ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"19" жовтня 2011 р. м. Київ К/9991/49390/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого –Черпака Ю.К.,
суддів: Зайцева М.П., Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., Сороки М.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30 червня 2010 року,
встановив:
В лютому 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 пред’явили позов до Управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги до пенсії за 2007-2009 роки в сумі 2889,90 грн. кожній.
Позов мотивували тим, що відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вони є дітьми війни і мають право на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте у 2007 році така допомога їм не надавалась, а в 2008-2009 роках виплачувалась в неповному обсязі.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року позов задоволено: стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 невиплачену щомісячну грошову соціальну допомогу до пенсії за 2007-2009 роки в сумі 2889,90 грн. кожній; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області перерахувати ОСОБА_1, ОСОБА_2 щомісячну разову допомогу.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 30 червня 2010 року змінено постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року. Викладено абзаци 3 і 4 резолютивної частини постанови в наступній редакції: “Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з відповідною виплатою різниці після здійсненого розрахунку”. В решті постанову залишено без зміни.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, до складу якого не включаються кошти Пенсійного фонду. Зазначає також про відсутність механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, від якої необхідно нараховувати 30-відсоткову надбавку дітям війни.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_2 –ІНФОРМАЦІЯ_2 року. В силу статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, позивачі набули правового статусу дітей війни.
Частиною 1 статті 6 цього Закону встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якими встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
В силу частини 2 статті 150, частини 2 статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого адміністративного суду, правильно конкретизував, що в період з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не мали права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено, а згодом змінено. Однак з моменту ухвалення відповідних рішень Конституційним Судом України бездіяльність суб’єкта владних повноважень є протиправною.
Стосовно підвищення пенсії за 2009 рік, то дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не обмежувалась Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, тому дітям війни підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у 2009 році мало виплачуватися в повному обсязі.
За таких обставин позивачі до 9 липня у 2007 році та до 22 травня у 2008 році не мали права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а мали його лише з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд першої інстанції мотивовано визнав, що за відсутності іншого розміру такої пенсії розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, який, згідно з частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Безпідставними є доводи, викладені в касаційній скарзі, стосовно правомірності дій відповідача з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни та заборону нецільового використання коштів Управління Пенсійного фонду, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору і суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Окрім того, статтею 88 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що в разі недостатності виділених із Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов’язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нормою по-іншому врегульовано питання щодо фінансування забезпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. І оскільки ця норма прийнята пізніше, то вона має пріоритет над нормою, закладеною у статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30 червня 2010 року та змінену ним постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року –без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддяЧерпак Ю.К.
Судді:Зайцев М.П.
Олексієнко М.М.
Рецебуринський Ю.Й.
Сорока М.О.
Суддя Ю.К. Черпак