ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2011 року            12:18           № 2а-11724/11/2670

  Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді  Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Бескоровайній Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)

до відповідача Державної податкової адміністрації у м. Києві (далі - відповідач)

про скасування наказу від 15 липня 2011року №249-о та поновлення на

посаді з виплатою заробітною плати

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати незаконним і скасувати наказ ДПА у м.Києві від 15 липня 2011 року № 249-о про припинення його державної служби;

-  поновити його на державній службі на посаді головного державного податкового інспектора відділу супроводження актуальних і резонансних справ  у судах юридичного управління ДПА у м.Києві;

- стягнути з ДПА у м.Києві на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на посаді;

- стягнути з ДПА у м.Києві на його користь завдану моральну шкоду  в сумі 5000 грн.

Позивач вважає звільнення протиправним, оскільки жодних порушень, що є підставою для цього не вчиняв.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.

Представники відповідача щодо позову заперечили, стверджуючи про неналежне виконання позивачем службових обов’язків та недотримання ним етики поведінки державного службовця. Просили відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні  19 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Окружний адміністративний суд міста Києва

  ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував на державній службі в органах державної податкової служби та у відповідності до статті 17 Закону України «Про державну службу»прийняв Присягу державного службовця такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

З 07 жовтня 2009 року позивач працював на посаді головного державного податкового інспектора відділу супроводження актуальних і резонансних справ у судах юридичного управління ДПА у м.Києві.

Наказом ДПА у м.Києві від 15 липня 2011 року  № 249-о «Про припинення державної служби ОСОБА_1.»за порушення вимог статті 5, частини 2 статті 17 Закону України «Про державну службу»та відповідно до пунктів 2 та 6 статті 30 Закону України «Про державну службу», а саме за недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 та за порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону припинено державну службу позивача. Підставою для видання цього наказу зазначено наказ ДПА у м.Києві від 14 червня 2011 року № 387 «Про результати службових розслідувань»та заперечення ОСОБА_1 від 12 липня 2011 року.

За результатами службового розслідування стосовно позивача відповідачем складено акт службового розслідування від 26 травня 2011 року № 100/14-012/26 (далі –Акт розслідування), в якому міститься висновок про:

- невиконання ОСОБА_1 службових обов’язків,

- поширення завідомо неправдивих відомостей стосовно начальника юридичного управління Карпенко Н.І.,

- порушення вимог Закону України «Про державну службу», Кодексу професійної етики працівника державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 07 лютого 2006 року № 59, у зв’язку з чим він підлягає звільненню.

Не погоджуючись із Актом розслідування, позивач висловив свої заперечення, які відповідачем до уваги взяті не були.

У судовому засіданні позивач не заперечував про дотримання відповідачем процедури проведення стосовно нього службового розслідування та дотримання  процедури його звільнення. Водночас наполягав на тому, що встановленні перевіркою обставини щодо невиконання ним службових обов’язків, поширення неправдивої інформації про його керівника Карпенко Н.І. та неетичної поведінки не відповідають дійсності, зумовлені неприязним ставленням до нього його керівників: начальника юридичного управління ДПА у м.Києві Карпенко Н.І. та начальника відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління Ткачова О.В.

Вирішуючи цю справу суд виходить із такого.

Щодо неналежного виконання позивачем службових обов’язків.

Статтею 10 Закону України «Про державну службу»визначені основні обов’язки державних службовців, серед яких, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Пунктом 1.3 посадової інструкції головного державного податкового інспектора відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління ДПА у м.Києві ОСОБА_1, затвердженої та погодженої відповідними посадовими особами ДПА у м.Києві 07 жовтня 2009 року, визначено обов’язок позивача виконувати усі усні та письмові вказівки начальника відділу та управління.

В Акті розслідування зазначено, що перевіркою встановлено «неспроможність ОСОБА_1 забезпечити належне опрацювання процесуальних документів, численні недоліки в роботі, несупроводження справ у судах, формальний підхід до виконання службових обов’язків».

Згідно з Актом розслідування позивач також належним чином не виконав доручення начальника відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління  ДПА у м.Києві Ткачова О.В. від 17 січня 2011 року № 33/10-106 та від 24 січня 2011 року № 216/10-06 про складення у відповідності до вимог Типової інструкції з діловодства в органах  державної податкової  служби в України, затвердженої наказом ДПА України від 01 липня 1998 року, внутрішні описи документів у справах, стороною у яких  виступає  ДПІ у Голосіївському  районі м.Києва та СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП.

У судовому засіданні позивач зазначив, що був куратором ДПІ у Голосіївському районі м.Києва та забезпечував юридичний супровід судових справ, стороною у яких був цей орган державної податкової служби, а копії матеріалів таких справ підшивались в окремі справи та зберігались у ДПА в м.Києві. Водночас наполягав на тому, що у повному обсязі виконав доручення щодо складення описів документів.

Однак, такі доводи позивача спростовуються наданими відповідачем доказами, а саме доповідними записками працівників відділу, в якому він працював, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, адресованими начальнику відділу Ткачову О.В., доповідною запискою Ткачова О.В. від 09 лютого 2011 року, адресованою начальнику юридичного управління Карпенко Н.І. та актом відповідача від 13 квітня 2011 року № 58/14-012/26.

Крім того, допитаний за ініціативою суду свідок Ткачов О.В.- начальник відділу, у якому працював позивач, також підтвердив неналежне виконання останнім доручень щодо складення опису документів.

Наведене, за висновком суду, свідчить про неналежне виконання позивачем службових обов’язків, яке, хоча й, не призвело до будь-яких негативних наслідків для відповідача, але є порушенням позивачем Присяги державного службовця в частині сумлінного виконання його обов`язків.

На підтвердження решти доводів про «неспроможність ОСОБА_1 забезпечити належне опрацювання процесуальних документів, численні недоліки в роботі, несупроводження справ у судах, формальний підхід до виконання службових обов’язків»відповідач –суб’єкт владних повноважень, на якого КАС України покладено обов’язок доведення правомірності оскаржуваного рішення, належних та допустимих доказів не надав.

Щодо поширення позивачем неправдивої інформації про начальника юридичного управління ДПА у м.Києві Карпенко Н.І.

Карпенко Н.І. є начальником юридичного управління ДПА у м.Києві, у складі якого знаходиться відділ, в якому працював позивач.

З Акту розслідування та інших матеріалів справи вбачається, що між позивачем і Карпенко Н.І. існував конфлікт.

Позивач стверджує про упереджене до нього ставлення Карпенко Н.І. через відмову виконувати її «злочинні вказівки», які полягали у неналежному забезпеченні захисту інтересів держави в судах за участю органів державної податкової служби, зокрема, під час розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 2а-2141/10/2670 за позовом ТОВ «Інвестиційна вагонна компанія».

Карпенко Н.І. заперечує наведене, спростовуючи це довідкою Генеральної прокуратури України від 22 березня 2011 року про відсутність порушень законодавства посадовими особами ДПА у м.Києві під час супроводження згаданої вище судової справи.

У зв’язку з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

За змістом статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення, зокрема, про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Притягнення особи до відповідальності шляхом її звільнення з роботи за поширення недостовірної інформацію законодавством не передбачена.

Вирішення спорів про спростування недостовірної інформації належить до компетенції загального суду, а не адміністративного. Доказів про вирішення в судовому порядку такого спору суду не надано.

Разом з тим у даному випадку, на думку суду, має місце ситуація, яка свідчить про наявність так званого «конфлікту інтересів»відповідача, зокрема, відповідач стверджує про поширення позивачем недостовірної інформації щодо Карпенко Н.І., тоді як згідно зі статтею 277 ЦК України саме відповідач вважається поширювачем такої інформації.

З огляду на викладене суд не бере до уваги доводи відповідача про поширення позивачем недостовірної інформації про Карпенко Н.І., що, поміж іншого, обумовило припинення державної служби ОСОБА_1

Щодо   неетичної поведінки   позивача .

В Акті розслідування відображені пояснення начальника юридичного управління ДПА у м.Києві Карпенко Н.І., згідно з якими протягом останнього часу у відділі супроводження актуальних та резонансних справ у судах виникали конфлікти, спричинені неетичною поведінкою ОСОБА_1, що негативно позначалось на роботі відділу. Разом з тим зазначено про нецензурні висловлювання позивача на адресу начальника вказаного відділу Ткачова О.В., ігнорування виконання його вказівок та доручень, звернення до нього у грубій формі, висловлювання різних погроз.

У судовому засіданні свідок Ткачов О.В. підтвердив факти неетичної поведінки позивача стосовно нього, що принижувало його як керівника та людину.

Так, свідок зазначив, що на виконання його доручення позивачем були підготовлені положення про відділ супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління ДПА у м.Києві та посадових інструкції працівників відділу за 2009, 2010 роки, які були втрачені  у відділі.

Разом із доповідною запискою від 09 березня 2011 року № 156/10-106 ОСОБА_1  надав Ткачову О.В. проекти опрацьованих ним інструкцій. Доповідна записка підписана позивачем особисто. Зміст цього документу, надрукований шрифтом 14 розміру, містить літери, надруковані шрифтом 16 розміру, при послідовному читанні яких утворюються слова «ПУПСІК, ЛОХ, ДУРАК…»та інші некоректні висловлювання.

Водночас в проекті посадової інструкції Ткачова О.В. його прізвище,  ім’я та по-батькові позивач зазначив таким чином: «…Ткачова Лоха Лоховича».

Копії згаданих доповідної записки та посадової інструкції Ткачова О.В. містяться в матеріалах справи.

Про неетичну поведінку позивача стосовно Ткачова О.В. свідчить також пояснювальна записка останнього від 22 березня  2011 року, пояснювальні записки працівників  відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 22 березня 2011 року, адресовані заступнику Голови ДПА у м.Києві Нізенку О.В.,

Як під час перевірки, так і в судовому засіданні позивач заперечив свою причетність до виготовлення згаданих документів, стверджуючи, що в доповідній записці від 09 березня 2011 року № 156/10-106 міститься не його підпис, а  підпис, який лише зовні  схожий на його підпис, а також, що образливі слова в проекті посадової інструкції Ткачова О.В. не друкував, хто їх написав не знає.

Допитаний за ініціативою суду свідок ОСОБА_10 –голова комісії зі службового розслідуванні стосовно ОСОБА_1 теж зазначив про неетичну поведінку позивача під час зустрічі з ним 18 травня 2001 року у зв’язку із прибуттям  позивача для ознайомлення з наказом про проведення службової перевірки. Зазначив, що на зустріч позивач прийшов «обвішаний проводами, фурнітурою для аудіозаписувальної техніки, а під час розмови з ним кричав, що все пише державна служба…» ,  поводив себе  грубо та нетактовно.

Наведені обставини викладені також в довідці ОСОБА_10 від 19 травня 2011 року, що є частиною матеріалів службового розслідування, де, окрім того, зазначено про погрози позивача звільнити його з роботи.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача про неетичну поведінку позивача стосовно його керівників та співробітників, відсутність у нього культури спілкування на роботі, що негативно позначається на репутації державного службовця, та є порушенням вимог статей 5 та 17 Закону України «Про державну службу», Кодексу професійної етики працівника державної податкової служби.

Стаття 5 Закону України «Про державну службу»покладає на державного службовця обов’язок сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Як вбачається зі змісту Присяги державного  службовця, викладеного вище, державний службовець зобов’язаний з гідністю нести високе звання державного службовця.

Згідно з пунктом 4 Кодексу професійної етики працівника державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 07 лютого 2006 року № 59,  працівники державної посадової служби у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, цим Кодексом, Кодексом честі працівника органу державної податкової служби України та загальними морально-етичними нормами поведінки у суспільстві.

Відповідно до пунктів 2 та 6 статті 30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону в частині обов`язку з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінного виконання своїх обов`язків.

Оскільки доводи відповідача про порушення позивачем Присяги державного службовця знайшли своє підтвердження  під час судового розгляду справи,  наказ  ДПА у м.Києві про припинення державної служби позивача є правомірним, тому підстави для його скасування у суду відсутні. У зв’язку з цим у суду також відсутні підстави  для задоволення решти вимог позивача.

Водночас суд не погоджується із застосуванням відповідачем частини 2 статті 16 Закону України «Про державну службу»щодо припинення державної служби позивача.

Вказаною нормою передбачено, що державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.

Згідно з поясненнями представників відповідача, вказану норму застосовано до позивача з огляду на те, що неналежне виконання ним службових обов’язків, його неетична поведінка та поширення недостовірної інформації про його керівника перешкоджали нормальному функціонування ДПА у м.Києві. Проте, жодного доказу на підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості нормально функціонувати, тобто виконувати покладені на нього законодавством повноваження та завдання, суду надано не було.

Керуючись статтею 158 та 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

  ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

  Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статями 185-187 КАС України.

  Суддя                                                                                                О.О. Власенкова