ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.10.11 р.                                                                                 Справа № 13/140                               

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Експериментальне підприємство „Вуглемеханізація”, м. Луганськ

до відповідача Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк

про стягнення 34030грн.80коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 25.02.2011р.) - представник

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Експериментальне підприємство „Вуглемеханізація”, м. Луганськ (далі – позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк (далі – відповідач) про стягнення основної заборгованості в розмірі 34030грн.80коп.

Ухвалою від 22.09.2011р. суд порушив провадження по справі, сторони зобов’язані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором поставки № 1516 від 09.12.009р.

Представник відповідача через канцелярію суду 31.10.2011р. надав відзив, яким повідомив, що заявлену суму боргу в розмірі 34030грн.80коп. визнає в повному обсязі.

Під час судових засідань представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач жодного разу не направив свого представника для прийняття участі в судових засіданнях, однак суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

09.12.2009р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 1516, згідно з яким постачальник зобов’язується передати у власність покупця з’єднувачі УМ 1750.15, сполучний стержень УМ (1000), а покупець зобов’язується прийняти поставляєму в його власність продукцію та своєчасно оплатити її вартість, у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно п. 1.2 договору номенклатура, кількість та ціна продукції обумовлюються в специфікаціях/додатках, що є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.1 договору поставка продукції – DDP склад ОМ „УМТС” м. Донецьк, згідно „ІНКОТЕРМС – 2000”, протягом 5 днів після отримання заявки покупця, якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях/додатках до даного договору.

Відповідно п. 4.1 договору ціна на поставляєму постачальником продукцію встановлюється сторонами в відповідних специфікаціях/додатках до даного договору.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що розрахунки за поставляємо продукцію по даному договору здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з моменту поставки продукції.

Згідно п. 4.3 договору в специфікаціях до цього договору сторони можуть встановити інші строки та порядок розрахунків.

Відповідно п. 8.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами (дата начала строку дії договору). Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонами своїх зобов’язань, визначених даним договором, датою закінчення строку дії договору є 31.12.2009р., а у випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов’язань по договору, датою закінчення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (у відповідності з умовами договору) усіх прийнятих на себе по договору зобов’язань.

Специфікаціями № 1, № 2 до договору № 1516 від 09.12.2009р. та додатковою угодою від 28.12.2010р. до договору № 1516 від 09.12.2009р. сторони погодили кількість, ціну та загальну вартість обумовленого сторонами в п. 1.1 договору товару - з’єднувача УМ 1750.15, сполучного стерженя УМ (1000).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що задля оплати погодженого сторонами товару виставив відповідачу рахунок – фактуру № УД – 0336 від 30.12.2010р. та в подальшому за накладною № РН – 0000359 від 30.12.2010р. здійснив поставку товару: з’єднувача УМ 1750.15 в кількості 69штук, за ціною 385грн.00коп., загальною вартістю 26565грн.00коп. та  сполучного стержня УМ (1000) в кількості 69 штуку, за ціною 26грн.00коп., вартістю 1794грн.00коп., всього позивачем був поставлений товар на суму 34030грн.80коп. з ПДВ.

Позивач у позові посилається на те, що отриманий товар відповідачем взагалі не був оплачений, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 34030грн.80коп, яка і заявлена до стягнення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають  задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

        Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 34030грн.80коп. у зв’язку з неналежним виконанням умов договору поставки  № 1516 від 09.12.2009р. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови договору поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов’язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплати його.

Як зазначалось, позивачем за видатковою накладною № РН-0000359 від 30.12.2010р. була здійснена поставка товару загальною вартістю 34030грн.80коп.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаною накладною був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 1516 від 09.12.2009р. суд робить виходячи з того, що товар поставлений за видатковою накладною повністю співпадає з видом товару, погодженого сторонами безпосередньо в договорі та конкретизований в  специфікаціях до договору, що є його невід’ємною частиною; довіреністю № 3164 від 28.12.2010р. відповідач уповноважував свого працівника на отримання від позивача матеріальних цінностей саме на підставі договору № 1516 від 09.12.2009р.

         Поставлений на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 3164 від 28.12.2010р. товар прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на вказаній накладній.

         Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов’язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

         Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов’язань з поставки Товару.

        Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

        Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов’язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки № 1516 від 09.12.2009р.

        Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

        Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 4.2 договору передбачили, що розрахунки за поставляємо продукцію по даному договору здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з моменту поставки продукції.

Враховуючи, що товар був поставлений та відповідно отриманий відповідачем ще 30.12.2010р., то з урахуванням п. 4.2 договору щодо строків оплати, на день подачі позову до суду строк оплати по накладній наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов’язання зі сплати вартості отриманого товару в сумі 34030грн.80коп.

Зазначена сума боргу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі довідкою ТОВ „Експериментальне підприємство „Вуглемеханізація” № 64 від 06.10.2011р. за підписом генерального директора та головного бухгалтера, скріпленою печаткою, та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків між сторонами № 120 станом на 01.07.2011р.

         Крім того, наданим відзивом б/н від 31.10.2011р. відповідач визнав суму боргу в повному обсязі.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

        Однак, доказів погашення боргу в сумі 34030грн.80коп. суду не представлені, у зв’язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 34030грн.80коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

       У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при  задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Експериментальне підприємство „Вуглемеханізація”, м. Луганськ до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк про стягнення 34030грн.80коп. задовольнити в повному обсязі.    

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Аотема, 63, код ЄДРПОУ 33161769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Експериментальне підприємство „Вуглемеханізація” (юридична адреса: 91047, м. Луганськ, вул. Оборона, будинок 34 Г, код ЄДРПОУ 21849314) суму основної заборгованості у розмірі 34030грн.80коп., витрати на оплату державного мита в сумі 340грн.31коп., інформаційно – технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 31.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

                                                        Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2011р.

Суддя                                                               Макарова Ю.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >