ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11 жовтня 2011 року № 2а-9337/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства "НВАП" Новогалещинська біофабрика"
до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва
про скасування вимоги № Ю-72 від 07.06.2011
На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Закрите акціонерне товариство «НВАП» Новогалещинська біофабрика» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач) про скасування вимоги № Ю-72 від 07 червня 2011 року на суму 3549, 93 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9337/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 липня 2011 року.
Судові засідання неодноразово відкладались у зв’язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.
06 жовтня 2011 року та 10 жовтня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшли клопотання сторін про розгляд адміністративної справи без участі уповноважених представників позивача та відповідача.
У судове засідання 11 жовтня 2011 року представники сторін не з’явилися.
Позовна заява обґрунтована відсутністю у відповідача правових підстав, зазначених у пункті 6.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, для винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу.
Заперечення відповідача мотивовані тим, що станом на 31 травня 2011 року у позивача нараховувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 3549,93 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (позивача), що є законною підставою для Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва для винесення вимоги № Ю-72 від 07 червня 2011 року про сплату боргу.
Враховуючи заяву позивача та відповідача про розгляд адміністративної справи без їх участі та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-9337/11/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство «НВАП» Новогалещинська біофабрика» (ідентифікаційний код 32557832) зареєстроване як юридична особа Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 28 липня 2003 року за № 1 072 120 0000 005942 (відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 072586).
Пунктом 2.1 Статуту Закритого акціонерного товариства «НВАП» Новогалещинська біофабрика» зазначено, що основною метою створення товариства є сприяння прискоренню науково-технічного прогресу, розвитку в країні ринкових відносин, формування ринку товарів, послуг і насичення його за рахунок розвитку сфери виробництва, товарообміну, впровадження науково-технічних розробок і технологій, розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, біржової діяльності з метою розв’язання економічних і соціальних проблем та одержання відповідного прибутку.
Закрите акціонерне товариство «НВАП»Новогалещинська біофабрика»перебуває на обліку як платник єдиного внеску в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва і згідно статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» № 2464-УІ від 08 липня 2010 року) є платником єдиного внеску.
07 червня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва винесено вимогу № Ю-72 про сплату боргу у розмірі 3549, 93 грн.
На думку позивача, вимога № Ю-72 від 07 червня 2011 року про сплату боргу прийнята з порушенням норм Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» тощо.
З такими доводами позивача Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 8 статті 9 цього Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до розділу VI пункту 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;
б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску;
в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску, або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до Пенсійного фонду та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.
У випадку "б" та/або "в" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, для вручення платнику. Цей працівник в день отримання вимоги надсилає (вручає) її платнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.
Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.
Заперечення відповідача мотивовані тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва в порядку встановленому законодавством, на підставі абзацу «б»розділу VI пункту 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуючи наявність заборгованості у позивача зі сплати єдиного внеску у розмірі 3549, 93 грн. винесено вимогу № Ю-72 від 07 червня 2011 року про сплату боргу та направлено позивачу.
В матеріалах справи міститься належним чином завірена копія картки особового рахунку платника єдиного внеску Закритого акціонерного товариства «НВАП»Новогалещинська біофабрика» з якої вбачається, що станом на 31 травня 2011 року позивач мав заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 3549,93 грн., яка складалась з 3211,18 грн. заборгованість як платника єдиного внеску, який має найманих працівників ( по класу ризику-53); 318,56 грн. заборгованість по утриманню із заробітної плати найманих працівників (по 3,6%); 20,19 грн. заборгованість як платника єдиного внеску за працюючих інвалідів (по 8,41%).
Таким чином, доводи позивача щодо недотримання Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва вимог розділу VI пункту 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: відсутність правових підстав для винесення вимоги про сплату боргу, судом не беруться до уваги, оскільки, як вже зазначалось, в матеріалах справи міститься копія картки особового рахунку платника єдиного внеску, з якої вбачається наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що відповідно до абзацу «б» розділу VI пункту 6.3 Інструкції є законною підставою для винесення вимоги про сплату боргу.
Крім цього, розділом VI пункту 6.7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що вимога вважається відкликаною, якщо: а) сума боргу самостійно погашається платником; б) орган Пенсійного фонду скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження; в) вимога органу Пенсійного фонду про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом); г) борг списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону; ґ) є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.
Таким чином, перевіривши законність оскаржуваної вимоги про сплату боргу, суд дійшов висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва в порядку встановленому законодавством, на підставі абзацу «б»розділу VI пункту 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуючи наявність заборгованості у позивача зі сплати єдиного внеску у розмірі 3549, 93 грн. винесено вимогу № Ю-72 від 07 червня 2011 року про сплату боргу та направлено позивачу, а отже підстав для її скасування Окружним адміністративним судом міста Києва не вбачається.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі доведено правомірність оскаржуваного наказу та виконано покладений на нього обов’язок доказування в адміністративному процесі.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «НВАП» Новогалещинська біофабрика» відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.