Справа № 22а- 2688/11 Головуючий у 1 інстанції Ткаченко Л.В.
Категорія 57 Доповідач Єлгазіна Л.П.
_____________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Єлгазіної Л.П.,
суддів: Соломахи Л.І. , Пономарьової О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у місті Донецьку Ради на постанову Калініського районного суду м.Донецька від 01 березня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради Донецької області ,Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у місті Донецьку Ради, третя особа Головне управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірними дій в якості відмови в перерахунку суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008 .2009 роки та стягнення недоотриманої суми,-
в с т а н о в и в :
Постановою Калініського районного суду м.Донецька від 01 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у місті Донецьку Ради на його користь недоплачені суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 3106 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у місті Донецьку Ради просить скасувати постанову суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. На думку апелянта вони не є належним відповідачем, оскільки ОСОБА_2 перебуває на обліку у них з 23.10.2008 року як інвалід війни 3-ї групи і має статус інваліда війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Разову грошову допомогу за 2007-2008 роки вони йому не виплачували. Разову грошову допомогу виплатили у 2009 році відповідно до вимог постанови КМУ від 18.03.2009 року яка склала 380 гривень.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 ч.1 КАС України за наявними у справі матеріалами і відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх участю
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст..195 п.1 КАС України , - суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції , які призвели до неправильного вирішення справи.
Апеляційним судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Калінінської районної у місті Донецьку Ради з 23.10.2008 року (а.с.34), що визнається відповідачем. До зазнченого часу перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради Донецької області , де і отримував одноразову допомогу як ветран війни до Дня Перемоги у травні 2007 року ( а.с.43) та квітні 2008 року (а.с.40).
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), далі по тексту - Закон № 3551-ХІІ, визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни , учасники війни. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.
Пунктом 2 частини 2 статті 7 вищевказаного закону передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Позивач є інвалідом 3 групи, і має статус інваліда війни.
Згідно частини 5 статті 13Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції станом на час здійснення оспорюваних виплат) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно листа відповідача (арк. справи ), позивачу була виплачена разова грошова допомога за 2007 рік – в квітні 2007 року 300 грн., за 2008 рік – в квітні 2008 року в сумі 350 грн.
Згідно частини 4 статті 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Позивач звертався до відповідача з заявою щодо виплати недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007, 2008, роки .
Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у інвалідам 3 групи в розмірі 300 грн.
Відповідач посилається на те, що згідно статті 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щорічна разова допомога за 2007 рік була виплачена позивачу у встановленому цією нормою розмірі 300 грн.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) стаття 29, пункт 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, у зв’язку з чим положення статті 29, пункту 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частина 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань» передбачено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги інвалідам війни 3 групи здійснюється в розмірі 350 грн.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року по справі № 1-28/2008 були визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 20 - 22 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене та має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів зазначає, що дія нормативного акту поширюється лише на ті відносини, які виникли після набрання ним чинності. Рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року по справі № 1-28/2008 прийняті після того як позивачу була проведена виплата грошової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки, а саме, після квітня 2007 року та після квітня 2008 року, тому відповідач на момент виплати діяв правомірно, згідно діючого на той час законодавства.
Суд дійшов правильного висновку, відмовивиши позивачу у цій частині позовних вимог.
Стягуючи недоплачену грошову допомогу за 2009 рік , суд першої інстанції правильно керувався названим вище Законом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України , – суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставни справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст..197,200,205 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ „ Прикінцеві положення „ Закону України „ Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов,язаних із соціальними виплатами, апеляційний суд,
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у місті Донецьку Ради відхилити .
Постанову Калініського районного суду м.Донецька від 01 березня 2010 року залишити без зміни
Повний текст ухвали виготовлено 01.04.2011 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції .
Судді: