004 року ОСОБА_4. зізнався, що дійсно біля 2.00 год. ночі по вул. Леніна, в смт. Муровані-Курилівці, він разом з ОСОБА_3. роздягали ОСОБА_5., намагаючись її зґвалтувати і гроші які випали з жіночої сумки ОСОБА_4. привласнив. На (а.с. 62) що знайшов гроші на землі і підібрав їх. Однак, вказані пізнавальні пояснення, суд не може розцінювати як неоспорюваний доказ винуватості осіб в інкримінованому діянні, тому, що як пояснив ОСОБА_4., що знайшло своє підтвердження матеріалами справи і в судовому засіданні - зізнання були дані під фізичним тиском з боку ОСОБА_12., який побив підсудних в клубі в ніч на 21.11.2004 року , в присутності «впливових» осіб міста, після залякування самої потерпілої, під час примусового написання розписок, усними погрозами з боку друзів ОСОБА_12., що він повинен слухатися ОСОБА_5. так як «йому далі жити в місті і спілкуватися з молоддю». Крім того, ОСОБА_4. був неповнолітній, не був повністю обізнаний можливим наслідкам його зізнання. Викладене підтверджується показами бабки підсудного ОСОБА_3.- ОСОБА_23., ОСОБА_25. - батьком підсудного ОСОБА_4., що в 20-х числах листопада 2004 року, вночі, підсудних забрав ОСОБА_6., які повернулися лише вранці між 05.00 год. - 06.00 год., були побиті. Показами свідків ОСОБА_12., ОСОБА_7., ОСОБА_14., що дійсно в зазначений день, біля 24.00 год. ночі, ОСОБА_12. побив підсудних в клубі міста, а потім повіз їх до своєї матері ОСОБА_5.. Свідок ОСОБА_19. підтвердила, що у ОСОБА_4., який приходив до ОСОБА_5. в ніч на 20.11.2004 року, під оком був синець. Тому, зізнавальні пояснення, покази ОСОБА_4. на які посилається орган досудового слідства в підтвердження винуватості підсудніх в інкримініруємих діяннях були дані під впливом фізичного тиску,що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, і відповідно не може розцінюватись як доказ.
Суд також не може розцінювати розписки (а.с.7,8,9), як доказ замаху на зґвалтування та пограбування ОСОБА_5., тому що, як встановлено в судовому засіданні і підтверджується матеріалами кримінальної справи, зміст розписок був написаний підсудними після їх побиття сином потерпілої ОСОБА_12., 21.11.2004 року, погроз з боку ОСОБА_5.. під час написання розписок. Вся ця подія відбувалася в нічний час з 24.00 год. до 05.00 год. ранку 21.11.2004 року. Тобто розписки підсудними були написані під фізичним та психологічним тиском.
Висновки судово-медичної експертизи судом оцінюються в сукупності з іншими доказами добутими досудовим слідством, в судовому засіданні і не можуть бути пріоритетними порівняно з іншими доказами. Згідно висновку експерта № 148/64 від 23.03.2005 року (а.с.153) у гр.. ОСОБА_5. мали місце такі тілесні ушкодження: числені синці: в дільниці обох плечей, на правій молочній залозі, на правій гомілці, на правій стопі основи третього пальця, на животі справа та зліва; синці з подряпинами по зовнішній поверхні правого стегна; численні садни: в дільниці правого колінного суглобу, попередній поверхні обох гомілок, в поперековій дільниці справа, та забиття м'яких тканин п'ятого пальця лівої стопи - які виникли від дії тупого предмета із загостреною травмуючою поверхнею, або від ударів до таких, можливо в ніч з 15.11. на 16.11.2004 року, та належать всі у сукупності до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Судово-медичний експерт ОСОБА_30., на питання учасників процесу пояснив, що тілесні ушкодження,які виявлені у ОСОБА_5., а саме: синці на плечах, на молочній залозі, на животі справа та зліва, на колінних суглобах, могли утворитися від падіння з висоти власного росту. Тілесні ушкодження на правій стопі, у основи третього пальця, на колінних суглобах, на п'ятому пальці лівої стопи, могли утворитися, при обставинах коли потерпіла ногами та руками стукала у вхідні двері домоволодіння ОСОБА_18. АДРЕСА_416.11.20004 року біля 03.00 год. ночі. Не виключає, що виявлені тілесні ушкодження на плечах, молочній залозі, на животі справа та зліва, на колінних суглобах могли утворитися як при боротьбі, так і при самозахисті, а також внаслідок опору вчиненого потерпілою. Також не виключає можливість утворення синців на молочній залозі від кисті чоловіка при різкому здавлені.
В судовому засіданні встановлено, з показів свідків ОСОБА_22., працівника кафе «Міранда», що вона бачила, як потерпіла перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння падала посеред залу кафе. Виходячи з кафе після його закриття свідок бачила, що потерпіла лежала біля входу в калюжі. Свідок ОСОБА_8. в судовому засіданні підтвердив, що перебуваючи в кафе 15.11.2004 року бачив як ОСОБА_5., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ходячи по залу, падала на підлогу, також падала коли виходила з кафе між дверима. Підсудні також пояснили, що коли побачили ОСОБА_5. біля кафе, вона лежала в калюжі, біля клумби. Свідок ОСОБА_18. пояснив, що біля 03.00 год. ночі 16.11.2004 року, потерпіла, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, бігала по подвір'ю, де знаходилися будівельні матеріали, стукала руками та ногами в дерев'яні вхідні двері, з приводу чого він змушений був викликати наряд міліції. Вранці бачив на дверях плями крові, які утворилися від стукання ОСОБА_5. по дверях. Тобто, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_5., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, як в приміщенні кафе так і біля нього, неодноразово падала а землю, гупала ногами та руками об двері. Виходячи з пояснень експерта суд не виключає можливість отримання потерпілою всіх виявлених тілесних ушкоджень від падіння з висоти власного росту, стукання ногами, руками в двері, при обставинах, на які посилаються свідки, підсудні. Питання щодо можливості отримання тілесних ушкоджень при боротьбі або самозахисті можна оцінювати при наявності доказаності самого факту замаху на зґвалтування підсудної ОСОБА_5., чого не було встановлено ні як досудовим слідством, ні в судовому засіданні.
З показів потерпілої, підсудних, однозначно встановлено, що по вулиці Леніна, в проміжок часу з 01.00 год. - 02.00 год. ночі 16.11.2004 року, коли ОСОБА_7., ОСОБА_9., ОСОБА_8. йшли викликати швидку допомогу, так як таксист ОСОБА_10відмовився везти її, потерпіла залишилася сам на сам з підсудними. Досудовим слідством не встановлено жодного свідка, події, яка відбувалася між потерпілою і підсудними в зазначений час. Як потерпіла, так і підсудні, також стверджують про відсутність осіб, які б могли засвідчити вказаний факт. Тому посилання органу досудового слідства, як на доказ на покази свідків ОСОБА_7.,ОСОБА_8., ОСОБА_9. в підтвердження скоєння підсудними замаху на зґвалтування та пограбування потерпілої суд не може розцінювати одним із доказів, оскільки вони підтвердили лише факт, що залишили ОСОБА_5. з підсудними і не були свідками подальшої події. ОСОБА_12., ОСОБА_19. також не були свідками події яка відбувалася в ніч з 15-16.11.2004 року з участю підсудних, потерпілої. Про її обставини їм також відомо з слів ОСОБА_5.
Злочин передбачений ст. 186 ч. 2 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; за ст.ст. 15, 152 ч.3 КК України - особливо тяжкий злочин, санкція якої передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі. Суб'єктом вказаних злочинів був неповнолітній ОСОБА_4.. Враховуючи вищенаведене, а також особливості злочину, передбаченого ст. 152 ч. 3 КК України, орган досудового слідства зобов'язаний був оперативно з дотриманням норм КПК України в короткі строки зібрати і закріпити сукупність доказів в підтвердження наявності самої події на яку посилається потерпіла.
Однак, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, отримавши заяву від потерпілої 25.11.2004 року про вчинення відносно неї злочину органом дізнання, а також в подальшому органом досудового слідства взагалі не було встановлено місце події, виходячи з пояснень ОСОБА_5., ОСОБА_4. і ОСОБА_3.. Не проведено огляду місця події, не складено план-схеми, не зроблено фото таблиць. Відсутність зазначеного процесуального документа унеможливлює судовим слідством перевірити правдивість показів потерпілої та підсудних в підтвердження або спростування самого факту події покладеного в основу обвинувачення. Огляд місця події дав би відповідь на характерні особливості місця злочину, виходячи з показів підсудних, потерпілої - на центральній вулиці міста - вул. Леніна. Чи було станом на ніч 16.11.2004 року освітлено зазначене місце, покриття вулиці - пісок, гравій, асфальт; наявність можливих слідів боротьби чи знарядь злочину. Чи знаходилися поблизу від місця події кущі, або інші місця, де можливо перебувати, щоб не бачили з вул. Леніна, тощо.
По отриманні заяви від потерпілої і відібрання пояснення від неї, де вона вказує, що ОСОБА_3. не змігши подолати опір з боку потерпілої фізіологічно закінчив статевий акт їй на живіт, орган дізнання зобов'язаний був вилучити одежу потерпілої, підсуднього, для встановлення шляхом призначення і висновків експертиз - біологічної належності залишених плям на одежі потерпілої, підсуднього. Однак, зазначена дія не була виконана. Потерпіла із заявою звернулася майже на 10 день після події, тобто 25.11.2004 року. До того часу, як встановлено з пояснень, у потерпілої вже не збереглась одежа в якій вона перебувала 15.11.2004 року під час намагання її зґвалтувати підсудними.
Аналізуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що органом досудового слідства по кримінальній справі було допущено неповноту судового слідства і порушено норми КПК України під час перевірки заяви потерпілої, які не можуть бути усунуті під час додаткового розслідування так як сплинув час, пройшло майже 4 роки з дня відбування події. Неповнота і неправильність досудового слідства також не може бути усунута при виконанні окремого доручення, згідно ст. 315-1 КПК України і відповідно в судовому засіданні, з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду. Тому суд прийшов до висновку недоцільним розглядати питання про направлення справи на додаткове розслідування з вищевказаних мотивів, при наявності хвали Апеляційного суду від 20.09.2006 року якою скасована постанова Мурованокуриловецього райсуду від 31.07.2006 року про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з зазначених підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, орган досудового слідства об'єктивно не в змозі був встановити, закріпити і оформити відповідно до вимог норм КПК України докази в підтвердження або спростування факту, замаху на зґвалтування потерпілої з об'єктивних підстав - був втрачений час у зв'язку з тим, що потерпіла з відповідною заявою звернулася в органи міліції не відразу, а через 10 днів.
З матеріалів справи встановлено, що при відсутності результатів першочергових слідчих дій, передбачених КПК України, враховуючи специфіку скоєного злочину, вже під час перевірки заяви і досудового слідства були відсутні докази в підтвердження скоєння підсудними інкримінованого їм діяння. Вказане підтверджується матеріалами кримінальної справи. А саме: отримавши 25.11.2004 року заяву від потерпілої (а.с.2); 13.12.2004 року, слідчим прокуратури винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, відносно ОСОБА_4. та ОСОБА_3. за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 152 - 154 КК України. Муровано-Куриловецьким районним судом від 27.01.2005 року, зазначена постанова по скарзі потерпілого скасована (а.с.31), матеріали повернуті для додаткової перевірки. 25.02.2005 року вже слідчим слідчого відділення Мурованокуриловецьким РВ УМВС України знов виноситься постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4., ОСОБА_3. за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 186, 152-154 КК України (а.с.68-69), яка також була скасована.
11.03.2005 року справа направлена прокурору з обвинувальним висновком згідно ст. 225 КПК України тільки відносно ОСОБА_4. за ст. 186 ч. 1 КК України (а.с. 92-96). Постановою прокурора Мурованокуриловецького району, справа повернута на додаткове розслідування. І тільки 11.04.2005 року відносно ОСОБА_3. і ОСОБА_4. порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 15,152 ч. 3 КК України (а.с. 175). 22.06.2005 року вже відносно обох підсудних за ст.ст. 186 ч. 2,15,152 ч. 3 КК України справа направлена прокурору з обвинувальним висновком (а.с.233-243), який знов повертає справу на додаткове розслідування. Вищевказане підтверджує, що ще під час досудового слідства,а також під час додаткових розслідувань не було зібрано переконливих доказів в підтвердження самого факту замаху на зґвалтування, пограбування потерпілої, і причетності до цього ОСОБА_4. та ОСОБА_3..
Постанова Пленуму Верховного Суду №4 від 27.03.1992 року, з послідуючими змінами в 1993, 1997 р.р. «Про судову практику в справах про зґвалтування та інші статеві злочини» орієнтує суд: «при недостатності або недостовірності доказів, якщо їх неможливо поповнити в судовому засіданні, суд повинен надсилати справу на додаткове розслідування. В тому разі, коли відсутні докази, що стверджують пред'явлене обвинувачення і вичерпані всі можливості по одержанню додаткових доказів, суд зобов'язані постановити виправдувальний вирок». Постанова Мурованокуриловецького районного суду 31.07.2006 року про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування скасована ухвалою апеляційного суду 20.09.2006 року. Під час нового розгляду справи Могилів-Подільським міськрайонним судом, суд прийшов до висновку про недоцільність направляти справу на додаткове розслідування, так як не можливо по минуванню 4 років з дня події зібрати нові додаткові докази, а судовим слідством встановлено відсутність доказів в підтвердження пред'явленого обвинувачення підсудним, тому суд прийшов до висновку постановити виправдувальний вирок.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ПРИСУДИВ:
Виправдати ОСОБА_4, ОСОБА_3за ст.ст. 186 ч. 2, 15 ч. 2, 152 ч. 3 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4, ОСОБА_3до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - підписка про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб.
Суддя: