Справа № 559/4843/24

Провадження № 2/559/338/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Макеєва С.В.,

за участю секретаря судового засідання Франчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції учасників.

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики у загальному розмірі 5 000 000, 00 грн., а також судових витрат у справі. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 17.07.2019 він уклав з ОСОБА_2 договір позики у спрощеній формі грошових коштів, оформлений розпискою, відповідно до якої надав відповідачці в борг кошти в сумі 5 000 000, 00 грн., із зобов`язанням повернути по вимозі ОСОБА_1 грошові кошти до серпня 2021 року. Станом на 20.12.2024 (день подачі позову) ОСОБА_2 борг не віддала, тобто своїх зобов`язань не виконала. На його прохання повернути борг жодним чином не реагує. Зважаючи на це, змушений звернутись до суду.

Відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що дійсно, 17 липня 2019 року вона з ОСОБА_1 уклала договір позики, який оформили у вигляді розписки. Вона отримала в борг від позивача грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн., із зобов`язанням повернути їх по вимозі позикодавця - ОСОБА_1 в строк до серпня 2021 року. Факт того, що вона боргує позивачу вказані кошти підтверджується і тим, що згідно до ухвали Господарського суду Рівненської області по справі № 918/806/21 від 07 грудня 2021 року було визнано в межах її справи про неплатоспроможність грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 у розмірі 5000000 (п`ять мільйонів) грн.00 коп., як вимоги другої черги задоволення. Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору кредитора ОСОБА_1 у розмірі 4 540 грн. 00 коп. Таким чином вона не заперечує факт існування вказаного боргу, так як він був однією з підстав щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність її як фізичної особи, яка на сьогоднішній день закрита. У зв`язку з цим вона не змогла ні відновити свою платоспроможність, ні погасити борги у порядку встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, а відтак через скрутне фінансове становище не може виконати обов`язку і перед даним позичальником - ОСОБА_1 . Просить суд здійснювати розгляд даної справи без її участі.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 25.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду.

Ухвалою суду від 15.0.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи.

Представник позивача – адвокат Пасічник Ю.О., згідно поданої заяви просять розгляд справи провести без участі позивача та його представника.

Відповідачка також просила провести розгляд справи без її участі, про що зазначила у відзиві.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів. Відповідно ч.2 ст.247, ч. 4 ст. 268 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ.Фактичні обставини,встановлені судом.

Судом встановлено, що 17.07.2019 ОСОБА_2 взяла у ОСОБА_1 в позику грошові кошти в розмірі 5000000, 00 грн., які зобов`язалась повернути до серпня місяця 2021 року. Відповідачем власноруч заповнена та підписана розписка від 17.07.2019 (а.с. 12).

Боргова розписка, заповнена та підписана ОСОБА_2 , відповідає вимогам закону і породжує правові наслідки, що наступають внаслідок невиконання договору позики та умов, визначених у змісті розписки. Вищезазначена розписка складена 17.07.2019 підтверджує як факт отримання відповідачем коштів за договором позики, так і зобов`язання повернути ці кошти, що не виконані відповідачем, оскільки оригінал розписки надала суду саме сторона позивача.

Згідно до ухвали Господарського суду Рівненської області по справі № 918/806/21 від 07 грудня 2021 року було визнано в межах її справи про неплатоспроможність грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 у розмірі 5000000 (п`ять мільйонів) грн.00 коп., як вимоги другої черги задоволення. Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору кредитора ОСОБА_1 у розмірі 4 540 грн. 00 коп. (а.с. 21-25).

Постановою Північно-західного апеляційного Господарського суду від 19.03.2024 провадження у справі № 918/806/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 закрито (а.с. 26-38).

IV. Норми права, які застосував суд.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст.1047ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2015 року № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16.

Статтею 204ЦК України визначено принцип презумпції правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підтвердження невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по поверненню суми позики позивач надав суду оригінал розписки відповідача від 14.04.2021.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 25.04.2012 року у справі № 6-24ц12, наявність оригіналу розписки в кредитора свідчить про існування невиконаного зобов`язання.

Статтею 524ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд приходить до висновку, що позивач надав належні та допустимі докази існування між ним та ОСОБА_2 зобов`язальних правовідносин. Наявність оригіналу боргової розписки у позивача (кредитора) свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане. Окрім того, відповідачка позов визнала. Боргова розписка від 17.07.2019 підтверджує факт укладення договору позики між сторонами і отримання коштів ОСОБА_2 , як наслідок виникнення у неї обов`язку в їх поверненні. Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 15140, 00 грн. (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 5000000 (п`ять мільйонів) гривень 00 копійок основного боргу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя   С.В. Макеєв