ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
30 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/8187/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
10 грудня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просить суд: "1. Прийняти адміністративний позов до розгляду; 2. Визнати неправомірними та протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні - ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; 3. Зобов`язати Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"".
13 грудня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, оскільки доглядає за матір`ю із інвалідністю, однак отримав відмову із якою не погоджується, що і стало підставою для звернення до суду.
Відповідач не подав відзив на позовну заяву.
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 09 листопада 2024 року, ОСОБА_1 було подано заяву з відповідними додатками до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 13 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"", вказуючи на те, що його матір є інвалідом ІІ групи, потребує постійного догляду та він є єдиним, хто може здійснювати за ним догляд.
03 грудня 2024 року комісія з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізаціях, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянула подані документи та ухвалила рішення у формі протоколу від 26 листопада 2024 року № 49 комісія про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки. Причина відмови зазначено: наявність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі) (а.с.а.с. 7, 8).
Позивач не погодився з такою поведінкою відповідача, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту – Закон України № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону України № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту – Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановленні статтею 22 Закону України № 3543-XII. Так, згідно із статтею 22 частиною 1 абзацом 1 Закону України № 3543-XII, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Статтею 22 частиною 3 Закону України № 3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
При цьому, статтею 23 Закону України № 3543-XII для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, частиною 1 пунктом 13 вказаної статті передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Слід зауважити, що гідно з пунктом 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до положень пункту 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Приписами пункту 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Судом встановлено, що 09 листопада 2024 року, ОСОБА_1 було подано заяву з відповідними додатками до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 13 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"", вказуючи на те, що його матір є інвалідом ІІ групи, потребує постійного догляду та він є єдиним, хто може здійснювати за ним догляд.
При цьому, позивач вказує, що він є сином ОСОБА_2 , що стверджується копіями свідоцтва про народження .
Випискою з протоколу засідання лікарської консультаційної комісії від 12 липня 2022 року № 7, підтверджується, що ОСОБА_2 є інвалідом другої групи та потребує постійного стороннього догляду (а.с. 20).
Позивач зазначає, що у ОСОБА_2 , яка потребує постійного стороннього догляду є донька ОСОБА_3 , яка є інвалідом третьої групи, що підтверджено Довідкою до акта медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 668802 від 26 січня 2021 року та син ОСОБА_4 , який з 2012 року на території України не проживає та громадянином України не являється.
Так, Довідкою до акта медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 668802 від 26 січня 2021 року, підтверджується, що ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи (а.с. 23).
Разом із тим, на підтвердження перебування ОСОБА_4 за межами території України на приналежності останнього до громадянства Чеської Республіки з 2012 року, позивачем подано нотаріально завірену заяву ОСОБА_2 (а.с. 17), при цьому інших доказів перебування ОСОБА_4 за межами території України, з 2012 року позивачем не надано.
Суд зауважує, що доказів про відсутність можливості у брата позивача - ОСОБА_4 , відповідно до закону утримувати ОСОБА_2 , як особу інвалідністю II групи позивачем не надано.
Крім того, нотаріально посвідчена заява не підтверджує інформації, що зазначена у цій заяві, а лише підтверджує справжність підпису заявника.
А відтак, наявність вищевказаної заяви не свідчить про неможливість здійснення ОСОБА_4 догляду за матір`ю, у зв`язку із перебування за межами території України.
Суд зазначає, що процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Так, пунктом 58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім.’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Згідно із пунктом 60 Порядку № 560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Водночас, військовозобов`язані, які здійснюють догляд (постійний догляд) за особами, зазначеними у пунктах 9, 13, 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та які не мають права на призначення компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем свого перебування на військовому обліку із заявою у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, до якої додається письмова заява особи, яка потребує догляду чи постійного догляду, довільної форми із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків, про підтвердження відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати (чоловік/дружина, працездатні діти), чи інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд (пункт 61 абзац 1 Порядку № 560).
Згідно із пунктом 61 абзацом 3 Порядку № 560, у разі виявлення невідповідності наведених у заяві військовозобов`язаного даних або не підтвердження факту встановлення здійснення ним догляду (постійного догляду) комісією заява не розглядається.
У межах даної справи позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на службу під час мобілізації у зв`язку з наявністю інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.
Згідно із статтею 202 частиною 1 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно із статтею 203 СК України дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Статтею 47 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" визначено, що діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.
Отже, обов`язок догляду матері позивача в першу чергу покладено на його дітей.
На переконання суду, позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не надано належних доказів того, що він є єдиною особою, хто може утримувати та здійснювати догляд за матір`ю, зокрема, про неможливість здійснення такого його повнолітніми дітьми.
Позивачем не надано доказів зазначених у статті 23 частині 1 пункті 13 Закону України № 3543-XII.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що на час винесення рішення у даній справі позивачем не надано доказів, які б підтверджували право на відстрочку за статтею 23 частиною 1 пунктом 13 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 260/8187/24
- Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
- Суддя: Гаврилко С.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.12.2024
- Дата етапу: 10.12.2024
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 260/8187/24
- Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
- Суддя: Гаврилко С.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Відкрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.12.2024
- Дата етапу: 13.12.2024
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 260/8187/24
- Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
- Суддя: Гаврилко С.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.12.2024
- Дата етапу: 30.01.2025
- Номер: А/857/9175/25
- Опис:
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 260/8187/24
- Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Гаврилко С.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.03.2025
- Дата етапу: 04.03.2025
- Номер: А/857/9175/25
- Опис:
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 260/8187/24
- Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Гаврилко С.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без руху
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.03.2025
- Дата етапу: 06.03.2025
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 260/8187/24
- Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
- Суддя: Гаврилко С.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.12.2024
- Дата етапу: 12.03.2025
- Номер: А/857/9175/25
- Опис:
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 260/8187/24
- Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Гаврилко С.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Відкрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.03.2025
- Дата етапу: 07.04.2025
- Номер: А/857/9175/25
- Опис:
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 260/8187/24
- Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Гаврилко С.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.03.2025
- Дата етапу: 14.05.2025
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 260/8187/24
- Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
- Суддя: Гаврилко С.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.12.2024
- Дата етапу: 14.05.2025