У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2008 року березня 04 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М.Г.
суддів - Прокопенка О.Б., Сахнюка В.Г.
з участю прокурора - Кравцової Л.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 жовтня 2007 року, яким :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка м. Конотоп, Сумської області, раніше засуджувалася:
1) 19.11.1999 року Конотопським міським судом за ч.3 ст. 140 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
2) 11.06.2002 року Конотопським міським судом за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі; 17.03.2007 року звільнилась по відбуттю строку покарання, -
засуджена за ч.2 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на вісім років шість місяців.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: Конотопського міського фінансового управління в Сумській області 51 грн.39 коп. витрат Конотопської ЦРЛ за лікування потерпілої ОСОБА_2; на користь ОСОБА_3 1826 грн. матеріальної та 3000 грн. моральної шкоди.
Доля речових доказів судом вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за вчинення злочину при слідуючих обставинах :
03.08.2007 року близько 22 години ОСОБА_1 перебуваючи у будинку АДРЕСА_1, після вживання спиртних напоїв на ґрунті неприязних стосунків та виниклої сварки, схопила ОСОБА_2 за волосся і нанесла їй два удари кулаком в обличчя, від чого остання впала на землю, вдарившись головою об цементні східці будинку. Не зупинившись на вчиненому ОСОБА_1, з метою спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, нанесла не менше 17 ударів ногами по тулубу ОСОБА_2 та залишила потерпілу на подвір'ї. 04.08.2007 року близько 01 години ОСОБА_1 і ОСОБА_4, повернувшись до будинку побачили ОСОБА_2, яка скаржилася на біль і викликали медичну допомогу. В результаті дій ОСОБА_1 потерпілій були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.
В поданій апеляції на вирок суду засуджена ОСОБА_1 з постановленим вироком не погоджується та зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення законодавства, а саме неправильно кваліфікував її дії за ч.2 ст. 121 КК України та не врахував неправомірні дії ОСОБА_2 і обставини, які пом'якшують її покарання. Вказує, що потерпіла ОСОБА_2 сама спровокувала конфлікт, під час якого ображала та вдарила ОСОБА_4, а у послідуючому на подвір'ї вдарила і її ключами в обличчя, а вона відповідно до ч.5 ст. 36 КК України та ст. 27 Конституції України захищалась, тому прохає вирок скасувати з направленням справи на додаткове розслідування.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора Кравцової Л.М. про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Викладені у вироку суду висновки, щодо доведеності вини ОСОБА_1 в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2, від яких настала смерть потерпілої, за обставин, викладених у вироку, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірено в судовому засіданні в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.
Доводи апеляції засудженої ОСОБА_1 про порушення законодавства при розгляді справи та неправильну кваліфікації її дій за ч.2 ст. 121 КК України не заслуговують на увагу.
Так ОСОБА_1, як під час досудового слідства, так і у судовому засіданні, визнаючи вину у повному обсязі, підтверджувала, що 03 серпня 2007 р. у пізній вечірній час на території будинку АДРЕСА_1, після виниклого конфлікту із ОСОБА_2, побила останню, спочатку вдаривши в обличчя, від чого потерпіла впала, вдарившись головою об східці, а потім нанесла близько 10 ударів ногами по тулубу.
Потерпіла ОСОБА_3 вказувала, що ОСОБА_2 була її дочкою. 04 серпня 2007 р. їй зателефонували знайомі і повідомили про перебуванні дочки в лікарні, де вона у послідуючому померла.
Згідно висновку судово-медичної експертизи (а.с. 138-143), смерть потерпілої ОСОБА_2 настала від тупої травми тулубу, що ускладнилася множинними переломами ребер і привела до гострої дихальної недостатності.
Із висновку судово-психіатричної експертизи (а.с. 124-126) вбачається, що ОСОБА_1 при вчинені злочину перебувала в стані простого алкогольного сп'яніння і під дію ст.ст. 19, 20 КК України не підпадає.
Суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідивши обставини справи за обвинуваченням ОСОБА_1, дійшов до висновку, що потерпіла ОСОБА_2 не провокувала конфлікт, а саме ОСОБА_1 вчинила відносно потерпілої неправомірні дії.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування вироку, колегія суддів також не вбачає.
Колегія суддів вважає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України вірною.
Покарання за зазначеним законом ОСОБА_1 судом призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України. При цьому враховано тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. За таких обставин суд першої інстанції, аргументовано призначив ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ вважає, що визначене ОСОБА_1 покарання є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Не знаходячи підстав до задоволення апеляції, керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 жовтня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженої ОСОБА_1 - без задоволення.
Головуючий М.Г. Луговий
Судді О.Б. Прокопенко
В.Г. Сахнюк