ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 жовтня 2011 р. № 5020-13/020-5/053-3/231
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПодоляк О.А.,
суддів:Добролюбової Т.В.,
Могил С.К.,
Селіваненка В.П.,
Удовиченка О.С.,
розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Істок Інвест"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 04.08.2011
у справі№ 5020-13/020-5/053-3/231
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Істок Інвест"
до 1. Колективного сільськогосподарського підприємства "Пам'ять Леніна"
2. Приватного підприємства "СЕПП "Футурум"
3. Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради
про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання здійснити його державну реєстрацію
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.03.2011 у справі
№ 5020-13/020-5/053-3/231 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок Інвест" до Колективного сільськогосподарського підприємства "Пам'ять Леніна", Приватного підприємства "СЕПП "Футурум" та Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради (з урахуванням уточнення позовних вимог) про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна "Консервний цех", який розташований за адресою: м. Севастополь, с. Тернівка, вул. Куйбишевська, 4, а також зобов’язання Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна" здійснити його державну реєстрацію за позивачем.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 у справі № 5020-13/020-5/053-3/231 рішення господарського суду міста Севастополя від 10.03.2011 скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано право власності на об'єкт нерухомості "Консервний цех", розташований за адресою: м. Севастополь, с. Тернівка, вул. Куйбишевська, 4, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Істок Інвест", та зобов’язано Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна" здійснити його державну реєстрацію.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2011 у справі
№ 5020-13/020-5/053-3/231 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 скасовано, а рішення господарського суду міста Севастополя від 10.03.2011 залишено в силі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок Інвест" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.08.2011 у справі № 5020-13/020-5/053-3/231, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, при цьому заявником не зазначено, які саме норми матеріального права застосовано по-різному.
В обґрунтування своїх вимог, заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 10.01.2011 у справі № 7/68.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що у постанові від 04.08.2011 у справі № 5020-13/020-5/053-3/231, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язання здійснити його державну реєстрацію виходячи з того, що угода від 18.10.2007 про погашення заборгованості, укладена позивачем та відповідачем-1, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу нерухомого майна (цілісного майнового комплексу), тому в силу положень статей 210, 220, 640 та 657 Цивільного кодексу України підлягала нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Однак, у зв'язку з недодержанням сторонами зазначених вимог, дана угода обґрунтовано визнана судом першої інстанції неукладеною, тобто такою, що не створює прав та обов'язків для сторін.
Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що не може бути підставою для визнання за позивачем права власності на спірне майно мирова угода, укладена на стадії виконання рішення у справі № 20-11/107 і затверджена ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.01.2008, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок Інвест" не було її стороною, а мирова угода не може створювати права та обов'язки для третьої особи, яка не була стороною у справі або стороною у виконавчому провадженні.
Водночас у постанові від 10.01.2011 у справі № 7/68 Вищий господарський суд України погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про зобов'язання виконати умови договору шляхом безоплатної передачі житла та необхідних документів для оформлення права власності з тих підстав, що між сторонами укладено інвестиційний договір, за умовами якого позивач передає відповідачу земельну ділянку для будівництва житлового будинку і необхідної інфраструктури, а відповідач, в свою чергу, після виконання позивачем зазначеного обов'язку, гарантує безоплатну передачу позивачу житла у розмірі 12% від загальної площі забудованого житла. Судами попередніх інстанцій встановлено, що готовий до експлуатації будинок зі спірними квартирами зведений на земельній ділянці, яка надана відповідачу відповідно до інвестиційного договору саме для цієї мети. Тому з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема, статей 173, 193 Господарського кодексу України, статей 509, 525, 526, 599, 610, 629 Цивільного кодексу України, та умов укладеного між сторонами договору у відповідача виник обов'язок передати позивачу обумовлену договором частину квартир у цьому будинку.
Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у наведених справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 5020-13/020-5/053-3/231 до провадження Верховного Суду України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Істок Інвест" у допуску справи № 5020-13/020-5/053-3/231 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий, суддяО.Подоляк
Судді
Т.Добролюбова
С.Могил
В.Селіваненко
О.Удовиченко
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)