Справа № 595/1937/24

Провадження № 3/595/12/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2025                                                                                м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого пожежником ДСНС Тернопільського району,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2024 року о 00 год. 22 хв. в м. Бучач по вул. Галицька, 25 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter », д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер 6820» та в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

10 січня 2025 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії консультативного висновку директора Науково-дослідного інституту держави і права ім. С.С. Дністрянського ОСОБА_2 № 1885 від 10 січня 2025 року, у відповідності до якого відповісти на поставлене запитання №1 (запитання: чи ОСОБА_1 є тією особою, яка зображена у файлі «NO20241201-002126-006372.МР4») не вдається за можливе, у зв`язку з тим, що відеозапис є низької якості, події зафіксовано у нічну пору доби, тому освітлення неякісне, зокрема на лобовому склі автомобіля зображено відблиск світла, у зв`язку із чим неможливо встановити положення голови та тіла особи, яка знаходиться на місці водія транспортного засобу.

11 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності, вмотивовані тим, що 01 грудня 2024 року близько 00:20 він з дівчиною та другом повертались додому від спільних друзів. Вони усвідомлювали, що трохи не розрахували свій час та повертаються додому у комендантську годину та розуміли, що по дорозі їх можуть зупинити працівники поліції, з якими можуть бути працівники ТЦК. За кермом був його друг, він з другом не вживали алкогольні напої 30 листопада 2024 року та 01 грудня 2024 року. Дівчині стало погано, тому вони зупинились, після чого до них під`їхали працівники поліції на службовій машині. Тим часом друг втік з транспортного засобу, оскільки дуже сильно хвилювався, що з працівниками поліції можуть бути працівники ТЦК. Працівники поліції підійшли до авто та повідомили, що нібито зупинили їх за порушення комендантської години, незважаючи на те, що авто не здійснювало руху, сказали, що в нього, нібито, явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення кольору обличчя та тремтіння пальців рук, і запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Зазначає, що він транспортним засобом 01 грудня 2024 року не керував, алкогольні напої не вживав, жодних з перелічених працівниками ознак алкогольного сп`яніння в нього не було. Працівники поліції не діставали при ньому газоаналізатор, тому припускає, що приладу у них навіть і не було з собою. Йому не було представлено працівниками поліції сертифікату відповідності газоаналізатора, направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі йому не видавали. Він думав, що стосовно нього складають протокол за порушення комендантської години, оскільки саме таку причину йому назвали працівники поліції. Вважає, що стосовно нього незаконно складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Крім того, дівчина неодноразово зазначала працівникам поліції, що він не керував транспортним засобом, а водій втік, бо думав, що з поліцією є працівники ТЦК. Працівники поліції виявляли зверхнє ставлення. Окрім того, виявляли формальне ставлення до справи, не називали будь-яких конкретних підстав для притягнення його до відповідальності та не надали жодних доказів, їхні зауваження та пояснення працівники поліції залишили поза увагою. Поведінка працівників поліції свідчила про явний намір за будь-яких обставин притягнути його до адміністративної відповідальності, не залежно від підстав. Вини у правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає, оскільки 01 грудня 2024 року у стані сп`яніння не перебував, транспортним засобом не керував.

15 січня 2025 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії консультативного висновку № 18154/8 від 15 січня 2025 року складеного к.м.н., спеціалістом вищої категорії, лікарем-психіатром ОСОБА_3 , з якого слідує, що у ОСОБА_1 на відеозаписі « ОСОБА_1 130.mp4» не спостерігаються ознаки алкогольного сп`яніння, які визначені Наказом МВС та МОЗ від 19 листопада 2015 року № 735.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 01 грудня 2024 року він, разом з дівчиною ОСОБА_4 та другом ОСОБА_5 , який перебував за кермом автомобіля, поверталися додому. Дівчині стало погано, тому вони зупинилися. Коли приїхали працівники поліції, друг подумав, що з поліцейськими є працівники ТЦК, тому втік через пасажирські двері, так як проживає в АДРЕСА_2 . Він думав, що поліцейські притягують їх до відповідальності за перебування на вулиці під час комендантської години. Автомобіль, у якому вони знаходилися, належить його батьку, а за кермом перебував його друг, який відвозив його з дівчиною додому, оскільки йому був потрібний транспортний засіб наступного дня.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що 01 грудня 2024 року близько 00:20 вона з ОСОБА_1 та ще одним другом ОСОБА_7 повертались додому від спільних друзів. Вони усвідомлювали, що трохи не розрахували свій час та повертались додому у комендантську годину, та розуміли, що по дорозі їх можуть зупинити працівники поліції разом із працівниками ТЦК. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 алкогольних напоїв у той вечір не вживали. По дорозі свідку стало погано, тому вони зупинились, після чого до них під`їхали працівники поліції, а друг тим часом покинув транспортний засіб, оскільки дуже сильно хвилювався, що з працівниками поліції можуть бути працівники ТЦК. ОСОБА_1 в той вечір автомобілем не керував, алкогольні напої не вживав, жодних з перелічених працівниками ознак алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 не було. Працівники поліції не діставали ні газоаналізатор, ні сертифікат відповідності газоаналізатора, також не видавали ОСОБА_1 направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному. Свідок думала, що стосовно ОСОБА_1 складають протокол за порушення комендантської години.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що 01 грудня 2024 року близько 00:20 він, ОСОБА_1 та дівчина ОСОБА_1 – ОСОБА_6 повертались додому від спільних друзів. Вони усвідомлювали, що трохи не розрахували свій час, повертаються додому у комендантську годину, також розуміли, що по дорозі їх можуть зупинити працівники поліції із працівниками ТЦК. Свідок був за кермом автомобіля, алкогольних напоїв вони з ОСОБА_1 не вживали. Коли ОСОБА_6 стало погано, вони зупинились, після чого до них під`їхали працівники поліції на службовій машині, а він, свідок, тим часом втік з транспортного засобу, оскільки дуже сильно хвилювався, що з працівниками поліції можуть бути працівники ТЦК, та пішов додому. Від ОСОБА_1 та його дівчини довідався, що стосовно ОСОБА_1 працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

31 січня 2025 року захисник ОСОБА_1 – адвокат Ковалівський Б.В. подав до суду письмові заперечення з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вмотивовані тим, що з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним щодо ОСОБА_1 , не погоджується. Вважає, що працівниками поліції допущено ряд порушень, докази вини ОСОБА_1 в сукупності є недостатніми для притягнення до адміністративної відповідальності. 01 грудня 2024 року ОСОБА_1 у стані сп`яніння не перебував, транспортним засобом не керував. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними доказами. З переглянутих матеріалів відеофіксації, доданих до протоколу, слідує, що в них зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, проте не зафіксовано факту керування ним транспортним засобом, із відео неможливо встановити, що останній керував транспортним засобом, відсутній момент його зупинки та підстави такої зупинки. ОСОБА_1 без належних на те підстав було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. На відео зафіксовано, як поліцейський складає направлення на огляд водія від 01 грудня 2024 року, в якому відразу, не питаючи ОСОБА_1 , своєю рукою вписує, що останній відмовився від проходження огляду. Після цього, поліцейський пропонує ОСОБА_1 підписати направлення, яке він склав. Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. Лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Поліцейський говорить ОСОБА_1 підписати направлення на медичний огляд, не роз`яснюючи, що саме він підписує та для чого воно потрібно, тільки говорить: «це те, що ти відмовився». Співробітники поліції фактично ввели ОСОБА_1 в оману, схиливши його до підпису у направленні на медогляд та в акті огляду, в якому зазначили, що він відмовляється від проходження такого огляду. Крім того працівниками поліції не було з`ясовано хто керував транспортним засобом, фактично працівники поліції побачили, що біля машини стоїть ОСОБА_1 та прийняли його за водія, однак ОСОБА_1 не є юридично обізнаним, тому припустив, що на нього складають протокол за порушення комендантської години та те, що проходження огляду на стан сп`яніння потрібно для оформлення даного протоколу. Дана обставина підтверджується консультативним висновком за вих. №1885 від 10 січня 2025 року, згідно якого не видається можливе встановити чи є ОСОБА_1 є тією ж особою, яка зображена у відеофайлі «NO20241201—002126-006372.MP4», у зв`язку із тим, що відеозапис є низької якості, події зафіксовані у нічну пору доби, тому освітлення не якісне, зокрема на лобовому склі автомобіля зображено відблиск світла, у зв`язку із чим не можливо встановити положення голови та тіла, яка знаходиться на місці водія транспортного засобу. Крім того, те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом спростовується показами свідків, які були допитані у судовому засіданні. Із оглянутого відеозапису, зробленого за допомогою нагрудної камери поліцейського, вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні ознаки алкогольного сп`яніння вказані поліцейськими, в тому числі - різка зміна забарвлення шкіри обличчя, порушення мови. Із даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 веде себе адекватно, спілкується із поліцейським, логічно висловлює свої міркування, скоординований у своїх рухах. Так, як слідує з відеозапису, ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейських, а його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається його спілкування з поліцейськими. Крім того, з цього ж відеозапису вбачається, що спілкування відбувалось у вечірню пору доби, а тому не можливо встановити таку ознаку як різка зміна забарвлення шкіри обличчя ОСОБА_1 . За відмову від проходження водія від освідчення на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння встановлену ст. 130 КУпАП лише за керуванням такою особою транспортним засобом і лише за наявності ознак такого сп`яніння, що в даному випадку працівниками поліції не встановлювалися. Отже, сама по собі відмова від проходження огляду на стан сп`яніння за умови відсутності його ознак, не утворює складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Дані обставини підтверджуються консультативним висновком від 15 січня 2025 року за вих. №18154/8 в якому зазначено, що з поданого на експертизу відеозапису « ОСОБА_1 130.mp4» не спостерігається наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, визначених Наказом МВС та МОЗ від 09 листопада 2015 року за №1452/735: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Працівники поліції зазначили, що у ОСОБА_1 наявна ознака алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота на 1 хв. 19 с., однак від початку відеозапису до 1 хв. 20 сек. ОСОБА_1 не розмовляв із працівниками поліції та на відеозаписі не спостерігається, що останній відкривав рота, у зв`язку із чим протягом даного часового проміжку не видається за можливе встановити у ОСОБА_1 зазначену ознаку алкогольного сп`яніння. Також при перегляді відеозапису не встановлено, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, або про те, що транспортний засіб був затриманий в порядку ст. 265-2 КУпАП. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком. Зважаючи на викладене, адвокат просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі ст. 247 КУпАП.

Присутній у судовому засіданні захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Ковалівський Б.В. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, ознайомившись із письмовими запереченнями захисника, адвоката Ковалівського Б.В., заслухавши його пояснення в судовому засіданні, пояснення ОСОБА_1 та покази свідків, дослідивши письмові докази, прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 580-VIII, поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

У відповідності до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 185969 від 01 грудня 2024 року, де викладено суть правопорушення;

- рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Корчинського В.К. від 01 грудня 2024 року;

- рапортом поліцейського СРПП відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Гузана А.М. від 02 грудня 2024 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного стосовно ОСОБА_1 , згідно якого в останнього виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота; різке почервоніння шкіри обличчя. З результатами ОСОБА_1 згідний, про що розписався у відповідній графі;

- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 грудня 2024 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

У судовому засіданні було досліджено DVD-R диск з відеозаписами, який долучено до матеріалів справи. Як слідує із відеозаписів, працівниками поліції зафіксовано факт керування та зупинку автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 . Підстава зупинки – керування транспортним засобом в комендантську годину. Працівником поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; виражене тремтіння пальців рук. На запитання поліцейського про вживання алкоголю водієм останній заперечив вживання ним алкоголю. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці чи в медичному закладі водій відмовився. Згодом, під час складання матеріалів та в ході розмови із працівниками поліції ОСОБА_1 зізнався, що випив алкоголь, у невеликій кількості, 100-150 грамів, та жодних заперечень з приводу керування автомобілем не висловлював. Працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з якими водія було ознайомлено, та вручено водієві. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Вказана норма Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Наведеними вище письмовими доказами, достовірність яких в суду не викликає сумнівів, а також матеріалами відеофіксації у повній мірі стверджується вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд критично відноситься до показів, наданих в судовому засіданні свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки вказані особи є близькими особами ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_6 є дівчиною, з якою ОСОБА_1 перебуває у відносинах, а ОСОБА_7 є його другом, відтак вказані свідки – зацікавлені особи і їх покази суд розцінює як такі, що мають на меті уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення та не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Заперечення ОСОБА_1 та його захисника з приводу керування транспортним засобом спростовуються відеозаписами, дослідженими у судовому засіданні, з яких слідує, що ОСОБА_1 під час розмови із працівниками поліції жодних заперечень стосовно того, що він керував автомобілем, не висловлював, як і не зазначав про те, що транспортним засобом керувала інша особа.

Наданий  ОСОБА_1 консультативний висновок Науково-дослідного інституту держави і права ім. С.С. Дністрянського № 1885 від 10 січня 2025 року не є доказом для спростування факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 чи підтвердження факту керування іншою особою, а відтак судом до уваги не береться.

Долучений до матеріалів справи ОСОБА_1 консультативний висновок № 18154/8 від 15 січня 2025 року, складений к.м.н., спеціалістом вищої категорії, лікарем-психіатром ОСОБА_3 , суд оцінює критично, оскільки проведення такого огляду не відповідає вимогам ст. 266 КпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд відхиляє твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не проявляв жодних ознак алкогольного сп`яніння, оскільки відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. З наявних у справі відеозаписів видно, що працівник поліції оголошував ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння.

Окрім цього, ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, різке почервоніння шкіри обличчя), які були визначені поліцейським підставою для направлення на огляд на стан сп`яніння зафіксовані як в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в КНП «Бучацька міська лікарня» БМР від 01 грудня 2024 року, так і в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Аргументи захисника про те, що ОСОБА_1  не є юридично обізнаним, тому припустив, що на нього складають протокол за порушення комендантської години, а проходження огляду на стан сп`яніння потрібно для оформлення даного протоколу, суд відхиляє, оскільки із переглянутого відеозапису чітко встановлено, що працівник поліції роз`яснює водієві причину зупинки транспортного засобу під його керуванням (під час дії комендантської години), після чого роз`яснює йому його обов`язок пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, а також наслідки відмови від такого проходження. Разом з тим, розуміючи наслідки, роз`яснені працівником поліції, ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на місці, а також у медичному закладі.

Судом не встановлено будь-яких обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Стверджуючи у запереченнях, що дії працівників поліції були незаконними, захисник не наводить жодних відомостей про оскарження таких дій поліції в порядку, передбаченому КАС України, або до правоохоронних органів вищого рівня. Окрім того, згідно відеозапису, будь-яких зауважень чи заперечень під час оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав.

Інші доводи адвоката Ковалівського Б.В., наведені у письмових запереченнях щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не спростовують факту вчинення останнім вказаного у протоколі адміністративного правопорушення та мають формальний характер.

Як слідує з довідки № 27738-2024 від 02 грудня 2024 року, виданої начальником відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Кунькою Ю.Г., згідно з даними ІП «АДМІНПРАКТИКА» ІТС ІПНП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

Аналізуючи досліджені під час розгляду справи докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ст. 130 ч. 1, 254, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

       Суддя                                                                        Л. І. Созанська