Спраава №22ас-493 2006р. Головуючий по 1-й інстанції
Альошина Н.М. Суддя-доповідач- Чічіль В.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня місяця „31" дня м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого- Чічіля В.А.
Суддів- Акопян В.І., Антонова В.М.
при секретарі- Сулимка С.В.
з участю представників відповідачів третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_3
на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від
„23" червня 2006 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Миргородського
міськвідділу земельних ресурсів Полтавської області про визнання нечинним
акту відводу ОСОБА_1 земельної ділянки під будівництво від
28 грудня 1999 року по АДРЕСА_1
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 червня 2006 року в позовних вимогах ОСОБА_3 про визнання нечинним виданого Миргородським міським відділом земельних ресурсів Полтавської області акту відводу ОСОБА_1 земельної ділянки під індивідуальне будівництво від 28 грудня 1999 року по АДРЕСА_1 відмовлено за безпідставністю.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення її адміністративного позову.
Перевіривши постанову місцевого суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід залишити без задоволення.
2
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст.19 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів вирішуються питання земельних відносин відповідно до законодавства.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що акт відводу земельної ділянки під індивідуальне будівництво від 28 грудня 1999 року ОСОБА_1 виданий на підставі рішення виконкому Миргородської міськради від 15 грудня 1999 року та заяви ОСОБА_1 у відповідності зі ст.19 ч.12 ЗК України /в редакції 1991 року/ з послідуючими змінами.
Із змісту ч.12 ст.193 К України /в редакції 1991 року/ вбачається, що громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідною заявою до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки.
Встановивши такі обставини по справі та врахувавши вказані вимоги законодавства, а також те, що порушень при складанні вказаного акту відводу земельної ділянки під індивідуальне будівництво від 28 грудня 1999 року щодо невідповідності його діючому законодавству не виявлено, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вимоги ОСОБА_3 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.195, 198п.1, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого
з
адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.