Справа № 22-363\08 Головуючий в 1 інстанції: Красовський О.О.
Категорія: 37 Доповідач: Хилевич С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24 березня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Оніпко О.В.
суддів: Мельника Ю.М., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Томашевській І.М.
за участю ОСОБА_1, представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Рівненського районного суду від 11 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2007 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1помер її племінник ОСОБА_5. Він проживав одиноко, близьких родичів у нього не було. Позивач набула права третьої черги спадкоємців за законом.
Відповідач, приховавши від нотаріуса факт існування спадкоємця третьої черги, прийняла спадщину, яка відкрилась у зв'язку із смертю ОСОБА_5 в АДРЕСА_1. Як на підставу спадкування послалась на те, що вона проживала із ОСОБА_5 однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини. Натомість позивач вважає наведену обставина такою, що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 до грудня 2003 року мешкала у м. Запоріжжі.
ОСОБА_1 вчасно не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв'язку з правовою необізнаністю та тяжким захворюванням.
Вважаючи зазначені обставини поважними, просила суд визначити строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась у зв'язку із смертю ОСОБА_5, тривалістю у два місяці.
Рішенням Рівненського районного суду від 11 грудня 2007 року в позові відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, де покликається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що у вступній частині рішення не наведено даних про участь сторін у справі, а в мотивувальній частині - перекручено зміст її пояснень в судовому засіданні.
Судом першої інстанції не враховано, що поряд із стаціонарним лікуванням вона знаходилась і на амбулаторному лікуванні, що позбавляло її права на звернення до нотаріуса із відповідною заявою.
Крім того, вважає, що фактично судом визнано правомірними дії відповідача, яка ввела в оману нотаріуса, приховавши при прийнятті спадщини ту обставину, що існує також спадкоємець третьої черги, яка має переважне право на спадкування майна.
Просила колегію суддів скасувати рішення, що оскаржується, та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали апеляційну скаргу повністю, надавши колегії суддів пояснення в межах її доводів.
Представник ОСОБА_3 у суді, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на її безпідставність.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.
Між тим, такий висновок суду суперечить нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, виходячи з такого.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Обставина перебування ОСОБА_1 і ОСОБА_5 у родинних відносинах як тітки і племінника сторонами не оспорюється і підтверджується сукупністю письмових доказів, перевірених колегією суддів (а.с.а.с. 5-8).
Відповідно до положень ст. 1263 ЦК України позивач має право на третю чергу на спадкування за законом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 підтвердила в суді першої інстанції обставину проживання разом із спадкодавцем лише після смерті його батька, тобто з грудня 2003 року (а.с. 32). Таким чином, на момент відкриття спадщини вона не набула права спадкоємця п'ятої черги за законом, оскільки проживала із ОСОБА_5 менше ніж п'ять років і не могла бути його утриманцем, позаяк з її пояснень видно, що спадкодавець зловживав спиртними напоями.
Задовольняючи апеляційну скаргу, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_1 після відкриття спадщини періодично знаходилась на стаціонарному лікуванні (а.с. 9) та лікується амбулаторним способом, що позбавляло її права на звернення до нотаріуса із відповідною заявою.
Виходячи з наведених обставин, причини пропущення строку для прийняття спадщини колегія суддів вважає поважними.
Враховуючи неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, рішення, що оскаржується, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі ч. 3 ст. 1272, ст. 1263 ЦК України, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313-314, 316, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити повністю.
Рішення Рівненського районного суду від 11 грудня 2007 року - скасувати повністю.
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_5, тривалістю у два місяці з моменту набрання рішенням апеляційного суду законної сили.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржене поряд із рішенням суду першої інстанції в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням апеляційного суду чинності.
Головуючий:
Судді: