Справа № 304/1417/24 Провадження № 3/304/56/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

другого червня 2024 року о 05.30 год водій ОСОБА_1 , будучи протягом року за постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, між населеними пунктами Порошково – Тур`я Пасіка Ужгородського району Закарпатської області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», р/н НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся.

Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Так, процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103.

Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України визначає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з матеріалами справи, а саме постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 939512 від 02 червня 2024 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем безпеки та позбавленим права керування транспортними засобами.

При цьому з Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів видно, що проходження огляду на стан сп`яніння було необхідне у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, почервонінням обличчя та нестійкої ходи.

Відповідно до п. 1, 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, що затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Так згідно тестування на алкоголь № 4344 приладу «Drager» ARВL-0607 від 02 червня 2024 року, результат тесту ОСОБА_1 склав 1,64 ‰, проходження такого огляду зафіксовано за допомогою спеціального технічного засобу – нагрудної камери поліцейського № 11 інвентарний номер 1132866075, а відтак ОСОБА_1 у даному випадку порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.

Отже вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 657484 від 02 червня 2024 року, копіями постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 939512 від 02 червня 2024 року, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатами тестування на алкоголь № 4344 приладу «Drager» ARВL-0607 від 02 червня 2024 року, згідно з яким результат тесту склав 1,64 ‰, довідкою заступника начальника відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області О.Гондорчина від 05 червня 2024 року № 4927/106/25/2-2024, копією постанови судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року, а також записами відеофайлів «Малеш ч. 2 ст. 130 КУпАП».  

Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Стягнення накладатиметься відповідно до санкції зазначеної норми закону, оскільки згідно з положеннями ч. 2 ст. 33 КУпАП у випадках накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність не враховуються.

За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v. Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява № 15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).

Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу ОСОБА_1 суддя прийшов до висновку, що відносно нього слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КпАП України у виді штрафу, розмір якого у санкції визначено безальтернативно, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Окрім цього згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Враховуючи те, що постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року у справі № 304/2361/23, яка набрала законної сили 29 квітня 2024 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, він до закінчення строку дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуту частину такого стягнення, накладеного на ОСОБА_1 постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року.

При цьому, оскільки у ході розгляду справи встановлено належність транспортного засобу марки «ВАЗ 2101», р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 657484 від 02 червня 2024 року, тому суддя прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати основне стягнення у виді штрафу із застосуванням лише одного виду додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2025 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає 605,60 грн.

Керуючись ст. 30, 33, 36, 40-1, 283, 284, 317-1 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою, приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року, у виді 3 (трьох) місяців, і остаточно призначити ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. 

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк звернення постанови для виконання – три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя:Ганько І. І.