УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р.Справа № 2018/2-а-809/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. ,  Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від  10.01.2011р. по справі № 2018/2-а-809/11

за позовом   ОСОБА_1        

до  Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова             

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10 січня 2011 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду за період з 01.01.2010р. по 06.07.2010року. Адміністративний позов  ОСОБА_1 до УПФ України у Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги «Дітям війни» з 01.01.2010р. по 06.07.2010року залишено без розгляду.

ОСОБА_1, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає , що судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та просить суд апеляційної інстанції ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10.01.2011 року скасувати, прийняти нову ухвалу, якою поновити строк позовної давності в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.

Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з’явились.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи 06.01.2011року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом до УПФ України у Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги «Дітям війни» з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Приймаючи ухвалу про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду за період з 01.01.2010р. по 06.07.2010року та залишення адміністративного позову в цій без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем безпідставно пропущено строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права починаючи з 01.01.2010р.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком судді, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Положеннями ч.1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

30.07.2010 року Законом України “Про судоустрій і статус суддів”від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.

Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скороченя.

 Колегія суддів, виходячи з наведенного, вважає необхідним зазначити, що до спірних правовідносин слід застосувати ч.2 ст.99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі “Мельник проти України”(заява №23436/03), тобто  річний строк на звернення до суду з позовом .

Крім того , відповідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для його поновлення.

Згідно вимог ст. 102 КАС України питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку, то суд першої інстанції зобов’язаний розглянути питання про його поновлення в порядку, передбаченому ст. 102 КАС України.

Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції, в порушення ст. 102 КАС України, розглянуто питання стосовно поновлення пропущеного строку одноособово без виклику осіб, які беруть участь у справі.

Тобто, судом першої інстанції було позбавлено позивача права участі у судовому засіданні, а також права на розгляд судом питання про поновлення пропущеного строку відповідно до норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції, внаслідок порушення останнім норм процесуального права та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, а саме вирішення питання про поновлення пропущеного позивачем строку та розгляду по суті позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 102, 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 199, 205, 206, 209, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 10.01.2011р. по справі № 2018/2-а-809/11 скасувати.

Справу направити до суду 1 інстанції  для продовження розгляду справи   .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г.

 Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.