Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року                                                             Справа№200/8017/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді   Абдукадирової К.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, інше, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

                                                           УСТАНОВИВ:

17.11.2024 до Донецького окружного адміністративного суду надіслана  позовна заява   ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №057350007332 від 15.11.2024 р. про відмову в перерахунку пенсії;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії по заяві від 08.11.2024 року позивача відповідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснити обчислення та донарахування розміру пенсії 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» із зазначенням в Формі РС право позначки «підземні» періодів підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні”, що дає право на пенсію на пільгових умовах не врахованих періодів з 10.08.1992 р. по 31.12.1997 р. , з 17.07.2018 р. по 01.04.2019 р. , з 15.11.2019 р. по 08.06.2021 р..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем через портал ПФУ отримано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №057350007332 від 15.11.2024 про відмову в перерахунку пенсії. Відповідачем не зараховано до пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні”, що дає право на пенсію на пільгових умовах працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних роботах, наступні періоди: з 10.08.1992 р. по 31.12.1997 р. - гірничий майстер з повним робочим днем під землею, з 17.07.2018 р. по 01.04.2019 р. начальник дільниці з повним робочим днем на підземній роботі, з 15.11.2019 р. по 08.06.2021 р. начальник дільниці з повним робочим днем в шахті.  Вважає, що зазначене рішення прийнято з порушенням закону та перевищенням повноважень, є протиправним і порушує принципи рівності та гарантування прав і законних інтересів громадянина, об`єктивності та неупередженості суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою суду від 22.11.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Позивач надав суду клопотання, в якому просив розглянути справу за наявними матеріалами і доказами у справі.

Станом на час розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України  суд  вирішує справу за наявними матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом установлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії серії НОМЕР_2 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №200/5642/23 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 116а) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 057350007332 від 22.09.2023 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2023 про перерахунок пенсії та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позовних вимог відмовлено.

08.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача від 08.11.2024 та прийнято рішення № 057350007332 від 15.11.2024  про відмову в перерахунку пенсії через відсутність стажу на підземних роботах 15 років.

З оскаржуваного рішення вбачається, що згідно документів, що містяться в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 , страховий стаж складає:

-          стаж на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників - 12 років 10 місяців 5днів,

-          стаж за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників - 5 років 1 місяць 27 днів.

Крім того, позивачем надано суду рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії позивача, яким визначено, що страховий стаж становить 47 років 11 місяців 2 дні, робота за списком №1 18 років 0 місяців 2 дні.

Вважаючи протиправним рішення відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 1статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі Закон № 345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Нормами статті 8 Закон № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення. Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону, відповідно до норм частини другої статті 10 Закону № 345-VI поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 статті 28 № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, виходячи з положень наведених норм, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року у справі № 21-455а13, від 24 червня 2014 року у справі № 21-236а14, від 20 січня 2016 року у справі № 459/6146/13-а та Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 392/17/17.

Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі №345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Судом встановлено та підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_3 , що позивач: з 10.08.1992 прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем під землею та 18.06.2001 призначений в.о. начальника дільниці  з повним робочим днем під землею, в період з 16.07.2018 по 01.04.2019 позивач працював начальником дільниці з повним робочим днем на підземній роботі на ШПСУ «СХІД», в період з 18.11.2019 по 08.06.2021  начальником дільниці з повним робочим днем в шахті ТОВ ШПБУ «СХІД».

Трудова книжка позивача щодо спірних періодів роботи містить повну інформацію про роботу позивача на пільгових умовах, також містить повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, а також зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач працював з повним робочим днем на підземних роботах.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірний період до суду не надано.

Аналізуючи викладене, слід зазначити, що спірні періоди роботи позивача є підтвердженими належним чином оформленими записами у його трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 по справі № 668/3386/15-а (провадження № К/9901/19127/18).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі № 127/1849/17.

Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто, в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.03.2020 у справі № 446/656/17.

Аналізуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що факт роботи позивача , на роботах передбачених Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад, показників, затверджених КМУ з зайнятістю повний робочий день в шахті та з урахуванням Списку, затвердженого Постановою КМУ №202 від 31.03.1994 року, з 10.08.1992  по 31.12.1997, з 17.07.2018  по 01.04.2019, з 15.11.2019 по 08.06.2021  є підтвердженим відповідними записами, що містяться в його трудовій книжці.

Таким чином, враховуючи, що у трудовій книжці позивача містяться відповідні записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 відповідач протиправно не зарахував періоди роботи з 10.08.1992  по 31.12.1997, з 17.07.2018  по 01.04.2019, з 15.11.2019 по 08.06.2021  до пільгового стажу.

За змістом рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №057350007332 від 15.11.2024 про відмову перерахунку пенсії ОСОБА_1 встановлено, що стаж на підземних роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників – 12 років 10 місяців 5 днів, - стаж за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників - 5 років 4 місяця 17 днів.

Відповідно до розрахунку стажу позивача (в межах спірних правовідносин) періоди з 10.08.1992  по 31.12.1997, з 17.07.2018  по 01.04.2019, з 18.11.2019 по 31.12.2020 не зараховано до пільгового стажу Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в, період з 01.01.2021 по 08.06.2021   відсутній.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057350007332 від 15.11.2024 про відмову перерахунку пенсії   ОСОБА_1 не відповідає вимогам обґрунтованості, оскільки з тексту такого рішення неможливо зрозуміти, які періоди роботи позивача не зараховані до пільгового та страхового стажу; мотиви не зарахування до стажу конкретно визначених періодів роботи з посиланням на норми чинного законодавства; які документи, подані позивачем, відповідач прийняв до уваги, а які відхилив за необґрунтованістю.

Отже, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не застосовано при призначенні позивачу пенсії положення ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78  цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В межах адміністративного судочинства бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №057350007332 від 15.11.2024 про відмову в перерахунку пенсії, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за заявою від 08.11.2024 відповідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за списком № 1 шахтарі «підземні» зі шкідливими умовами згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах не врахованих періодів роботи: з 10.08.1992  по 31.12.1997, з 17.07.2018  по 01.04.2019, з 15.11.2019 по 08.06.2021 та здійснити обчислення і виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 08.11.2024 року у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

За подання позовну немайнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Таким чином, судовий збір у розмірі 484,48 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                               ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, інше, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №057350007332 від 15.11.2024 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за заявою від 08.11.2024 відповідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, інше, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за списком № 1 шахтарі «підземні» зі шкідливими умовами згідно постанови КМУ від 31.03.1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах не врахованих періодів роботи: з 10.08.1992  по 31.12.1997, з 17.07.2018  по 01.04.2019, з 15.11.2019 по 08.06.2021 та здійснити обчислення і виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 08.11.2024 року у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, інше, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344)  на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 30 січня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.   

Суддя                                                                                   К.Е. Абдукадирова