Справа № 2-159/08

Р І Ш Е Н Н Я 

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 січня 2008 року                                                                                                 м. Ковель                                                                   

         Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

під головуванням судді                       Панасюка С.Л.,

     за участю  секретаря                       Віндюк Н.І.,

                         позивача                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

         Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 листопада 2004 року. Від шлюбу дітей не мають.

         Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що мають з відповідачкою різні характери, що призводить до конфліктів, непорозумінь, сварок, образ. Відповідачка не розуміє значення шлюбу, відноситься до своїх сімейних обов'язків суто формально. Позивач вважає, що примирення між ними не можливе, а подальше збереження шлюбу за обставин, що склались, суперечить його законним інтересам і є підставою для розірвання шлюбу.

         Враховуючи наведене, позивач просить суд винести рішення, яким розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 05 листопада 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ковельського міського управління юстиції, актовий запис № 455.

         У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

         Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Суд про причини неявки не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

         Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

         Відповідно до п. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

         Відповідно до п. 2 с. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

         Як вбачається з свідоцтва про одруження, виданого 05 листопада 2004 року відділом РАЦС Ковельського міського управління юстиції Волинської області, сторони одружились 05 листопада 2004 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 455.

         Як встановлено у судовому засіданні, між сторонами фактично розпались подружні відносини, спільне господарство не ведеться, сторони тривалий час не підтримують подружніх стосунків, в сім'ї втрачена взаємоповага та розуміння. Таким чином шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю не можливо. Зважаючи на причини розірвання шлюбу, вказані позивачем, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам останнього.

         Враховуючи обставини по справі, витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС слід покласти на позивача ОСОБА_1.

            Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

         Позов задовольнити повністю.

         Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05 листопада 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ковельського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 455.

         При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 17 (сімнадцять) гривень 00 копійок, ОСОБА_2 від сплати мита звільнити.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

         Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                             С.Л.ПАНАСЮК