Справа № 1-11/08

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18  січня 2008  року                                                             Ковельський міськрайонний суд

                                                                                               Волинської області

під головуванням судді                                                       ВОСКОВСЬКОЇ О.А.

за участю секретаря                                                            ГРИЩУК О.М.

за участю прокурора                                                           КЛІМУКА В.С.

 адвоката                                                                              ОСОБА_1      

потерпілого                                                                          ОСОБА_2

законного представника неповнолітнього

потерпілого                                                                          ОСОБА_3

законного представника

неповнолітнього  підсудного                                             ОСОБА_4

підсудних                                                                             ОСОБА_5

                                                                                               ОСОБА_6

захисника підсудного                                                          ОСОБА_7

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Ковель  справу  по обвинуваченню

            ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1

                        українця та громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта середня, не  одруженого, не працюючого,

                        раніше не  судимого,

- за ч.2 ст. 189, ст. 304 КК  України.

            ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, українця

                        і громадянина України,  уродженця і жителя АДРЕСА_2,                     учня Ковельського професійно - технічного ліцею, не одруженого, не працюю-

                        чого, згідно постанови Ковельського  міськрайонного суду від 26.12.2006 року

                        кримінальна справа за  ст. 128 КК України закрита на підставі ст. 46 КК                               України, -

·        за ч.2 ст. 189 КК України,  суд, -

в с т а н о в и в :

            2 жовтня 2007 року близько  17 год.  20 хв. ОСОБА_6  та ОСОБА_5  перебуваючи в стані алкогольного  сп'яніння  та знаходячись в лісосмузі  в м.Ковелі по вул. Варшавській, за  попередньою змовою між собою із застосуванням до неповнолітнього ОСОБА_2 насильства, що не є небезпечним для життя та  здоров'я потерпілого,  вимагали в останнього  гроші в сумі 1 000 гривень та мобільний  телефон « Нокіа -6223» вартістю  1 200 грн.,  супроводжуючи свої дії  нанесенням ряду ударів кулаками та ногами по тілу ОСОБА_2, заподіявши  останньому легкі  тілесні ушкодження у вигляді забою передньої черевної стінки, забою лівої половини грудної  клітки та забою  зовнішнього носа.

            Підсудний ОСОБА_6 свою  вину у скоєнні інкримінованого йому діяння визнав повністю та показав наступне.  2 жовтня 2007 року після 15 години він разом з  ОСОБА_8  зустріли в лісопосадці в районі  «машзаводу» ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та  ОСОБА_10, разом  розпили пляшку горілки і в розмові ОСОБА_10 сказав, що в його  одногрупника ОСОБА_2  є дорогий мобільний телефон «Нокіа».  ОСОБА_5  запропонував піти і забрати у ОСОБА_2 телефон. Спочатку на це ніхто не  відреагував, а коли допили горілку, то всі пішли в  напрямку Ковельського  ліцею. Коли проходили  повз  гуртожиток, то  ОСОБА_9 і ОСОБА_10 пішли по домівках, а він, ОСОБА_8 та  ОСОБА_5  пішли до  гуртожитку. ОСОБА_5  сказав, що піде покличе ОСОБА_2  і хвилин через  10 повернувся з  потерпілим. Він,  обійнявши ОСОБА_2 за шию, повів в напрямку  лісопосадки, сказавши, що треба  поговорити. В лісопосадці вони почали вимагати  в ОСОБА_2 гроші або  мобільного телефона.  Потерпілий, злякавшись, запропонував могорич, однак, ОСОБА_5 сказавши, що  цього  замало, вдарив ОСОБА_2,  він  також вдарив потерпілого. Вони вимагали у ОСОБА_2 1 000  гривень або  мобільного телефона, потерпілий сказав,  що при ньому  зараз телефона немає і тоді ОСОБА_5,  приставивши ззаду до спини ОСОБА_2 палку, та імітуючи  пістолет, сказав, що застрелить його, якщо він не дасть гроші. ОСОБА_2  злякався, а потім, сказав, що у нього болить живіт,  при цьому, він тримався за лівий бік  живота. ОСОБА_5, збігавши в ліцей, приніс  таблетку активованого вугілля та воду і дав випити потерпілому, однак, ОСОБА_2 не стало краще і вони пішли викликати швидку допомогу. У скоєному щиро розкаюється,  просить суворо не карати.

            Підсудний ОСОБА_5  свою вину  у скоєнні інкримінованих йому дій визнав повністю   та показав суду, що дійсно, 2 жовтня 2007 року, разом з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розпивали  горілку  в лісопосадці і в  ході розмови ОСОБА_10  сказав, що в його одногрупника   ОСОБА_2 є  дорогий  мобільний телефон. Хтось запропонував піти і забрати в ОСОБА_2 цей телефон, але  відразу ніхто на це не зреагував. Коли  допили горілку, всі  разом пішли в напрямку ліцею, ОСОБА_9 та  ОСОБА_10 пішли по домівках. Біля гуртожитку ОСОБА_8 сказав йому  знайти ОСОБА_2 та  викликати на вулицю, що він і зробив. Відвівши потерпілого  в лісопосадку він та ОСОБА_6 дійсно вимагали у нього гроші - 1000 гривень або мобільний телефон, при цьому, нанесли потерпілому  декілька ударів , а він особисто, крім того,  приставивши  ззаду до спини ОСОБА_2 палку так, ніби це  пістолет , сказав, що застрелить його. Зробив це, щоб  налякати ОСОБА_2 та  отримати те, що  вони від нього  вимагали. У таких їх діях   ОСОБА_8 участі не приймав, знаходився  за кілька метрів від них. Після нанесених ударів потерпілому стало    погано  - заболів живіт , - і він  приніс йому таблетку та воду, однак, ОСОБА_2 не ставало краще і вони викликали « швидку допомогу»

            У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

            Крім повного визнання своєї вини  підсудними, їх винуватість у скоєному   доведена і зібраними по справі доказами.

            Так, потерпілий  ОСОБА_2 підтвердив суду, що 2 жовтня  2007 р.  після 17 години  до нього в кімнату зайшов ОСОБА_5, який сказав, що нього на вулиці  чекає  хлопець на ім'я ОСОБА_11. Він разом з ОСОБА_5 вийшли на вулицю і там до них підійшло двоє з хлопців, яких знав лише в обличчя, але  пізніше взнав, що одного з них  звати ОСОБА_6, а іншого ОСОБА_8. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 взяли нього під руки і повели через  автодорогу в лісопосадку, сказавши, що там розкажуть все, а ОСОБА_8   йшов  ззаду них. Коли вони  зайшли в лісопосадку, то ОСОБА_5 став у нього за спиною і впер в спину якийсь твердий предмет, сказавши, що це пістолет, і почав говорити,  що ним потрібні гроші і став  вимагати щоб він віддав ним гроші у сумі 1 000 грн., а також мобільний телефон і всі цінні речі, якщо ж він цього не виконає, то він ОСОБА_5  застрелить. Це ж саме повторював і ОСОБА_6. Він сказав,  що ніяких  грошей не має, і нічого ним не дасть. Тоді ОСОБА_5 наніс йому  удар ногою  в  перенісся, від чого він впав на землю. Після цього ОСОБА_5 і ОСОБА_6 почали  вдвох  наносити  удари ногами  по всьому тілу, вимагаючи  щоб він  через півгодини приніс 1 000 грн. і мобільний телефон. По їх поведінці і по мові, було видно, що вони п'яні. Від  ударів йому стало погано. І ОСОБА_6 і ОСОБА_5  кудись втекли, а над ним схилився ОСОБА_8, який підняв його і повів до дороги,  там в цей  час  проходило три жінки, які  почали запитувати, що трапилось. Якась  жінка побігла викликати швидку, а він  тим часом  підізвав якусь жінку і сказав,  що нього побили і віддав їй свій  мобільний телефон Нокіа -6233, сказавши, що цей телефон хочуть забрати та попросив, щоб  вона  деякий час  зберігала його телефон, а він потім її знайде і телефон забере. Через  декілька хвилин приїхала швидка, яка доставила його в лікарню.

            Свідок ОСОБА_8  підтвердив суду факт розпиття  з ОСОБА_6,  ОСОБА_5, ОСОБА_9 та  ОСОБА_10 спиртних  напоїв 02.10.2007 р. в лісопосадці по вул.Варшавській, де в ході розмови було сказано про те,  що в ОСОБА_2 є дорогий мобільний телефон  і його  можна у нього  забрати. Після цього  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пішли по домівках , а він , ОСОБА_6 і ОСОБА_5 пішли до лісопосадки. Там ОСОБА_6 і ОСОБА_5 били потерпілого і вимагали у нього  гроші.  Він  особисто участі у цьому не приймав,  стояв  поодаль, поскільки погано  почував себе після випитої горілки. Пам'ятає, що  пізніше  допомагав потерпілому піднятися з землі і повів його  до дороги,  щоб посадити  в « швидку  допомогу».

            Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10   також підтвердили  факт вживання спиртних напоїв разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 в  лісопосадці 02.10.2007  року та підтвердили той  факт, що саме ОСОБА_10 повідомив про те,  що у його одногрупника ОСОБА_2 є дорогий мобільний телефон, при цьому, хтось із  присутніх запропонував його забрати, хто саме - не пам'ятають, однак, ця пропозиція залишилась без  відповіді. Після того, як  допили горілку, всі разом пішли  в напрямку  ліцею, однак, обоє свідків пішли додому і про наступні події  їм не відомо.

            Свідок ОСОБА_12 показала суду, що  02.10.2007 р.  після 17 год. йшла від свого гаража додому. Коли підходила  до автодороги, то побачила як зі сторони лісосмуги двоє хлопців побігли в сторону  Ковельського  професійного ліцею. А за  метрів 50  від автодороги, зі сторони  лісосмуги  знаходилось ще два хлопці, один з яких лежав на землі, а інший намагався  його підняти. Коли хлопець підвів свого товариша, який лежав на землі і повів його в сторону автодороги, то вона  впізнала у ньому ОСОБА_8, а хлопця якого ОСОБА_8 підтримував і вів до автодороги, вона не знала. Також побачила, що у незнайомого хлопця закривавлене обличчя і пошарпаний  брудний одяг. Вона запитала в ОСОБА_8 чи це не  він побив того хлопця. ОСОБА_8 відповів, що  він йому  тільки допомагає, і товариша не бив.  Тоді запитала куди побігли два хлопці, яких бачила раніше.  ОСОБА_8 сказав, що вони побігли  викликати швидку. Також  до них підійшли ще дві  жінки, одна з яких ОСОБА_13, теж  пішла  додому щоб викликати швидку.  Також підбігло ті два хлопці, які зі слів ОСОБА_8  викликати швидку, та хотіли забрати з собою  побитого хлопця, однак вона не дала цього зробити, а сказала,  щоб вони йшли до дороги і чекали  автомобіль  швидкої  та  привели лікарів. Коли  ті хлопці пішли, то  побитий хлопець сказав, що його звати ОСОБА_2, що його побили  ті два хлопці, яких вона послала до дороги, і що  вони хотіли забрати у нього мобільний телефон. Після цього ОСОБА_2 дістав свій  мобільний телефон «Нокіа» та дав їй і попросив щоб вона забрала собі телефон, а потім  він її  знайде і телефон забере, так як  боїться що  цей телефон, у нього заберуть хлопці, які його побили.  Після цього приїхала швидка, і лікарі повезли ОСОБА_2 в лікарню. Вона прийшла  додому і зателефонувала до сестри ОСОБА_2, номер якої знайшла в списку номерів абонентів, і розказала те, що трапилось. Того ж дня після 22 год. до її приїхали батьки ОСОБА_2 і забрали телефон.

            Згідно висновку судово медичної експертизи  № 757 від 08.11.2007 р. у ОСОБА_2 було відмічено тілесні ушкодження у вигляді забою передньої  черевної стінки,    забою  лівої половини  грудної  клітини, забою зовнішнього  носа, що за ступенем тяжкості  відносяться до легких  тілесних  ушкоджень.

            В ході огляду речових доказів 11.10.2007 р. було оглянуто  мобільний телефон  « Нокіа - 6223»  і приєднано  до матеріалів справи як речовий доказ   (  а.с. 23 - 25).

            Згідно довідки від 05.10.07 р. вартість  мобільного телефона « Нокіа - 6223» станом  на 05.10 07 р.,  складала    1 200 грн. ( а.с. 20).

            Суд,  повно, всесторонньо та об'єктивно   дослідивши обставини даної  справи,  приходить до висновку, що дії підсудних ОСОБА_6  та  ОСОБА_5, які  виразились у вимозі передачі чужого майна,  вчинені за попередньою змовою  групою осіб та поєднані з насильством, що не є небезпечним  для життя та здоров'я особи, вірно кваліфіковані   органами  досудового слідства  за  ч.2 ст. 189 КК України.

            Разом з тим, в ході судового  слідства  не знайшли свого підтвердження інкриміновані  ОСОБА_6, дії які виразились у  втягненні  неповнолітнього  у злочинну діяльність.

            Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду  України від 27 лютого 2004 року № 2 «Про застосування судами законодавства про  відповідальність за  втягнення неповнолітніх  у злочинну  чи іншу  антигромадську  діяльність», «......під втягненням неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську  діяльність  треба розуміти певні дії  дорослої особи,  вчинені з  будь - яких мотивів і пов'язані з безпосереднім впливом  на  неповнолітнього з метою викликати у  нього  рішучість взяти участь в одному чи декількох  злочинах  або займатись іншою антигромадською діяльністю. Втягнення  завжди передбачає  наявність  причинного зв'язку між діями дорослої особи і  виникненням у неповнолітнього бажання вчинити протиправні дії.»

            Як було  встановлено  в ході судового слідства, пропозиція вчинити злочин - забрати у потерпілого  ОСОБА_2 мобільний телефон, -  надійшла від неповнолітнього  ОСОБА_5, який в подальшому і  викликав потерпілого з гуртожитку. Будь - який вплив підсудного ОСОБА_6  на неповнолітнього  ОСОБА_5, у даному  випадку,  був відсутній і усі  послідуючі протиправні дії  відносно  потерпілого ОСОБА_2 вчинялися  підсудними спільно, як співучасниками  злочину.

            Таким чином, в діях  ОСОБА_6  відсутній склад  злочину передбаченого  ст.  304 КК України  і за даною статтею  кримінального злочину  його слід   виправдати.

            При обранні міри  кримінального покарання  кожному із  підсудних суд  враховує  характер  та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину  та особу кожного  з винних у їх сукупності, наявність пом'якшуючих  та обтяжуючих покарання  обставин справи.

            Так, до обставин, які пом'якшують  покарання підсудному ОСОБА_5 суд  відносить  повне визнання ним своєї вини  та щире каяття у вчиненому , а також  неповнолітній вік підсудного.

            До обставин, які обтяжують покарання підсудному  ОСОБА_5  суд відносить  вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

            Обставинами, що пом'якшують  покарання підсудному ОСОБА_6  є повне визнання ним  своєї вини та щире каяття у  скоєному, добровільне  відшкодування заподіяних збитків та те, що ОСОБА_6 вперше  на лаві підсудних.

            Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_6 є вчинення ним злочину в стані  алкогольного сп'яніння.

            Судом також  враховується посередня характеристика  підсудного ОСОБА_5  по місцю навчання ( а.с. 60) і те, що раніше підсудний уже вчинив злочин, хоча кримінальна справа і була закрита за ст. 46 КК України ( а.с. 56). Суд враховує як обставину, що позитивно   характеризує особу підсудного ОСОБА_5 наявність бажання  клопотати  про передачу  його на поруки учнівського колективу групи Ковельського професійного ліцею ( протокол № 3 від 15.11.2007 р.) та його  грамоти за зайняті перші місця  у різноманітних  змаганнях.

            Аналізуючи  викладене, а також те, що  потерпілий та його законний представник не настоюють  на позбавленні волі підсудних,  суд приходить  до  висновку, що  виправлення  та перевиховання  обох  підсудних можливе без  їх ізоляції від суспільства.

            Заявлений  законним  представником неповнолітнього  потерпілого ОСОБА_2 - його матір'ю ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення моральної шкоди в сумі 2 500 грн. з підсудного ОСОБА_5, ( в зв'язку з  добровільним відшкодуванням такої шкоди підсудним ОСОБА_6) - підтверджено зібраними по справі доказами.

            Однак, враховуючи характер  і ступінь  пережитих потерпілим ОСОБА_2  моральних страждань , суд вважає  за необхідне зменшити  заявлену  потерпілим суму  до 1 500 гривень та стягнути її з законного  представника неповнолітнього  підсудного ОСОБА_5 його батька - ОСОБА_4.

            Речовий доказ по справі -  мобільний телефон «Нокіа - 6223», який  знаходиться на  зберіганні у потерпілого ОСОБА_2  - слід  залишити в користуванні  останнього.

            Міру запобіжного заходу  щодо обох  підсудних до набрання  вироком  законної сили слід залишити  попередню - підписку про невиїзд з місця проживання.

            Керуючись  ст.ст.  323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

            ОСОБА_6  визнати винним у скоєнні злочину передбаченого  ч.2 ст. 189 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на  три роки.

            За ст. 304 КК України  ОСОБА_6 - виправдати.

            ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на  три роки.

            На підставі ст.ст. 75, 76, 104  КК України звільнити ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від відбування призначеного ним  покарання, встановивши їх іспитовий термін  строком на два роки ОСОБА_5 та на один  рік ОСОБА_6, якщо вони протягом  цих термінів не вчинять нового злочину та  виконуватимуть такі покладені на  них обов'язки:

·        не виїзджати за межі України без дозволу органів кримінально - виконавчої системи;

·        повідомляти органи  кримінально - виконавчої системи про  зміну місця проживання або роботи;

·        періодично з'являтися на реєстрацію  в органи кримінально - виконавчої системи.

           Контроль за поведінкою засуджених покласти на орган  виконання покарань за місцем  їх проживання.

           Стягнути з  законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 в користь  потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1 500 ( одна тисяча п'ятсот) гривень.

      В решті позову відмовити.

            Речовий доказ по справі  - мобільний телефон «Нокіа -6223», який  знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2  залишити у користуванні останнього.

            Міру  запобіжного  заходу  відносно  засуджених  ОСОБА_5  та ОСОБА_6  до набрання вироком законної сили залишити  попередню - підписку про невиїзд з місця проживання.

            Вирок може бути оскаржено до апеляційного  суду Волинської області через Ковельський  міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги ( подання)  протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

            Головуюча:                                                                                          О.А.ВОСКОВСЬКА