Справа № 308/1637/25

У Х В А Л А

30 січня 2025 року                                                                м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Ужгород» про усунення перешкод в користуванні власністю, зобов`язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ТОВ «АВЕ Ужгород», в якому просить суд усунути перешкоди в користуванні власною офісною будівлею та прибудинковою територією, зобов`язати Ужгородську міську раду, ТОВ «АВЕ Ужгород» демонтувати та перенести на відстань не менше ніж двадцять метрів від стіни офісної будівлі Колотухи І.О. контейнерний майданчик та сміттєві контейнери, які розміщені впритул тротуару поблизу входу до офісного приміщення ОСОБА_1 по вул. Фединця, 16 у м. Ужгороді.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він являється власником офісного приміщення у м. Ужгороді по пл. Корятовича, 17/8. Під вікнами належного йому приміщення працівники ТОВ «АВЕ Ужгород» без дозвільних документів за усною вказівкою посадових осіб Ужгородської міської ради розмістили сміттєві контейнери, що є порушенням Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою м. Ужгорода, Державних санітарних норм та правид утримання населених пунктів.

Процесуальні дії по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Голяни О.В.

30.01.2025 року ухвалою  суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суть заяви про забезпечення позову.

Разом з позовом позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити відповідачам Ужгородській міській раді, ТОВ «АВЕ Ужгород» на час розгляду справи в суді до набрання рішенням суду законної сили розміщувати сміттєві контейнери на відстані менш ніж 20 метрів від стіни офісної будівлі ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із тим, що в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частини третя, десята статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2023 року у справі № 641/6173/21 (провадження № 61-12662св22) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20), зазначено, що: "Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20)).

Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, які викладено у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

З огляду на вказане суд доходить висновку, що забезпечення позову шляхом заборони Ужгородській міській раді, ТОВ «АВЕ Ужгород» розміщувати сміттєві контейнери на відстані менш ніж 20 метрів від стіни офісної будівлі ОСОБА_2 по вул. Феденця біля будинку №16 в м. Ужгороді до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили може мати негативні правові наслідки, оскільки в цьому разі (в разі задоволення та накладення заборони) фактично буде констатовано обставини, на які позивач посилається в позовній заяві, а саме: порушення санітарних норм та правил благоустрою, що може мати місце тільки за наслідками вирішення такого спору по суті.

З огляду на наведене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Ужгород» про усунення перешкод в користуванні власністю, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Позивач:  ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, місцезнаходження: м. Ужгород, пл. Народна, 3, код ЄДРПОУ 04053699.

Відповідач: Товариство з обмереженою відповідальністю «АВЕ Ужгород», місцезнаходження: м. Ужгород, Православна набережна, буд.7, код ЄДРПОУ 38330105.

Повний текст ухвали виготовлено 30.01.2025 року.

Суддя                                                                                                Олена ГОЛЯНА