Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 січня 2025 року                                                             Справа№200/8094/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області,

про: визнання протиправним та скасування рішення №056750011805 від 03.09.2024 року про відмову у призначенні пенсії, зобов`язання призначити з 27.08.2024 року пенсію відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з розрахунку страхового стажу 31 рік 8 місяців 14 днів,-

                                                   В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення №056750011805 від 03.09.2024 року про відмову у призначенні пенсії, зобов`язання призначити з 27.08.2024 року пенсію відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з розрахунку страхового стажу 31 рік 8 місяців 14 днів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.08.2024 року позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно розписки повідомлення позивач надав повний пакет оригіналів документів, які підтверджують його стаж та статус.

За принципом екстериторіальності заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Листом від 05.09.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про направлення рішення пенсійного органу щодо розгляду його заяви від 27.08.2024 та надало копію рішення про відмову у призначенні пенсії у справі №056750011805 від 03.09.2024 року. Вказане рішення було ухвалене відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Харківський області 03.09.2024 р. Відмова у призначенні пенсії обґрунтована відсутністю у позивача необхідного страхового стажу роботи.

З вищевказаним рішенням ГУ ПФУ в Харківській області ОСОБА_1 не погоджується, вважає його неправомірним, необґрунтованим та таким, що порушує його право на соціальний захист та пенсійне забезпечення у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечувало проти задоволення позову, зазначивши наступне ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.08.2024 звернувся із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком, яка за принципом екстериторіальності була розглянута головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.09.2024 №056750011805 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказує, що відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконання інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і борони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебування на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Тобто, на переконання відповідача, законодавцем встановлено два критерії щодо визначення права на призначення пенсії за віком, а саме: - досягнення відповідного віку та - наявність страхового стажу.

Відповідач зазначив, що вік позивача на день звернення склав 56 років 02 місяці. На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж позивача на момент звернення складає 20 років 09 місяців 00 днів (при необхідних 25 роках). До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.06.2024 по 27.08.2024, оскільки згідно з довідкою ОК-5 від 27.08.2024, яку додано до заяви про призначення пенсії від 27.08.2024, станом на день подання заяви внески сплачені по 31.05.2024. Страховий стаж за результатом розгляду заяви від 27.08.2024 та доданих до неї документів зараховано по 31.05.2024.

Також вказав, що зарахування періодів проходження військової служби в особливий період із розрахунку один місяць за три місяці при призначенні пенсій за віком не передбачено діючим законодавством при призначенні пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 2.3 Положення “Про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей”, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах, у тому числі один місяць служби за три місяці в період участі в бойових діях у воєнний час та інше. Водночас, відповідно до пункту 1.1 вказаної Положення визначається порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393. Враховуючи зазначене, періоди проходження військової служби зараховано до страхового стажу позивача в одинарному розмірі. Період перебування заручником з 26.01.2016 по 27.12.2017 зараховано до страхового стажу позивача. Період підприємницької діяльності з 01.01.2021 по 01.01.2022 не зараховано до страхового стажу позивача, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків у цей період.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вказав, що для призначення позивачу дострокової пенсії за віком немає підстав, оскільки на момент досягнення 55 років позивач не мав необхідного страхового стажу не менше 25 років, передбачених п. 4 ст. 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, вважає відповідач, Головне управління діяло в межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо зобов`язання стягнути судові витрати на професійну юридичну допомогу у розмірі 3350 грн, відповідач вказав, що представником позивача не доведено факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в адміністративній справі № 200/8094/24. Водночас зазначив, що така категорія адміністративних справ є поширеною, а, отже, не потребує значних зусиль та витрат при здійсненні професійної правничої допомоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 09 грудня 2024 року судом витребувано додаткові докази по справі.

11 грудня 2023 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив Головного управління Пенсійного фонду, в якій позивач повністю спростовує доводи відповідача, що в ньому наведені, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд їх задовольнити.

16 грудня 2024 року до суду надійшли витребувані судом від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області додаткові докази по справі.

25 грудня 2024 року до суду від позивача надійшли додаткові докази по справі.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , що видане Військовою частиною НОМЕР_3 22 вересня 2023 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників бойових дій.

Довідка від 07 березня 2022 року № 353 підтверджує перебування прапорщика ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 з 25 лютого 2022 року по 07 березня 2022 року.  

Довідкою від 29 жовтня 2023 року № 1556/885, що видана Військовою частиною НОМЕР_4 , підтверджується факт участі штаб-сержанта ОСОБА_1 в період з 27 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року; з 13 листопада 2022 року по 15 листопада 2023 року; з 23 лютого 2023 року по 24 лютого 2023 року; з 08 березня 2023 року по 12 травня 2023 року; з 12 травня 2023 року по 24 липня 2023 року та з 28 липня 2023 року по 29 жовтня 2023 року (дата видачі цієї довідки) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Випискою з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України за підписом директора Українського національного центру розбудови миру № 06-08/9909 від 03 липня 2024 року підтверджено, що позивача визнано особою позбавленої особистої свободи. Дата початку строку позбавлення особи особистої свободи – 26 січня 2016 року. Дата звільнення – 27 грудня 2017 року.

Листом від 15 липня 2024 року № 33/7-4-4882-в Штабу Антитерористичного центру при службі безпеки України позивача повідомлено про те, що за наявними Об`єднаному центрі даними громадянин України ОСОБА_1 26 січня 2016 року захоплений представниками незаконних збройних формувань окупаційної влади та незаконно утримувався в Донецькій області. З результатами реалізації Об`єднаним центром відповідних заходів 27 грудня 2017 року громадянина ОСОБА_1 звільнено з місць несвободи та повернуто на підконтрольну Уряду України територію.

Аналогічну інформацію викладену у листі від 15 липня 2024 року № 33/7-4-4882-в Штабу Антитерористичного центру при службі безпеки України містив також і лист від 09 січня 2018 року Ч-27.

Також до матеріалів справи додано Виписку з єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, відповідно до якого ОСОБА_1  - визнано особою позбавленою особистої свободи з 26 січня 2016 року по 27 грудня 2017 року.  

Довідкою від 01 серпня 2024 року № 1556/3772, що видана Військовою частиною НОМЕР_4 підтверджено факт безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України штаб-сержанта ОСОБА_1 в наступні періоди: з 27 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року; з 13 листопада 2022 року по 15 листопада 2022 року; з 23 лютого 2023 року по 24 лютого 2023 року; з 08 березня 2023 року по 12 травня 2023 року; з 21 травня 2023 року по 24 липня 2023 року; з 28 липня 2023 року по 07 грудня 2023 року; з 15 грудня 2023 року по 16 березня 2024 року; з 22 березня 2024 року по 16 квітня 2024 року; з 13 травня 2024 року по 26 червня 2024 року.

У довідці від 11 серпня 2024 року № 666 Військової частини НОМЕР_5 підтверджено перебування Штаб-сержанта ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 АДРЕСА_1 .

27.08.2024 року позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно розписки повідомлення ОСОБА_1 до вказаної вище заяви додав: військовий квиток НОМЕР_6 , довідку від 30.07.2024 про відкритий рахунок в банку, ІНН код, документи, що підтверджують особливий статус особи УБД № 257623, № 353, № 33/8-ч-27, № 33/7-4-4882-в, № 06-08/9909, інші документи № 1556/3772, № 1556/885, № 1556/3772, № 666 від 11.08.2024, пам`ятка пенсіонера, паспорт, НОМЕР_2 , трудова книжка НОМЕР_7 , анкета опитування 27.08.2024, диплом НОМЕР_8 .   

Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок №22-1) заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Відповідно до абз. 14 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

За принципом екстериторіальності заява позивача від 27 вересня 2024 року була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області від 03 вересня 2024 року № 056750011805 позивачу відмовлено в призначенні пенсії як учаснику бойових дій. В рішенні зазначено, що необхідний вік становить 55 років. Вік заявника 56 років 02 місяці. Необхідний страховий стаж становить 25 років. Страховий стаж заявника становить 20 років 09 місяців 00 днів. В рішенні вказано, що відповідно до п. 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України після досягнення чоловіками 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років. Результат розгляду документів, доданих до заяви: до загального страхового стажу зараховані всі періоди роботи. Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком: ОСОБА_1 , відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Заявник працює. Матиме право на пенсію з 05 червня 2033 року, або при набутті необхідного страхового стажу.

Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу»   (Форма ок-5) встановлено, що за період роботи позивача з червня 2024 року  по вересень 27  2024 року страхові внески сплачено в повному обсязі. За період з 01 січня 2021 року по 01 січня 2022 року відомості про нарахування доходу містяться за періоди з січня 2021 року по грудень 2021 року за січень 2022 року такі відомості відсутні.  Періоди з 25 лютого 2022 року по 31 липня 2024 року у відомостях по спеціальному стажу містять код підстави для обліку спецстажу «ПСД003Г1».

Відповідно до розрахунку стажу позивача РС-право наданого позивачем до позовної заяви встановлено, що до страхового стажу не зараховано період з 01 червня 2024 року по 27 серпня 2024 року, період перебування у заручниках з 26 січня 2016 року по 27 грудня 2017 року та період підприємницької діяльності з 01 січня 2021 року по 01 січня 2022 року. Періоди виконання позивачем бойових завдань з 27 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року, з 13 листопада 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 23 лютого 2023 року по 24 лютого 2023 року, з 08 березня 2023 року по 12 травня 2023 року, з 21 травня 2023 року по 24 липня 2023 року, з 28 липня 2023 року по 07 грудня 2023 року, з 15 грудня 2023 року по 16 березня 2024 року, з 22 березня 2024 року по 16 квітня 2024 року, з 13 травня 2024 року по 26 червня 2024 року зараховані позивачу без врахування кратності в одинарному розмірі.  

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV).

Приписами ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, зокрема, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Як вже встановлено судом, позивач у віці 56 років 02 місяці звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До заяв позивачем надано: військовий квиток НОМЕР_6 , довідку від 30.07.2024 про відкритий рахунок в банку, ІНН код, документи, що підтверджують особливий статус особи УБД № 257623, довідки № 353, № 33/8-ч-27, № 33/7-4-4882-в, № 06-08/9909, інші документи № 1556/3772, № 1556/885, № 1556/3772, № 666 від 11.08.2024, пам`ятка пенсіонера, паспорт, НОМЕР_2 , трудова книжка НОМЕР_7 , анкета опитування 27.08.2024, диплом НОМЕР_8 .   

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV).

Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1, п. 2.1 якого визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.

Так, відповідно до пп. 5 п. 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV).

Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII (зі змінами) передбачено пільги щодо обчислення стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Отже ця норма є бланкетною, оскільки передбачає пільговий прядок обчислення страхового стажу, а щодо порядку його обчислення відсилає до іншого нормативно – правового акту.

Таким нормативно-правовим актом є Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014, відповідно до пункту 2.3 розділу 2 якого передбачено, що час проходження служби, упродовж якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Тобто, час проходження служби позивачем в особливий період в який позивач безпосередньо брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України  з 27.04.2022 по 09.11.2022; 13.11.2022 по 15.11.2022; 23.02.2023 по 24.02.2023; 08.03.2023 по 12.05.2023; 21.05.2023 по 24.07.2023; 28.07.2023 по 07.12.2023; 15.12.2023 по 16.03.2024; 22.03.2024 по 16.04.2024; 13.05.2024 по 26.06.2024 повинен зараховуватися на пільгових умовах (один місяць за три) як участь у бойових діях у воєнний час.

Законом України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» від 26.01.2022 р. № 2010-IX визначено основи соціального і правового захисту осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також членів їхніх сімей.

Статтею 11 Закону України № 2020-ІХ передбачено, що за особою, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також протягом шести місяців з дня звільнення, у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Держава забезпечує додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення шляхом надання права на одноразове отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, отримання освіти за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До страхового стажу особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зараховується фактичний строк позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Дія цієї статті не поширюється на осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа військовослужбовців.

Відповідно до ст. cт. 11, 20, 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV визначено гарантії пенсійного забезпечення осіб, які перебували у заручниках, в частині зарахування стажу та обчислення і сплати страхових внесків. Вказані громадяни підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Відповідно до ст. cт. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Абзацом 5 частини 1 статті 24 Закону України № 1058 передбачено, що для осіб, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, період позбавлення особистої свободи зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Згідно абз. 11 ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058 за осіб, зазначених у пункті 15 статті 11 цього Закону, страхові внески за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після звільнення сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином відповідно до положень Закону України № 2010-IX та Закону України № 1058 до страхового стажу особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зараховується фактичний строк позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Таким чином, на переконання суду відповідач не зарахував до страхового стажу для призначення пенсії за віком період позбавлення особистої свободи позивача з 26.01.2016 р. по 27.12.2017 р.

Суд не приймає посилання представника позивача стосовно того, що до строку  позбавлення особистої свободи позивача з 26.01.2016 року по 27.12.2017 року необхідно зарахувати 6 місяців та кратності один к трьом.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 2010-IX  та ст. 24 Закону України № 1058 до страхового стажу особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зараховується фактичний строк позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Також не передбачено застосування кратності один к трьом за цей період, а ні Законами а ні Порядком № 530 від 14.08.2014 р. на який посилається представник позивача.

Абз. 11 ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058 передбачено, саме сплата страхових внесків за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після звільнення сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету, а не зарахування 6 місяців страхового стажу особи.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду здійснення ним підприємницької діяльності з 01.01.2021 по 01.01.2022 та періоду роботи 01.06.2024 по 27.08.2024 з суд зазначає наступне.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Суд зазначає, що страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами. Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.

Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу»   (Форма ок-5) встановлено, що за період роботи позивача з 01 червня 2024 року  по 27 серпня 2024 року страхові внески сплачено в повному обсязі. За період роботи позивача з 01 січня 2021 року по 01 січня 2022 року відомості про нарахування доходу містяться лише за періоди з січня 2021 року по грудень 2021 року за січень 2022 року відсутні. Відомості про сплату страхових внесків містяться за періоди з січня по грудень 2021 року за січень 2022 року відсутні.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період його роботи з 01 червня 2024 року  по 27 серпня 2024, та з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року.

Позовні вимоги щодо зобов`язання призначити з 27.08.2024 року пенсію позивачу відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з розрахунку страхового стажу 31 рік 8 місяців 14 днів суд вважає такими, що є передчасними, оскільки стосуються розрахунку стажу, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а, отже, така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч. 2 ст. 9 КАС визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовує. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №056750011805 від 03.09.2024 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 серпня 2024 року про призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зарахувати періоди служби з 27 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року, з 13 листопада 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 23 лютого 2023 року по 24 лютого 2023 року, з 08 березня 2023 року по 12 травня 2023 року, з 21 травня 2023 року по 24 липня 2023 року, з 28 липня 2023 року по 07 грудня 2023 року, з 15 грудня 2023 року по 16 березня 2024 року, з 22 березня 2024 року по 16 квітня 2024 року, з 13 травня 2024 року по 26 червня 2024 року, на пільгових умовах - один місяць служби за три, зарахувати до страхового стажу позивача період позбавлення особистої свободи з 26.01.2016 року по 27.12.2017 року, період здійснення підприємницької діяльності з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, період з 01 червня 2024 по 27 серпня 2024 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3350 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В прохальній частині позовної заяви заявлена вимога про стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3350 грн.

На виконання приписів ст. 134 КАС України надано

Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником  позивача долучено до позовної заяви: договір про надання правничої допомоги від 18.09.2024 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 07.11.2024 року серії АЕ № 1332220, квитанцію банку про сплату послуг від 23.09.2024 року на суму 3550 грн.

Відповідно розділу 4 Договору про надання правової допомоги від 18.09.2024 року, визначено, що гонорар є формою винагороди за надання правничої допомоги. Розмір винагороди розраховується згідно визначених ставок, а саме: усна консультація з визначенням документів становить -  0,5 МПЗ (мінімальна заробітна плата), складання адвокатського запиту – 0,25 МПЗ, участь у суді першої інстанції в одній справі 2 МПЗ + 0,5 МПЗ судодень,  участь у суді першої інстанції (додатковій) пов`язаній справі 2 МПЗ + 0,5 МПЗ судодень, участь в апеляційному розгляді справі 2 МПЗ + 0,5 МПЗ судодень, участь в касаційному розгляді справі 3 МПЗ + 1,5 МПЗ судодень, розмір адвокатського гонорару за годину роботи - 0,25 МПЗ.

Також в договорі визначено, що клієнт перераховує адвокату 3550 грн. протягом 30 днів з моменту укладення договору. Залишок суми гонорару розраховується   відповідно до обсягу виконаної роботи/наданих послуг та сплачується протягом 5 днів з часу здійснення такого розрахунку.

Суд зазначає, представником позивача не надано розрахунку щодо детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, на виконання вимог ч. 4 ст. 134 КАС України. Оскільки на час прийняття рішення відсутні документи щодо опису проведених робіт, вимоги про стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 3350 грн., є передчасними та не підлягають задоволенню.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

                                                   В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення №056750011805 від 03.09.2024 року про відмову у призначенні пенсії, зобов`язання призначити з 27.08.2024 року пенсію відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з розрахунку страхового стажу 31 рік 8 місяців 14 днів – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №056750011805 від 03.09.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 ) від 27 серпня 2024 року про призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши до страхового стажу позивача періоди служби з 27 квітня 2022 року по 09 листопада 2022 року, з 13 листопада 2022 року по 15 листопада 2022 року, з 23 лютого 2023 року по 24 лютого 2023 року, з 08 березня 2023 року по 12 травня 2023 року, з 21 травня 2023 року по 24 липня 2023 року, з 28 липня 2023 року по 07 грудня 2023 року, з 15 грудня 2023 року по 16 березня 2024 року, з 22 березня 2024 року по 16 квітня 2024 року, з 13 травня 2024 року по 26 червня 2024 року, на пільгових умовах - один місяць служби за три, зарахувати до страхового стажу позивача період позбавлення особистої свободи з 26.01.2016 року по 27.12.2017 року, період здійснення підприємницької діяльності з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, період з 01 червня 2024 по 27 серпня 2024 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 31 січня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.     

Суддя                                                                                   В.В. Олішевська