Справа № 11а-744 2006 р. Головуючий в 1-й інстанції
Постол В.С.
Категорія ст.142 ч.3 (1960 р.) Доповідач: Раєнок В.І.
КК України
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 р. серпня місяця "29"дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Раєнка В.І.
Суддів - Сажинова В.В.,
Грушицького А.А.
З участю прокурора - Литвиненка О.О.
засудженого - ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача у справі на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від «я» червня 200б року,-
встановил а:
Цим вироком: ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, засуджений за ст.142 ч.з КК України в редакції 1960 року, із застосуванням ст.44 КК України в редакції 1960 року до 4 років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком З роки.
Відповідно до ст.76 КК України він зобов'язаний судом періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід відносно засудженого до вступу вироку в законну силу залишено у вигляді підписки про невиїзд і в строк призначеного покарання зараховано час знаходження під вартою.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що знаходячись в стані алкогольного сп'яніння біля 22 години 14.04.2000 року, за попередньою змовою з раніше засудженим за цією справою ОСОБА_2. в АДРЕСА_1 Генічеського району протиправно проникли до житлового будинку по вул.АДРЕСА_2 і вчинили розбійний напад із застосуванням ножа та фізичного насильства, а також погрожуючи вбивством на ОСОБА_3. та ОСОБА_4. і заволоділи належним потерпілим майном вартістю 1040 грн.
В апеляції державного обвинувача, який приймав участь у розгляді справи не оспорюються доведеність вини засудженого та юридична
2
кваліфікація його дій, однак ставиться питання про скасування вироку суду в зв'язку з необгрунтованим застосуванням до ОСОБА_1 ст.75 КК України і постановленні нового вироку суду, яким обрати засудженому покарання у вигляді реального позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, прокурора, який прохав апеляцію державного обвинувача задовольнити, засудженого ОСОБА_1., який в судових дебатах та у останньому слові прохав вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція державного обвинувача підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Звільняючи ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання на підставі ст.75 КК України суд не прийняв до уваги, що засудженим вчинено у групі особливо тяжкий злочин, після скоєння якого він з ціллю уникнути відповідальності ухилявся від суду і значний час знаходився у розшуку. Злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою обставиною, а тому, на думку колегії суддів вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з необгрунтованим звільненням його від призначеного покарання і це рішення суду не відповідає вимогам ст.65 КК України.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.143 ч.з КК України (у редакції 1960 року) підтверджується зібраними по справі доказами, у тому числі показаннями самого ОСОБА_1 про обставини скоєння ним злочину в групі, показаннями свідка ОСОБА_5., який раніше засуджений за цей злочин, а також матеріалами справи і судом вірно кваліфіковані злочинні дії ОСОБА_1.
Приймаючи до уваги підвищену суспільну небезпечність ним скоєного, дані про його особу, які є позитивними, як обставину, що обтяжує відповідальність колегія суддів приймає до уваги стан алкогольного сп'яніння, як пом'якшуючи обставини визнає першу судимість, знаходження на утриманні 2 неповнолітніх дітей, визнання своєї вини і щире каяття, а також відшкодування спричиненої шкоди і з урахуванням обставин, що пом'якшують відповідальність у їх сукупності колегія суддів рахує можливим визнати ці обставини виключними та призначити ОСОБА_1 покарання за ст.142 ч.з КК України (в редакції 1960 року) у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.44 КК України (в редакції 1960 року).
Оскільки ОСОБА_1 вчинено корисливий злочин, за який санкцією ч.з ст.142 КК України (в редакції 1960 року) передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, з урахуванням конкретних обставин справи колегія суддів рахує необхідним призначити ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді конфіскації всього належного йому на праві власності майна на користь держави.
Керуючись ст.ст.323, 332-335, 366, 378 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, -
ЗАСУДИВ:
Апеляцію державного обвинувача, який приймав участь у розгляді справи задовольнити, вирок місцевого Генічеського районного суду Херсонської області від 5 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання - скасувати.
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні передбаченого ст.142 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) злочину і призначити йому покарання за цим законом на підставі ст.44 КК України (в редакції 1960 року) у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з конфіскацією на користь держави всього належного йому на праві власності майна, у кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід відносно нього - підписку про невиїзд з постійного місця проживання змінити на утримання під вартою, взявши ОСОБА_1. під варту в залі суду.
Речові докази /а.с.35, 36, 39, 40/ рахувати повернутими потерпілим, аналогічно /а.с.65/, а речові докази /а.с.16, 18, 22, 23/ - утилізувати.
В строк призначеного ОСОБА_1 покарання зарахувати строк тримання під вартою з 15 по 18 квітня 2000 року /а.с.78-79/ та 15.06.2005 року /а.с.19 б/.
На вирок суду учасниками судового розгляду можуть бути подані у місячний строк касаційні скарги та подання, а засудженим у той же строк після отримання копії вироку суду до Верховного Суду України через апеляційний суд Херсонської області.
Головуючий: В.І.Раєнок
Судді: В.В.Сажинов, А.А.Грушицький