Справа №2-97/2008 рік                  

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

         13 березня 2008 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:  головуючого - судді Гончарука О.Н.,

                             за участю секретаря Раковець Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення боргу за договором позики

         Особи, які брали участь у справі:

         позивач ОСОБА_1.,

         відповідачка ОСОБА_2.,

         відповідач ОСОБА_3.,

         представник відповідача ОСОБА_4,

установив:

         У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що 10 червня 1992 року він позичив відповідачам для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1  20 метрів куб. будівельних блоків вартістю, на той час 23296 руб., а 26.07.1993 року  для тих же потреб 70 листків шиферу, про що від ОСОБА_2. отримав відповідні розписки.

         Після того як йому стало відомо, що відповідачі розірвали шлюбні відносини та провели поділ житлового будинку, на будівництво якого він позичав блоки та шифер, він став вимагати від них повернення йому його будівельних матеріалів або сплати їх вартості, яка на даний час становить 17030 грн.

         Так як відповідачі в добровільному порядку виконати свої зобов”язання відмовляються, він змушений звертатись до суду.

         Просить суд постановити рішення, котрим стягнути з відповідачів в його користь 17 030 грн. основного боргу за договором позики та судові витрати.

         В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

         Відповідачка позовні вимоги визнала повністю та пояснила суду, що її батько, позивач ОСОБА_1., в 1992 році позичив їй і відповідачу 20 м.куб. будівельних блоків для будівництва будинку, а в 1993 році - 70 листків покрівельного шиферу, про що вона дала позивачу письмові розписки.

         Зазначений борг батькові не повернуто.

         У прийнятті визнання відповідачкою позову судом відмовлено.

         Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що згадані будівельні блоки його батьком та позивачем були куплені для нього та відповідачки за їх спільні кошти нажиті в шлюбі.

         Крім цього, батько відповідачки для покрівлі хліва не позичив, а передав їм безоплатно в якості допомоги 70 листків покрівельного шиферу.

         Просить, як і його представник, в задоволенні позову відмовити.

         Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

         Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

         Те, що такий договір між сторонами укладався, судом не встановлено.

         Згідно рішення Камінь-Каширського районного суду від 19 лютого 2007 року по справі №2-8/07 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3про поділ майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2 про поділ майна, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Волинської області від 11 квітня 2007 року, між згаданими сторонами проведено поділ спільно нажитого в шлюбі жилого будинку та надвірних будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1в рівних частинах.

         Стягнуто з ОСОБА_2. в користь ОСОБА_2. 20 735 грн. вартості будівельних матеріалів нажитих ним до шлюбу.

         Те, що на будівництво згаданого будинку та надвірних будівель позивачем було позичено відповідачам 20 м.куб. будівельних блоків та 70 листків покрівельного шиферу, про що між позивачем і відповідачкою в 1992-1993 роках було укладено договір  позики в письмовій формі, в даному рішенні не вказано.

         Не вказували на це при розгляді згаданої справи ні ОСОБА_2., ні її  свідок - батько ОСОБА_1.

         На наявність таких договорів позики позивачка також не вказувала ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі, поданій на вище згадане рішення суду.

         Відповідач при  укладенні таких договорів присутнім не був.

         Враховуючи зазначені обставини, родинні відносини між позивачем і відповідачкою, які є батьком і дочкою, між самими відповідачами, які укладений шлюб розірвали, час, коли заявлено позов про стягнення боргу за договором позики, а саме після того, коли відповідачі провели поділ спільно нажитого будинку, надвірних будівель, пояснення відповідача про те, що заявленим позовом до нього і відповідачки позивач і його дочка переслідують мету таким чином зменшити розмір грошової компенсації за належну йому частку в спільно нажитому майні, заслуговують на увагу.

         Аналізуючи сукупність вищенаведених доказів суд доходить висновку, що між відповідачкою і позивачем зазначені останнім в позовній заяві договори позики будівельних матеріалів не укладались, а отже боргові забов”язання відповідачів перед позивачем відсутні.

         Складені ОСОБА_2. розписки від 11.06.1992 року та від 26 липня 1993 року про позику у батька, позивача ОСОБА_1. на невизначений строк будівельних матеріалів для будівництва будинку та надвірних будівель по АДРЕСА_1є неправдивими.

         Підтвердженням цього є і заява позивача в суді про те, що в разі проживання відповідачів в шлюбі він з такими вимогами до них не звертався б.

         Матеріальна допомога батьків своїм дітям при спорудженні ними будинку не є позикою, якщо це не було обумовлено відповідним договором.

         Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.1046 ЦК України,  суд

вирішив:

         В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення боргу за договором позики відмовити за безпідставністю.

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення заяв про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційних скарг, або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

         Головуючий-підпис

         Оригіналу відповідає

         Суддя Камінь-Каширського

         районного суду                                                           О.Н. Гончарук