КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-446/11/1026 Головуючий у 1-й інстанції: Кравець О.А.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Файдюка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 10 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 25.02.2011 року звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з адмінпозовом до УПФУ у Тетіївському районі Київської області про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за 2006-2010 роки в розмірі 5711 грн..
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 29 листопада 2010 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано бездіяльність відповідача неправомірною, зобов’язано здійснити перерахунок позивачу пенсії та забезпечити її виплату відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.
Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”особам, що належать до соціальної категорії громадян “діти війни”, з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.
Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік” збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн..
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ч.1 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів погоджується в висновком суду першої інстанції, щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01.07.2010 року, з урахуванням фактично сплачених коштів.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області –залишити без задоволення.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 10 березня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.М. Ганечко
О.Г. Хрімлі