Справа № 22а-3799/11 Головуючий у 1 інстанції Кардашенко О.А.
Категорія 10.3.2. Доповідач Єлгазіна Л.П.
УХВАЛА
Іменем України
19 квітня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Єлгазіної Л.П.
суддів: Соломахи Л.І.,Дундар І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської Ради Донецької області на постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 11 грудня 2009 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської Ради Донецької області - про визнання бездіяльності неправомірною та зобов,язання нарахувати та виплати недоотриману компенсацію на оздоровлення за 2008- 2009 роки, -
в с т а н о в и в :
постановою Дебальцевського міського суду Донецької області від 11 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої суми компенсацію на оздоровлення задоволені частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради Донецької області неправомірними щодо недоплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки.Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь недоплачені суми допомоги на оздоровлення за 2008-2009роки у відповідності до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В апеляційній скарзі УПСЗН Дебальцевської міської ради Донецької області просить скасувати постанову суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 ч.1 КАС України за наявними у справі матеріалами і відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст..195 п.1 КАС України , - суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції , які призвели до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, в редакції Закону України № 2001-ХІІ від 19 грудня 1991 року зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалід 3-ї групи, що підтверджено посвідченням та медичною довідкою(а.с.9-10).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач за період 2008-2009 роки виплачував йому компенсацію на оздоровлення, в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно довідки відповідача, ОСОБА_1 нарахована компенсація на оздоровлення за 2008 -2009 роки на підставі Постанови КМУ № 562 від 12 липня 2005 року в розмірі 90гр. ( а.с.5 ).
Відповідно до ст.48 Закону України № 796-ХП «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 3-ї групи передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
При розгляді справи судом встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №836 від 26 липня 1996 року та постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року на підставі яких відповідач проводив виплати допомоги позивачу у меншому розмірі були прийняті всупереч вимог статей 48, 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому посилання апелянта на зазначені постанови, апеляційний суд не приймає до уваги та оцінка правовідносин щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України та статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виплата повинна була здійснюватися в порядку, встановленому частиною 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плати станом на день виплати.
Суд не приймає посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права та передбачені законом підставі для її зміни чи скасування відсутні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України , – суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставни справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст..197,200,205 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ „ Прикінцеві положення „ Закону України „ Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов,язаних із соціальними виплатами, апеляційний суд,
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської Ради Донецької області відхилити .
Постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 11 грудня 2009 року залишити без зміни .
Повний текст ухвали виготовлено 19.04.2011 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції .
Судді: