Справа № 22-437/08                             Головуючий в 1 інстанції: Кухарець В.М.     

Категорія: 79                                  Доповідач: Хилевич С.В.

У Х В А Л А

24 березня 2008 року                                          м. Рівне

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді: Оніпко О.В.

суддів: Мельника Ю.М., Хилевича С.В.,

при секретарі судового засідання Томашевській І.М.

за участю ОСОБА_1. та головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Рівненського міського суду від 5 лютого 2008 року в справі за скаргою ОСОБА_1на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції,

                      в с т а н о в и л а:

Ухвалою Рівненського міського суду від від 5 лютого 2008 року в задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, скаржник подав апеляційну скаргу, де покликається на необгунтованість і незаконність ухвали, що оскаржується.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що при виконавчому провадженні рішення суду за позовом ОСОБА_2 до нього про усунення перешкод в користуванні житлом головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції (далі - державний виконавець) порушено норми Закону України «Про виконавче провадження». За його доводами, виконавче провадження відкрите іншим державним виконавцем, цією ж особою вчинювались основні виконавчі дії, натомість певні виконавчі дії в цьому провадженні вчинялись державним виконавцем, правомочність на що була відсутня.

Крім того, ОСОБА_1 не отримав копій постанови про заміну державного виконавця, постанови про прийняття справи до виконавчого провадження державним виконавцем, ухвали суду про надання дозволу на примусове проникнення до квартири, акта виконавчих дій тощо, що позбавило його права на оскарження рішень державного виконавця та суду.

Також посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо судового розгляду справи.

Просив колегію суддів скасувати ухвалу, що оскаржується, та постановити нову, якою задовольнити скаргу повністю.

В судовому засідані ОСОБА_1, підтримавши апеляційну скаргу, надав колегії суддів пояснення в межах її доводів.

Державний виконавець в суді, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалась на її безпідставність.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи й доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2007 року державним виконавцем закінчено провадження з примусового виконання виконавчого листа Рівненського міського суду №2-341 від 15 травня 2005 року про усунення перешкод ОСОБА_2 в користуванні АДРЕСА_1 шляхом вилучення з неї всього майна, належного ОСОБА_1.

Колегією суддів установлено, і це підтверджено в судовому засіданні поясненнями скаржника, що ОСОБА_1 попереджений належним чином про добровільне виконання рішення суду і в разі невиконання протягом указаного терміну - про дату примусового виконання рішення (а.с. 12), однак пропозиції головного державного виконавця не виконав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Доводи апелянта про неотримання ним копій виконавчих документів спростовуються положеннями ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідним листом простою кореспонденцією. Разом з тим, вбачається, що свого права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 не використав.

Факт передачі виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого з порушеннями вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністра юстиції України від 17 травня 2004 року № 625\92224, колегія суддів вважає неістотними і такими, що не призвели до неправомірності дій державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду.

Так само необґрунтованими апеляційний суд вважає і доводи апелянта про порушення 6 червня 2007 року невідомими особами порядку передачі майна на зберігання, оскільки зазначені дії не є виконавчими діями і вчинені по закінченню виконавчого провадження.

Враховуючи те, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає відхиленню.

     Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст. 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

                          у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду від 5 лютого 2008 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду можуть бути оскаржені безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою чинності.

Головуючий:

Судді: