Справа № 2-113/2008
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Ковель 18 лютого 2008 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Денисюка Р.С.,
за участю секретаря Бєлих Н.Б.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідачів ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про захист честі і гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, у якому прохає визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують свободи, ганьблять честь і гідність, ділову репутацію позивача, відомості, поширені відповідачами у справі на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п'ятого скликання; та зобов'язати відповідачів спростувати відомості, поширені ними 30 листопада 2007 року на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п'ятого скликання у спосіб, близький до способу їх поширення; стягнути компенсацію за нанесення моральної шкоди: з відповідача ОСОБА_4 в сумі 500 грн. та з відповідача ОСОБА_2 - 1000 грн.; зобов'язати відповідачів перерахувати суму моральної шкоди на розрахунковий рахунок Люблинецької загальноосвітньої школи інтернату з вказанням назви платежу "допомога на дітей депутата Ковельської районної ради ОСОБА_1" та стягнути з відповідачів в користь позивача понесені ним судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 30.11.2007 року на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п'ятого скликання депутатом Ковельської районної ради від Блоку Юлії Тимошенко ОСОБА_4 було публічно повідомлено інформацію, яка, як вважає позивач, не відповідає дійсності та ображає честь і гідність та ділову репутацію позивача, як депутата Ковельської районної ради. Зокрема, в присутності депутатів та запрошених осіб, відповідачем ОСОБА_4 була озвучена заява відповідача ОСОБА_2 від 06.11.2007 року, у якій депутати Ковельської районної ради ОСОБА_5 та ОСОБА_1 характеризувались як такі, "які дозволяють собі порушувати закон, використовуючи в корисних цілях депутатські повноваження..., принижувати інших громадян та виборців..." тобто фактично злочинцями. Не обмежившись озвученням заяви відповідач ОСОБА_4 підтримав озвучену заяву, зазначивши, що у заяві йдеться про той факт, що депутати приїздять, зривають замки, забирають продукцію і завозять собі на склад. Зазначені дії відповідачів у справі позивач розцінює, як звинувачення його у вчиненні злочину. Вважає, що поширені відповідачами відомості щодо нього не відповідають дійсності, глибоко принижують його честь, гідність та ділову репутацію, зокрема серед коллег-депутатів районної ради, а тому повинні бути спростовані з наступних підстав.
Поширена депутатом ОСОБА_4 на сесії районної ради інформація порочить особу, в даному випадку позивача, принижує честь і гідність громадянина в громадській думці чи окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття, принципів моралі. В даному випадку в думці депутатів районної ради. По-друге, повідомлена депутатом ОСОБА_4 інформація є негативною, а відповідно до чинного законодавства встановлено презумпцію недостовірності поширення негативної інформації про фізичну особу, а саме "негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила не доведе протилежного". Ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_4 під час виступу жодних доказів достовірності вказаної інформації не подали.
Крім цього, Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" покладено спеціальний обов'язок дотримуватись депутатської етики: не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних висловлюваннях недостовірні відомісті стосовно депутатів місцевих рад, що депутатом ОСОБА_4 було проігноровано по відношенню до депутата Шпіки.
По-третє, 22.10.2007 року до позивача як голови постійної комісії з питань регламенту, місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики, прав людини, забезпечення законності, боротьби зі злочинністю звернувся директор СТ "Каскад-плюс" ОСОБА_5 з проханням прийняти участь як незалежної особи в роботі комісії по складанню опису майна ТзОВ «Верес еліт», яке знаходилось в магазині СТ "Каскад-плюс" розміщеного в с. Воля Ковельська по вул. Центральній, 2. ОСОБА_5 було представлено йому для ознайомлення наступні документи: договір взаємовідносин № 1 від 24.02.2001 року між Любитівським СТ і СТ "Каскад-плюс" , протоколи засідань правління та загальних зборів СТ "Каскад-плюс", рішення виконкому Зеленської сільської ради № 10/7 від 19.10.2007 року, після чого він дав згоду бути присутнім при описі майна за вищевказаною адресою.
Коли позивач прибув на місце 23.10.2007 року там вже була комісія, створена для опису майна з представників райдержадміністрації, працівника правоохоронного органу та інших працівників підприємства, тому позивач дав згоду на участь в даній комісії.
Що стосується тверджень ОСОБА_4 про те, що "два депутати приїжджають, зривають замки, забирають продукцію і завозять собі на склад", то позивач вважає їх абсолютно безпідставними, з яких складається враження, що він особисто із ОСОБА_5 вчиняв незаконні дії по привласненню чужого майна, що в позивача є особистий склад, куди він завіз майно, що не відповідає дійсності, оскільки він не займається підприємницькою діяльністю.
Також позивач стверджує, що ніяких замків особисто не зривав, майна ніякого не забирав, а все майно, що виносилось із приміщення магазину, було належно описане, та був присутній при цьому працівник міліції. Тобто жодних незаконних дій як зазначають відповідачі він не вчиняв.
Внаслідок поширення недостовірної інформації відповідачами, позивач отримав негативні наслідки немайнового характеру, а саме: йому заподіяно моральну шкоду, що виникла в результаті душевних страждань, по даний час відчуває занепокоєність, нервозність, великий сором, приниження, страх та відчай. Змушений пояснювати депутатам свою невинність у даній ситуації, вживати заходів для відновлення заплямованої інформації.
Моральну шкоду йому заподіяли відповідачі поширенням недостовірної інформації, а тому повинні відшкодувати йому заподіяну моральну шкоду.
Розмір заподіяної моральної шкоди зі сторони відповідача ОСОБА_4 оцінює у 500 гривень, зі сторони ОСОБА_2 - 1000 гривень, які просить стягнути із відповідачів та перерахувати їх на рахунок Люблинецької школи інтернату.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, і просить її задовольнити, спростувати недостовірні відомості, поширені депутатом ОСОБА_4 по заяві ОСОБА_2 та стягнути із винних осіб моральні збитки, заподіянні йому їх поширенням. Також просить стягнути із відповідачів понесені ним судові витрати. Суду пояснив, що особисто ніяких дій по відношенню до майна не вчиняв, а лише на прохання ОСОБА_5 був присутнім при описі майна та підписав акт опису майна. До вказаного місця поїхав як незалежна особа, як депутат районної ради, після того як переконався, що ОСОБА_5 має певні права на дане приміщення. Після представлення йому протоколу загальних зборів товариства «Каскад-плюс», рішення виконавчого комітету Зеленської сільської ради, протоколу від 19.10.2007 року № 10/7 та договору взаємовідносин № 1 від 24.02.20001 року між Любитівським СТ і СТ «Каскад-плюс». Нічиїх конкретно інтересів там він не представляв, а був лише стороннім спостерігачем.
Зазначені у заяві ОСОБА_2 та оголошені на засіданні сесії відповідачем ОСОБА_4 відомості позивач вважає недостовірними, негативними і такими, що принижують його честь і гідність в громадській думці з точки зору дотримання позивачем законів.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і заперечує проти його задоволення. Суду пояснив, що подана ним заява на ім'я депутата Ковельської районної ради ОСОБА_4, яка була озвучена останнім на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п'ятого скликання 30.11.2007 року, містить достовірну інформацію, а тому підстав для задоволення позову немає. Його підприємство є власником приміщення по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району і там зберігається його майно. Присутнім при описі його майна ОСОБА_5 та іншими особами та вивезенні цього майна він не був. Викладені в його заяві та озвучені на сесії районної ради факти відповідають дійсності і не містять висловлювань, що принижують честь та гідність інших громадян.
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 позов не визнала і просить відмовити в його задоволенні. Свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що підприємство, яке очолює ОСОБА_2, є на законних підставах власником приміщення за адресою с. Воля Ковельська вул. Центральна, 2 Ковельського району, про що засвідчують відповідні правовстановлюючі документи. Між підприємством, що очолює ОСОБА_2 («Верес еліт») та підприємством «Каскад-плюс», що очолює ОСОБА_5, було укладено договір оренди на дані приміщення, який продовжувався декілька раз. Після того, як орендодавцем (в особі директора ОСОБА_2) було відмовлено у продовженні договору оренди та заявлено претензію орендарю (в особі директора підприємства, яке очолює ОСОБА_5) про негайне звільнення орендованого приміщення по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району, ОСОБА_5 як керівником ВКП "Каскад" (орендарем), без будь-яких на те правових підстав, було надіслано листи на адресу власника приміщення магазину з вимогами звільнити зазначене приміщення. Оскільки вимоги щодо звільнення приміщеня від майна належного власнику приміщеня були явно незаконними, то відповідач зазначених вимог не виконав. Однак, 23 жовтня 2007 року працівниками ВКП "Каскад" в присутності керівника зазначеного підприємства ОСОБА_5 та депутата районної ради ОСОБА_1 було зірвано замки з приміщення магазину, а майно, належне власнику приміщення, вивезене. Оскільки заходи, вживані відповідачем ОСОБА_2, як керівником ТзОВ "Верес еліт", спрямовані на відновлення порушених прав власника приміщення, позитивних наслідків не дали, маючи підстави вважати, що позивач у справі використовуючи свій статус депутата районної ради, буде продовжувати порушувати права власника приміщення, відповідач звернувся до депутата Ковельської районної ради ОСОБА_4 з заявою щодо вжиття заходів, спрямованих на запобігання порушення норм Закону депутатами районної ради. Зазначена заява дійсно була озвучена на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п'ятого скликання. Ні в заяві, ні при озвученні заяви відповідачами не було вказано на вчинення позивачем злочину, а інформація, викладена у зазначеній заяві, хоча і є негативною, однак, - достовірною. Вважає, що озвучивши заяву ОСОБА_2 на засіданні сесії Ковельської районної ради відповідач ОСОБА_4 діяв у межах та у відповідності до норм Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Зокрема, у відповідності до вимог зазначеного Закону у разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування тощо з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності, пропонувати питання для розгляду іх радою та її органами. Крім цього, депутат місцевої ради не несе відповідальності за виступи на засіданнях ради та її органів, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. У той же час дії позивача, як депутата, суперечать ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", яка зобов'язує депутата керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності. Відповідно діями відповідачів у справі не було заподіяно моральної шкоди позивачеві у справі, оскільки своїми діями та оприлюдненням даного листа вони не принижували честь, гідність та ділову репутацію позивача по справі.
Суд заслухавши пояснення сторін і дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 безпідставний і задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Як вбачається з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 року "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" при розгляді цивільних справ зазначеної категорії суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають вони дійсності.
Згідно до п. 3 вказаної постанови до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадян або організацій в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Стаття 277 ч. 1 ЦК України передбачає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, частина 3 даної статті передбачає, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведене протилежного.
Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
У відповідності до вимог ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради повинен керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності, а згідно ст. 15, 19, 30 зазначеного Закону у разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування тощо з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності, пропонувати питання для розгляду іх радою та її органами. Крім цього, депутат місцевої ради не несе відповідальності за виступи на засіданнях ради та її органів, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, при наявності її вини.
Як зазначено в абз. 4 ст. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами і доводиться витягом із стенограми 17 сесії Ковельської районної ради п'ятого скликання той факт, що 30 листопада 2007 року на засіданні цієї сесії Ковельської районної ради п'ятого скликання депутатом Ковельської районної ради ОСОБА_4 в присутності запрошених гостей було озвучено заяву відповідача ОСОБА_2, директора ТзОВ "Верес еліт", від 06.11.2007 року, у якій останній зазначив, що "... 23.10.2007 року ОСОБА_5 в присутності депутата Ковельської районної ради, голови постійної комісії з питань регламенту місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики, захисту прав людини, забезпечення законності, боротьби із злочинністю ОСОБА_1 зірвали замок з приміщення, яке належить ТзОВ "Верес еліт" і зайняли його. Дане питання законності чи незаконності спірних питань може вирішити тільки суд, і виникає питання, яке моральне право мали депутати Ковельської районної ради ОСОБА_5 і ОСОБА_1, які мають бути прикладами законослухняності, порушувати закон і принижувати інших громадян і виборців. Прошу надати посильну допомогу в вирішенні даного питання, розглянути на сесії Ковельської районної ради поведінку вищевказаних депутатів і щоб в подальшому такі люди, які дозволяють собі порушувати закон, використовуючи в корисних цілях депутатські повноваження, не ставали депутатами любого рівня". Озвучивши зазначену заяву на засідані сесії, відповідач ОСОБА_4, на зауваження головуючого, зазначив, що в заяві йдеться не про господарські спори, а йдеться про факт, що "два депутата приїзджають, зривають замки, забирають продукцію і завозять собі на склад…".
Дії відповідача ОСОБА_2, пов'язані із зверненням з зазначеною заявою до депутата ОСОБА_4, так і дії відповідача ОСОБА_4, пов'язані з озвученням зазначеної заяви на засіданні сесії, позивач розцінює як поширення щодо нього відомостей, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність, ділову репутацію позивача серед його колег. Також зазначає, що депутат ОСОБА_4 озвучуючи вказану заяву не перевірив її достовірність, також твердження депутата про те, що два депутати приїжджають, зривають замки, забирають продукцію та завозять собі на склад, є нелогічними та такими, що складають враження, що ніби - то позивач разом із ОСОБА_5 вчинили дії по привласненню чужого майна, хоча ніяких дій по відношенню до майна він не вчиняв.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач у справі покликається на ту обставину, що інформація, викладена відповідачем ОСОБА_2 у заяві та озвучена відповідачем ОСОБА_4 є негативно та такою, що не відповідає дійсності та є недостовірною.
Отже, в судовому засіданні було доведено ту обставину, що твердження позивача про недостовірність інформації не відповідає дійсності.
Так, в судовому засіданні позивач не заперечив тієї обставини, що саме керівник СТ "Каскад плюс" ОСОБА_5 попросив його бути присутнім при проникненні в приміщення магазину, розташованого по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області, працівників СТ "Каскад плюс" при описі та перевезенні майна, належного ТзОВ "Верес еліт" з заначеного приміщення на склад ТОВ "ВКП "Каскад". Із тих документів, що йому представив ОСОБА_5, а саме: рішення загальних зборів СТ "Каскад-плюс" від 21 серпня 2007 року, яким визнано такими, що не мають юридичних наслідків будь-які операціі здійсені без згоди загальних зборів членів товариства, щодо розпорядження майном товариства, а саме: приміщення магазину по вул. Центральній 2 в с. Воля Ковельська; зобов'язано головного бухгалтера повернути покупцеві МП "Василина" кошти, отримані від продажу магазину, та поставити приміщення на баланс СТ "Каскад плюс"; зобов'язати позивача, як директора СТ "Каскад плюс" здійснити дії по оформленню права влансості приміщення магазину, розташованого по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області, рішення виконавчого комітету Зеленської сільської ради від 19.10.2007 року, він зробив висновок про правомірність вимог ОСОБА_5 та його дій і що власник майна повинен був бути там особисто.
Разом з тим, достовірність інформації, викладеної у заяві ОСОБА_2 на ім'я депутата ОСОБА_4 доводиться письмовими доказами, що є в матеріалах цивільної справи, а саме: ухвалою господарського суду Волинської області від 26 жовтня 2001 року, якою було затверджено мирову угоду, укладену між МП "Василина", власником якого був відповідач ОСОБА_2 та споживчим товариством "Каскад-плюс" с. Любитів Квельського району, директором якого був і залишається позивач у справі; укладеним 30.10.2001 року на виконання зазначеної мирової угоди між СТ "Каскад плюс" і МП "Василина" договором купівлі-продажу № 3, згідно п. 1.1 якого СТ "Каскад-плюс" забов'язалось передати у власність МП "Василина" будівлю і інвентар, які знаходяться по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району, а МП "Василина" зобов'язалось сплатити продавцю 2270,40 грн., як еквівалент вартості споруди. Про виконання сторонами умов зазначеного договору купівлі-продажу свідчить накладна № 1 від 05 грудня 2001 року, а також довідка відділення Промінвестбанку в місті Ковель Волинської області. Актом приймання-передачі приміщення магазину від 05 грудня 2001 року стверджується факт передачі СТ "Каскад плюс" приміщення магазину покупцеві.
За змістом чинного на час укладеня договору законодавства право власності у набувача майна (МПП "Василина") за договором купівлі-продажу виникло з моменту передачі речі. У жовтні 2000 року рішенням зборів засновників ТзОВ "Верес еліт" було прийняте рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Верес еліт", а в січні 2002 року на підставі наказу по МП "Василина" приміщення магазину по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району було передане до статутного фонду ТЗОВ "Верес еліт". Тому відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 85 Господарського кодексу України ТзоВ "Верес еліт" є власником приміщення магазину по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району
В судовому засіданні позивач ствердив той факт, що між суб'єктами господарювання існує господарський спір, деталі якого йому невідомі.
Із з січня 2002 року по січень 2007 року між ТзОВ "Верес еліт", як орендодавцем та СТ "Каскад-плюс", ТзОВ "ВКП Каскад", як орендарем укладались договори оренди приміщення магазину по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району.
Таким чином, хоча позивач пояснює свої дії, що виразились в присутності як незалежної особи під час проникнення в приміщення магазину, розташованого по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області, працівників СТ "Каскад-плюс" та перевезення майна, належного ТзОВ "Верес еліт" з зазначеного приміщення на склад ТОВ "ВКП "Каскад", правомірними, однак, вказані дії суперечать вимогам чинного законодавства, яке регулює засади захисту права власності.
Враховуючи наведене, інформацію, яка міститься у заяві відповідача ОСОБА_2, і яка була оголошена 30 листопада 2007 року на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п'ятого скликання відповідачем ОСОБА_4, хоч і є негативною, однак, не може розцінюватись як така, що порочить позивача, оскільки зазначена інформація є достовірною.
Крім цього, ОСОБА_1 будучи депутатом районної ради, в якості якого він був присутнім 23.10.2007 року при вивезенні майна із приміщення магазину по вул. Центральній 2 в с. Воля Ковельська повинен би усвідомлювати ту обставину, що його дії як публічної особи можуть неадекватно, критично сприйматись та оцінюватись громадянами.
Згідно ст. 10 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на свободу вираження поглядів. На думку суду, межі критики щодо політичного діяча або депутата ширші, ніж коли йдеться про звичайного громадянина. Позивач має право на захист своєї репутації, але вимоги цього захисту треба урівноважувати з інтересами вільного обговорення питань, що мають суспільне значення.
Враховуючи ту обставину, що в діях відповідачів немає поширення недостовірної інформації та інформації, що не відповідає дійсності та ганьбить честь, гідність, ділову репутацію позивача, суд вважає, що позивачу не заподіяно поширенням такої інформації моральної шкоди, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Враховуючи достовірність поширеної відповідачами інформації, їх право на поширення інформації, суд приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про захист честі і гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України із позивача слід стягнути недоплачену суму судового збору при подачі позовної заяви в сумі 17 гривень.
На підставі ст. 34 Конституції України, ст. 47 «Закону про інформацію», ст.ст. 8, 18, 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 277, 297, 328, 386, 1167 ЦК України, ст. 10 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 28.09.1990 року «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», керуючись ст. 6, 8, 10, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про захист честі і гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути із позивача ОСОБА_1 в користь держави 17 (сімнадцять) гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з часу його проголошення та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів з часу подачі заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ: Р.С. ДЕНИСЮК