ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2025 р. Справа №597/1760/24

Суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за частиною 1 статті 130 КУпАП,

встановив:

   Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 170320 від 10.11.2024 року, водій ОСОБА_1 10.11.2024 об 11 год 29 хв. в с.Торське по вул.Центральна, 1, керував т/з марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, нечітка вимова, почервоніння шкіри обличчя). Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством із застосуванням спеціального технічного пристрою Акотест 6810, результат 0,31 проміле, з яким водій згідний. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.9.А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 121992 від 03.09.2024 року та зазначив, що «випив вчора горілку».

В судовому засіданні захисник Голоден О.М. просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що подав письмове клопотання.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, переглянувши відеозаписи та дослідивши інші письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1036, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст.16 Закону України Про дорожній рух (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до п.2.9А Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 170320 від 10.11.2024 року;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, Алкотест 68, яким встановлено проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння (результат – 0,31 проміле);

тестом на алкоголь за № 989 до протоколу ЕПР1 № 170320, проведеним за допомогою спеціального технічного засобу «Алкотест 6810», яким встановлено результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння – 0,31 проміле алкоголю;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1   відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі КНП «Заліщицька ЦМЛ»;

рапортом старшого інспектора чергового Відділення поліції № 4 (м.Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області – Микитчук В.Т. від 10.11.2024 року по суті правопорушення, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення;

долученим до матеріалів компакт-диском, в якому відображені обставини, що відбувалися на місці огляду транспортного засобу за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які узгоджуються з викладеними у протоколі обставинами.

Оцінюючи вищевказані докази у їх сукупності, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою на те посадовою особою.

У своїй сукупності безпосередньо досліджені судом докази є достатніми для прийняття рішення, оскільки беззаперечно доводять факт вчинення ОСОБА_1   адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1   перебував в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці події із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Алкотест 6810», що підтверджується тестом  № 989, результат огляду ­­- позитивний, 0,31 проміле, з яким водій погодився. Освідування на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі не проводилось у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 . 

Суд, відхиляє доводи захисника, наведені в клопотанні про закриття провадження у справі з підстав їх необгрунтованості, враховуючи досліджені адміністративні матеріали, в тому числі відеозаписи з нагрудної камери поліцейського.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 170320 від 10.11.2024 року, в якому підтвердив вживання алкоголю.

Суд критично оцінює покликання захисника ОСОБА_2 , що результат огляду ОСОБА_1 знаходиться у межах допустимої похибки алкотестера, не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

На відеозаписі події зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки, зокрема ОСОБА_1 продув газоаналізатор, яким зафіксовано результат огляду 0,31 проміле.

Даний показник зафіксований також результатом тесту № 989 на алкоголь від 10.11.2024 року, проведеного приладом Alcotest 6810.

Згідно п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 р/№ 1452/735 встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

ОСОБА_1 , у разі не згоди із результатом або технічних станом газоаналізатора, не був позбавлений можливості проїхати в заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою іншого спеціального технічного засобу.

У суду відсутні будь-які підстави ставити під сумнів результати огляду, які були визнані особою, яка притягується до відповідальності.

Стосовно тверджень захисника про відсутність в матеріалах справи відсутні чинного сертифіката затвердження типу вимірювальної техніки, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки.

До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Цим Законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.

Згідно з Державним реєстром затверджених типів засобів вимірювальної техніки, газоаналізатори виробництва DragerSafetyAG&Co. KGaARevalstraвe 1, 23560 Lubeck, Germany, мають сертифікат відповідності типу UA.TR.002 102-17 Rev.1 від 15 жовтня 2019 року, строк дії якого встановлено до 05 жовтня 2027 року.

Окрім того, згідно з Наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року №1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів», Газоаналізатор Drager Alkotest відноситься до переліку зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до Державного реєстру медичної техніки та виробів технічного призначення.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював вимогу про надання йому сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, який використовували при його огляді.

Будь-яких зауважень з цього приводу сам ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не заявляв, а доводи заперечення про протилежне нічим не підтверджені.

Таким чином, доводи захисника, наведені в клопотанні про закриття провадження у справі не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

У суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя враховує: характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, яка доведена повністю, істотність наслідків вчиненого правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та доходить переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення, за перелічених фактичних обставин, буде необхідним та достатнім для його виховання у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, ч.1 130, 283, 284 КУпАП, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суд –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. судового збору в дохід держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001 ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; - витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя                                                         А.Г. Тренич