Справа №22а-2255    2006р.                               Головуючий по 1-й інстанції

Хіль Л.М. Суддя-доповідач- Бондаревська С.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                  2006 року серпня місяця „21" дня                                                   м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді- Бондаревської С.М. Суддів- Буленка О.О., Корнієнка В.І. при секретарі- Зеленській О.І. з участю адвоката ОСОБА_1 позивача - ОСОБА_2 представника третьої особи -ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства „Полтавське АТП-15327"

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від „27" червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства „Полтавське АТП-15327"- третя особа Управління пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про зобов"язання видати довідку.

Колегія   суддів,   заслухавши   доповідь   судді-доповідача   апеляційного

суду,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 27 червня 2006 року позов ОСОБА_2 до ВАТ „Полтавське автотранспортне підприємство-15327" про зобов"язання видати довідку-задоволено.

Ухвалено: визнати право ОСОБА_2 на отримання від ВАТ „Полтавське АТП-15327" уточнюючої довідки.

Зобов"язати ВАТ „Полтавське АТП-15327" видати ОСОБА_2  уточнюючу довідку про його роботу на підприємстві на посаді водія міського пасажирського транспорту /автобусу/ з 14.10.1970 року по даний час.

2

Стягнути   з   ВАТ   „Полтавське АТП-15327"   на   користь   ОСОБА_2 державне мито сплачене ним при зверненні до суду в сумі 8 грн.50 коп.

З даним рішенням не погодився відповідач ВАТ „Полтавське АТП-15327", оскарживши його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 27 червня 2006 року про задоволення позову ОСОБА_2- скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за недоведеністю.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача-ВАТ „Полтавське АТП-15327"- Батрак В.П. апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини.

Позивач та представник третьої особи- Управління пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві- Васіна Т.С. апеляційну скаргу не визнали, просили її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 17.12.1969 року на підставі наказу НОМЕР_1 був прийнятий на роботу до ВАТ „Полтавське АТП-15327" на посаду прогрівщиків автобусів. Згідно наказу НОМЕР_2 був переведений на посаду перегонника автобусів.

11.06.1970 року ОСОБА_2 згідно наказу НОМЕР_3 було присвоєно кваліфікацію водія Ії-го класу. НОМЕР_4 позивач був переведений на роботу в автоколону №1 водієм другого класу на автобус по перевезенню пасажирів по місту, де працює і до цього часу.

Всього ОСОБА_2 пропрацював на підприємстві водієм по перевезенню пасажирів на міських маршрутах 33 роки. Загальний стаж складає 39 років.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, підстав для її задоволення та скасування рішення не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини справи, на підставі яких ухвалене правильне та справедливе рішення.

з

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу НОМЕР_5  був переведений на роботу в автоколону №1 Полтавського АТП-15327 водієм другого класу на автобус по перевезенню пасажирів по місту, де працює і до цього часу.

Судом також вірно встановлено, що підприємство відповідача декілька разів змінювало свою назву та форму власності.

На підприємстві існувало чотири автоколони. Умовно вони підрозділялися так: колони №№1,2 - виконання міських перевезень, колона №3- міжміські перевезення, колона №4-приміські перевезення і кожна колона була призначена для виконання певних перевезень.

Згідно особової картки ОСОБА_2 наданої відповідачем, встановлено, що позивач працював в автоколоні №1.

Встановивши такі обставини, враховуючи досягнення позивачем 18 травня 2002 року 55-ти років та відповідно до п."з" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", яким передбачено призначення пенсії за віком на пільгових умовах водіям міського пасажирського транспорту і чоловікам після досягнення 55-ти річного віку при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі 12 років 6 місяців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність позовних вимог ОСОБА_2, підтверджених наданими доказами, свідченнями свідків та обґрунтовано ухвалив рішення щодо їх задоволення.

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість висновків суду не спростовують, а тому її слід відхилити, а рішення суду, як таке, що постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права-залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Полтавське АТП-15327"- відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 27 червня 2006 року- залишити без змін.

4

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена   протягом   двох   місяців   шляхом   подання   касаційної   скарги безпосередньо до Верховного Суду України.