ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.10.11 р. Справа № 24/173
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
При секретарі Смірновій Ю.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» м. Київ в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв*язкобудсервіс» м. Донецьк
про стягнення 4 785,19 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. – за довіреністю
від відповідача: ОСОБА_2. – за дов. Від 25.09.2011р.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» м. Київ в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв*язкобудсервіс» м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 4 785,19 грн. та розірвання договору оренди № 80-14-15 від 01.03.2009р. з примусовим виселенням відповідача із займаного приміщення.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 759, 760 – 763, 765 Цивільного кодексу України.
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію договору від 01.03.2009р. №80-14-15, копії рахунків з березня 2009р. по квітень 2011р., копії вимог, копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2011р. та інш.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. В обґрунтування своєї позиції надав суду письмовий відзив на позов у якому зазначив, що за домовленістю сторін термін договору сплинув у 2009р. тому у позивача не має права стягнення орендної платио, скільки предмет оренди з 2009р. знаходиться у користуванні позивача, крім того позивач ухилявся від розірвання договору оренди.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство „Укртелеком” до приведення своєї діяльності відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства” мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком”. Факт зміни найменування позивача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА030937 (а.с.61).
01.03.2009р. між позивачем (орендарем) та відповідачем (суборендарем) укладено договір суборенди приміщення №80-14-15 (а.с.10), за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає у суборенду частину приміщення (майно) , розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева на 1 поверсі 5-поверхового будинку №40 загальною площею 1,0 м кв – виробничих приміщень для розміщення обладнання зв’язку для виробничої мети – стойка СКУ-01, ОЛТ (п.1.1 договору).
За приписами п.1.3 об*єкт оренди відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Донецька і перебуває на балансі КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», що є орендодавцем. Центр телекомунікаційних послуг є орендарем об*єкту згідно договору оренди №32-14-02 від 15.03.2005р.. Передача в суборенду узгоджена з орендодавцем листом №б/н від 10.06.2005р.
Відповідно до п.3.1 орендна плата встановлюється орендарем не більш орендної плати, що визначається орендодавцем на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька порпорційно площі, яку орендує суборендар, з урахуванням коефіцієнтів збільшення і перераховується суборендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно п.3.2 договору орендна плата за перший місяць оренди становить 101,65 грн. за 1 кв м орендованої площі. ПДВ – 20,33 грн.. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 121,98 грн. за 1 м кв орендованої площі разом з ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди за 1 м кв всієї орендованої площі становить 121,98 грн. разом з ПДВ.
Відповідно до п.8.2 договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, витрат на утримання майна та інших витрат суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Пунктом 12.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності та діє з 01.03.2009р. до 01.04.2010р.
За приписами п.3.6, у разі закінчення строку дії цього договору орендна плата вноситься суборендарем до дня фактичної передачі орендарю за актом приймання-передачі орендованого майна.
За приписами п.12.4.3. договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін або за рішенням суду в разі порушення строків внесення орендної плати більше ніж за три місяці або не внесенні її у повному розмірі.
Згідно акту приймання-передачі майна від 01.03.2009р. позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду частину приміщення відповідно до умов договору оренди №80-14-15 від 01.03.2009р. розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева на 1 поверсі 5-поверхового будинку №40 загальною площею 1,0 м кв – виробничих приміщень для розміщення обладнання зв’язку для виробничої мети – стойка СКУ-01, ОЛТ у задовільному технічному та санітарному стані. (а.с. 14).
З пояснень позивача вбачається, що відповідач продовжував фактично використовувати об’єкт оренди після закінчення дії договору оренди, тобто, після 01.04.2010р., а тому за приписами ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після сплину строку договору найму, то при відсутності заперечень наймодавця протягом місяця, договір вважається відновленим на строк, що був раніше встановлений договором.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було повернуто орендоване майно після закінчення строку дії договору оренди, тому суд вважає, що вказаний договір оренди продовжено сторонами на строк, визначений договором оренди від 01.03.2009р.
Матеріали справи свідчать, що позивач виставляв відповідачу рахунки на сплату орендних платежів: №1269 від 31.12.2009р., №628 від 31.01.2010р., №811 від 28.02.2010р., №1407 від 31.03.2010р., №1656 від 30.04.2010р., №1950 від 31.12.2010р., №2109 від 30.06.2010р., №2374 від 31.07.2010р., №2532 від 31.08.2010р., №3021 від 30.09.2010р., №3223 від 31.10.2010р., №3432 від 30.11.2010р., №3719 від 31.12.2010р., №188 від 31.01.2011р., №404 від 28.02.2011р, №631 від 31.03.2011р., №802 від 30.04.2011р., (а.с.16-32), які отримувались відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки на цих рахунках.
В матеріалах справи відсутні докази сплати з боку відповідача цих рахунків.
Позивачем направлялись на адресу відповідача вимоги про оплату заборгованості за розглядаємим договором, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові реєстри відправлення кореспонденції.
Відповіді з боку відповідача на ці претензії в матеріалах справи відсутня, як і відсутні докази погашення боргу.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 4 785,19 грн. та розірвання договору оренди № 80-14-15 від 01.03.2009р. з примусовим виселенням відповідача із займаного приміщення
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
За своєю правовою природою договір №80-14-15 від 01.03.2009р. є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України. Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В силу п.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Зв*язкобудсервіс» м. Донецьк не сплачено плату за користування приміщенням у розмірі 4 608,2 грн. і доказів в порядку ст.ст.33,34 ГПК України на спростовування вказаної обставини відповідач не надав.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної оплати за договором №80-14-15 від 01.03.2009р., у сумі 4 608,2 грн. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог ПАТ «Укртелеком» м. Донецьк про стягнення з відповідача пені у сумі 108,15 грн. та 3% річних – у сумі 68,85 грн., господарський суд зазначає наступне.
За приписами ст.218 Господарського процесуального кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Лише за наявності вини, згідно з ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України настає цивільно-правова відповідальність по стягненню неустойки.
Господарським судом встановлено наявність вини відповідача у порушенні грошових зобов’язань за договором суборенди від 01.03.2009р. № 80-14-15.
Пунктом п.8.2 цього договору сторони встановили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, витрат на утримання майна та інших витрат суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 108,15 грн. є обґрунтованими, відповідають матеріалам справи та підлягають задоволенню.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов’язання, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних – у сумі 68,85 грн.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Стаття 785 встановлює, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За приписами п.12.4.3. договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін або за рішенням суду в разі порушення строків внесення орендної плати більше ніж за три місяці або не внесенні її у повному розмірі.
Таким чином, правовою підставою для розірвання договору оренди на вимогу орендодавця може бути належним чином доведені обставини невиконання,суборендарем вимог договору щодо своєчасної оплати орендованого майна.
Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у учасників судового процесу відповідно до ГК України господарських зобов’язань, передбачених статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.
Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріали справи не містять доказів оплати суборендарем орендної плати за користування майном за період з березня 2009р. по квітень 2011р. на суму 4 608 грн, тому суд вважає, що договір № 80-14-15 від 01.03.2009р. підлягає розірванню.
Щодо позовних вимог ПАТ «Укртелеком» м. Донецьк щодо виселення останнього із займаного приміщення, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул. Куйбишева, буд.№40, господарський суд зазначає наступне.
За приписами пунктів 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (п.3 ст.653 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до приписів ст. 27 ч. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, або його правонаступнику.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання умов договору суборендарем, тому вимоги позивача про виселення відповідача з займаного на підставі цього договору приміщення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо доводів відповідача стосовно знаходження орендованого майна у користуванні позивача з 2009р., господарський суд зазначає наступне, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин, то суд не приймає до уваги це твердження відповідача.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» м. Київ в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв*язкобудсервіс» м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 4 785,19 грн. та розірвання договору суборенди № 80-14-15 від 01.03.2009р. з примусовим виселенням відповідача із займаного приміщення – задовольнити.
Розірвати договір суборенди приміщення №80-14-15 від 01.03.2009р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зв*язкобудсервіс» м. Донецьк.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Зв*язкобудсервіс» м. Донецьк, протягом 30-денного строку з дня набрання рішення законної сили, звільнити займане ним нежитлове приміщення розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 40 у зв’язку з припиненням дії договору оренди №80-14-15 від 01.03.2009р.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв*язкобудсервіс» м. Донецьк (83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31, ЄДРПОУ 25337717) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» м. Київ в особі Донецької філії ПАТ «Укртелеком» (83001, м. Донецьк пр. Комсомольський,22, р/р 260011298 в ДОД Райфайзен банк «Аваль» МФО 335076, ЄДРПОУ 01183764) – 4 608,2 грн. боргу, 108,15 грн. пені, 68,85 грн. 3% річних, 187грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Величко Н.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
У судовому засіданні 18.10.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 24.10.2011р.
(062)381-91-20
Надруковано 3 прим.:
1 – позивачу
1 – відповідачу
1 – у справу