Справа № 287/39/19

провадження 1-кп/287/16/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м. Олевськ

        Олевський районний суд Житомирської області у складі:

                                головуючого судді          ОСОБА_1 ,

                секретаря судового засідання          ОСОБА_2 ,

                                        прокурора          ОСОБА_3

                                        обвинуваченого   ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018060260000414 від 16.10.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня-Замисловицька, Олевського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, інваліда 3-ої групи, не одруженого, не працюючого, не депутата, дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням  ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 15.10.2018 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_4 перебував на подвір`ї за місцем власного проживання, що по АДРЕСА_1 , куди в цей час прийшла його колишня дружина - ОСОБА_5 . В цей же ж день та час на грунті раніше виниклих неприязних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 підійшовши до ОСОБА_5 наніс їй один удар кулаком своєї правої руки в область обличчя останньої, після чого схопивши її своєю правою рукою за волосся на голові вдарив два рази головою об стіну хліва. Продовжуючи бити останню, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 кулаком правої руки один удар в область черевної порожнини та один удар в область спини в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця на фоні припухлості шкіри по центру лобної ділянки, на нижній губі зліва осадження шкіри з синцем на слизовій оболонці, синцем лівій потиличній ділянці на фоні припухлості м`яких тканин, синця в нижній третині лівого плеча по внутрішній поверхні, синця в правій клубовій ділянці, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Окрім цього, 10.12.2018 року близько 13 години ОСОБА_4 перебував за місцем власного проживання, що по АДРЕСА_1 , куди в цей час прийшла ОСОБА_5 . В цей же ж день та час на грунті раніше виниклих неприязних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, через будинок, в ході якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , знаходячись в одній з кімнат вищевказаного будинку підійшов до ОСОБА_5 та схопивши її руки обома своїми руками, наніс головою один удар в область перенісся останньої, від якого ОСОБА_5 не втримавшись на ногах упала на спину на підлогу, де продовжуючи свої дії ОСОБА_4 сів зверху на ОСОБА_5 та наніс своїми руками близько 10 ударів по голові останньої та близько 5 ударів кулаками в область тулуба та грудної клітини зліва, в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: синців в обох параорбітальних ділянках на фоні набряку, в ділянці надперенісся на фоні набряку, у волосистій частині лівої лобно-тім`яної ділянки, по задній поверхні лівої вушної раковини біля її верхнього краю, на верхній губі зліва, на слизовій оболонці верхньої губи, більше зліва, по тильній поверхні обох кистей; садна на спинці носа з права, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості; закритого перелому 6-го ребра зліва, які викликали довготривалий розлад здоров`я та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України (у редакції 2018 року), як умисні дії, які виразились в умисному нанесенні легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , посилаючись на ст. 49 КК України заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, посилаючись на наявність всіх підстав, передбачених ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Потерпіла ОСОБА_5 заперечила проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи заявлене клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Санкція ч. 1 ст. 122 КК України передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

За змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового кримінального правопорушення, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним нетяжкого злочину минуло п`ять роки.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене, тобто, згідно обвинувального акту 15.10.2018 року ( ч.1 ст.125 КК України) та 10.12.2018 року (ч. 1 ст. 122 КК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Судом встановлено, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, належить до нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років. Вказане кримінальне правопорушення вчинено 10.12.2018 року.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, віднесено до кримінального проступку, за яке передбачено покарання у виді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року. Вказане кримінальне правопорушення вчинене 15.10.2018 року.

Таким чином, з дня вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень станом на день розгляду справи у суді 30.01.2025 року пройшло більше 6 років, що є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 суть обвинувачення та наявність підстав для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, із чим він погодився та не вимагав здійснювати провадження в повному обсязі в загальному порядку.

Також, суд звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

За таких обставин, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого   ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд зазначає таке.

За змістом ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 7 постанови №12 від 23.12.2005 Пленум Верховного Суду України зазначив, що у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд у своїй постанові від 24.05.2018 (справа № 531/2332/14-к) у якій зазначив, що коли відповідно до вимог частини четвертої статті 286 КПК України сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у пункті першому частини другої статті 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Таким чином, цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого   ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає залишенню без розгляду, а потерпілій роз`яснюється право на звернення з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Заходи забезпечення кримінального провадження не вживались.

Керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, ст. ст. 122, 125, 126, 284-288, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження і звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України  у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 3 ч. 1  ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060260000414 від 16.10.2018 року - закрити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого   ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особами, які не були присутніми під час оголошення ухвали у той же строк після отримання її копії.

Суддя: ОСОБА_1